держави задля загальної
безпеки .
- Законодавство та контроль: Держава встановлює санітарно-гігієнічні норми, правила безпеки та контролює їх дотримання через відповідні служби.
- Медичні послуги: Забезпечує доступ до медичної допомоги, профілактичних заходів, включаючи вакцинацію, та лікування.
- Просвітницька робота: Інформує громадян про небезпеки, пропагує здоровий спосіб життя та профілактичні заходи.
- Забезпечення безпеки: Створює умови для безпеки довкілля та праці, а також захищає від надзвичайних ситуацій.
- Дотримання правил: Відповідально ставиться до дотримання санітарних норм, правил безпеки та рекомендацій медиків.
- Відповідальність за здоров'я: Бере участь у профілактичних заходах, проходить медичні огляди, вакцинується.
- Здоровий спосіб життя: Дотримується принципів здорового способу життя, які позитивно впливають на власне здоров'я та опосередковано на безпеку суспільства.
- Співпраця: Співпрацює з державними органами, повідомляє про небезпечні ситуації.
опіках та отруєнні чадним
газом
тест(зроби скриншот).
турнікета. Проведення
серцево-легеневої
реанімації”
Серцево-легенева реанімація. Застосування автоматичного зовнішнього дефібрилятору
Які ознаки свідчать про Раптову зупику серця?Вибери правильні відповіді: Розширені зіницішвидке поблідніння. Втрата пульсу і серцебиття. Втрата свідомостіВідсутність дихання
Поміркуй! За який час організм людини зазнає незворотніх змін після раптової зупинки серця?Що таке ланцюжок виживання?Що таке реанімація?Що таке дефібриляція?
Техніка ШВЛ (впізнай метод)
Визначити порядок у «Ланцюжку виживання»А) Рання дефібриляція. Б) Раптове виявлення стану постраждалого та виклик екстренної медичної допомоги. В) Терапія після реабілітаціїїГ) Надання постраждалому СЛР
Правила користування дефібриляторомhttps://www.youtube.com/watch?v=yhb. Kzwz. K-n. Q Подивіться відео за посиланням:
Виконай: У зошиті запишіть усі відповіді на запитання, з презентаціїПерегляньте відео «Правила роботи з дефібрилятором» і запишіть їх
легенево-серцевій
недостатності
8 кл Матяш пар 31 Перша допомога при кровотечах Серцево судинні захворювання 18 01 2025* У разі ушкодження судин виникають кровотечі. * Швидка значна втрата крові дуже небезпечна для організму. * Вона призводить до→ зниження кров’яного тиску, → порушення кровопостачання мозку, серця й усіх інших органів.
* Втрата 2-2,5 л крові смертельна для людини. * Вчасне припинення кровотечі рятує життя людині.* Об'єм крові становить у середньому 5-6 л, тобто 6-8% маси тіла.
* Розрізняють→ капілярну, → венозну → й артеріальну кровотечі. Які бувають види кровотеч?
* Капілярна кровотеча → це ушкодження найдрібніших судин (капілярів). * Вона виникає навіть → за незначного поранення. * Оскільки кров по капілярах тече повільно і під невеликим тиском, → то капілярні кровотечі легко зупиняються.
* Ушкоджені капіляри → швидко закриваються тромбом, → що утворюється під час зсідання крові.
* Першою допомогою в разі капілярних кровотеч є → знезараження місця поранення розчином гідроген пероксиду→ або йодною настойкою→ і накладання на нього стерильної пов’язки.
* Капілярною є й → кровотеча з носа. * Щоб її припинити, → затисніть ніс, → а на перенісся покладіть хустинку, → змочену холодною водою (мал. 117). Мал. 117. Перша допомога у разі кровотечі з носа
* Венозна кровотеча → це ушкодження поверхневих вен (мал. 118, 1). Мал. 118. 1. Венозна кровотеча.
* Щоб зупинити венозну кровотечу, → достатньо накласти на рану пов’язку, → що стисне стінки уражених судин (мал. 118, 2). 2. Накладання пов’язки у разі венозної кровотечі1 - ендотелій; 2 - м’язова оболонка; 3 - сполучнотканинна оболонка)
* Якщо ж ушкоджено велику вену, → то накладають тиснучий джгут нижче місця поранення.
* Після надання першої допомоги → потерпілого відправляють у травматологічний пункт.
Мал. 118. 1. Венозна кровотеча. 2. Накладання пов’язки у разі венозної кровотечі
* Артеріальна кровотеча → це ушкодження артерій, → у результаті чого кров витікає у вигляді пульсуючого струменя, подібного до фонтана (мал. 119, 1). 1. Артеріальна кровотеча.
* Ця кровотеча дуже небезпечна для життя → й потребує негайних дій. * У разі артеріальної кровотечі поранену кінцівку → треба підняти вгору → це зменшить кровотечу.
* Вище місця ураження (ближче до тіла) → слід накласти особливий медичний джгут, → який перетисне ушкоджену судину.
* Саморобний джгут можна виготовити з → рушника, чистої ганчірки, простирадла тощо. * Спосіб накладання джгута зображено на малюнку 119, 2. * Перед його накладанням на поранене місце слід покласти чистий бинт → або шматок тканини.
Мал. 119. 1. Артеріальна кровотеча. 2. Накладання джгута
* Щоб не пошкодити нерви і шкіру, → джгут накладають поверх одягу, хустки або іншої м’якої тканини.
* Коли джгута немає, → можна скористатися ременем → або ж зробити закрутку з будь-якого шнура, тканини. * Для цього між тканиною і тілом вставляють міцну палицю → і закручують тканину до зупинки кровотечі. * Потім палицю прибинтовують до тіла.
* Після зупинки кровотечі → потерпілого треба негайно відправити до лікарні.
* Джгут залишають на кінцівках → не більш як на 1,5-2 години, → а в холодну пору року - на 1 годину, → інакше настане омертвіння тканин. → не більш як на 1,5-2 години, → а в холодну пору року - на 1 годину,
* Щоб цьому запобігти, → до джгута приколюють записку з точним зазначенням часу його накладання. * Якщо потерпілого за цей час неможливо доставити до лікарні, → через 1,5-2 години джгут послаблюють на 1-2 хвилини. * Якщо кровотеча триває, джгут знову затягують.
* Надзвичайно небезпечні для здоров’я і життя людини → внутрішні кровотечі — крововиливи в черевну та грудну порожнини,→ порожнину черепа тощо.
* Виявити їх можна за зовнішнім виглядом людини → вона блідне, → дихання стає поверхневим, → пульс частішає та слабшає, → виступає липкий холодний піт.
* У такому разі треба негайно викликати «швидку медичну допомогу». * До прибуття лікаря → потерпілого вкладають у ліжко → або надають напівлежачого положення → і до можливого місця кровотечі прикладають грілку, пляшку чи поліетиленовий пакет, → наповнені холодною водою або (найкраще) льодом чи снігом.
* Серед різних хвороб захворювання серцево-судинної системи є → найпоширенішими у світі. * Саме вони призводять до→ тимчасової або повної втрати працездатності. Які хвороби вражають серцево-судинну систему?
* Якщо раніше ці хронічні хвороби були притаманні переважно людям літнього віку, → то тепер патологічні порушення серцево-судинної системи спостерігають навіть у дітей.
* Вади серця супроводжуються → порушенням будови та функцій серцевих клапанів → або прилеглих до серця ділянок артерій чи вен.
* Ці ушкодження розвиваються → внаслідок деяких захворювань, наприклад * ревматизму (захворювання, пов’язане з розвитком процесів запалення, що можуть → насамперед вражати серце і суглоби), → або є вродженими.
* При цьому клапани→ або пропускають недостатню кількість крові, а→ бо вона тече у зворотному напрямку. * Вади серця спричинюють → порушення кровообігу → і, відповідно, тяжкі розлади нормальної діяльності організму людини.
* У разі значного ураження клапанів серця → та порушення будови його отворів → необхідне хірургічне втручання, наприклад вживлення штучних клапанів (мал. 120). Мал. 120. Такий вигляд має штучний клапан серця
* Інфаркт міокарда –→ це змертвіння частини м’язових клітин серця → внаслідок порушення кровообігу в судинах серця. * Зумовлюють розвиток інфаркту міокарда → перевтома, надмірні фізичні навантаження, психічні травми, гіпертонія, куріння.
* Аритмії → порушення нормального ритму діяльності серця. * Вони виникають унаслідок змін основних функцій серця: → автоматії, проведення збудження та скоротливості. * Причинами появи аритмій можуть бути → інфекційні хвороби, вплив отруйних речовин, психічні перенапруження.
* Питання хірургічного лікування захворювань легень і серця, штучного кровообігу досліджував видатний вітчизняний хірург-кардіолог, доктор медичних наук, професор, академік НАН та АМН України М. М. Амосов (мал. 120). Мал. 121. М. М. Амосов (1913-2002)
* Дистонія - зміна тонусу артерій, → у результаті чого порушуються кровообіг і кровопостачання органів. * Ознаками є головний біль, стомлюваність. * Найчастіше причиною дистонії є → невідповідна нервова регуляція судин, неврози, низька фізична активність. Які бувають захворювання судин?
* Інсульт → раптове гостре порушення кровообігу в головному мозку, → що призводить до ушкодження тканини мозку і розладів його функцій. * Наслідком інсульту є → спазм, закупорка або розрив кровоносних судин.
* Інсульт можуть спричинити → значні емоційні напруження, гіпертонія, атеросклероз та інші хвороби серцево-судинної системи.
* Атеросклероз → хронічне захворювання, що характеризується ущільненням і втратою еластичності стінок артерій, → звуженням їхнього просвіту й частим утворенням тромбів (мал. 122). * Наслідком цієї хвороби є порушення кровопостачання органів. Мал. 122. Звуження просвіту артерій
* Причинами виникнення атеросклерозу є → гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, ожиріння, надмірне вживання жирної їжі, → нервові перенапруження, спадкова схильність, → а також вживання алкоголю.
* Гіпертонічна хвороба → загальне захворювання людини, → основним проявом якого є підвищення артеріального тиску.
* До розвитку гіпертонічної хвороби призводять → перевантаження (особливо негативними емоціями), напружена розумова праця, атеросклероз, куріння, надмірне вживання алкоголю, спадкова схильність.
* Найважливішими ускладненнями гіпертонічної хвороби є → інфаркт міокарда, серцева недостатність, інсульт, недостатність функції нирок.
* До порушення кровообігу призводить → варикозне розширення вен (від лат. варикс - вузол). * При цьому захворюванні у венах нижніх кінцівок → застоюється кров, → тому вони рельєфно виступають під шкірою.
* Варикозне розширення вен розвивається насамперед у людей, → що постійно перебувають на ногах і мало рухаються. * Крім того, його можуть спричиняти шкідливі звички (насамперед тютюнокуріння), емоційні стреси, нераціональне харчування тощо.
→ Хворі відчувають сильний біль в уражених місцях. * Причиною цього захворювання є → втрата еластичності стінками вен нижніх кінцівок, порушення роботи їхніх клапанів.
* Застій крові у венах спричинює → утворення тромбів. * Це захворювання називають → тромбофлебітом (від грец. тромбос - згусток та флебос - вена).
* Утворення тромбу порушує кровообіг. * Існує небезпека того, що, відірвавшись від стінки судини,→ тромб з кровотоком може потрапити до серця чи легеневих артерій.
* Щоб запобігти варикозному розширенню вен та тромбофлебіту, → слід правильно чергувати періоди праці та відпочинку, → регулярно займатись спортом тощо. * Відомо, що регулярні фізичні навантаження підвищують тонус судин, зміцнюють серцевий м’яз.
* За перших ознак варикозного розширення вен → потрібно негайно звернутися до лікаря.
* Численні дослідження лікарів багатьох країн виявили такі основні чинники ризику, що загрожують здоров’ю людини (мал. 123). Які основні причини виникнення серцево-судинних хвороб? Мал. 123. Схема, що ілюструє основні чинники ризику для здоров’я людини
* Запобігти розвиткові захворювань серцево-судинної системи допоможуть → дозовані фізичні навантаження (біг, плавання, велоспорт, ігрові види спорту), → які зміцнюють серцевий м’яз, підвищують його працездатність і тонус судин.
* Інтенсивність навантажень є → суто індивідуальною → і залежить від рівня функціональних можливостей організму. * Її визначають за частотою серцевих скорочень.
* Здоровим юнакам і дівчатам для підтримання функціонального стану організму показане → фізичне навантаження тричі на тиждень по півгодини.
* Після перенесених інфекційних хвороб (ангіни, грипу) → фізичні навантаження можливі тільки після повного видужання, → інакше можуть виникнути ускладнення. Ключові терміни і поняття: капілярна, венозна та артеріальна кровотечі, аритмія, дистонія, інфаркт, інсульт, атеросклероз, тромбофлебіт.
Дайте відповідь на запитання. Яку першу допомогу слід надавати людині у разі артеріальної, венозної та капілярної кровотеч? 2. Яке значення має здоровий спосіб життя для запобігання захворюванням серцево-судинної системи?ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
Укажіть захворювання, що супроводжується крововиливами в головний мозок: а) атеросклероз; б) інфаркт міокарда; в) інсульт; г) тромбофлебіт.2. Укажіть хворобу серця: а) дистонія; б) інфаркт міокарда; в) інсульт; г) тромбофлебіт.3. Укажіть найнебезпечнішу кровотечу: а) капілярна; б) венозна; в) артеріальна. Виберіть одну правильну відповідь
І група. Способи надання першої допомоги при капілярній і венозній кровотечах. II група. Способи надання першої допомоги під час артеріальної кровотечі. Обговоріть у групах.
Поміркуйте. Чому в разі ушкодження артерій пов’язку накладають вище місця ушкодження, а в разі поранення вен - нижче?
Творче завдання. Складіть пам’ятку «Як уникнути розвитку серцево-судинних захворювань».
Невідкладна домедична допомога Визначення стану потерпілого. Перша допомога у надзвичайних ситуаціях. Види і наслідки кровотеч. Невідкладна допомога при кровотечах. Серцево-легенева реанімація.
Домедична допомога – це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження життя і здоров’я потерпілого. Оптимальний термін надання домедичної допомоги :- до 30 хв. після отримання травми; до 10 хв. у разі отруєння; до 5-7 хв. у разі зупинки дихання.
Визначення стану потерпілого. Пульс. Дихання Зіниці ока
Перша допомога при НС
Транспортування потерпілого
Як робити штучне дихання. Спосіб “рот у рот”Очистити рот потерпілого рукою, клаптиком тканини, носовичком. Закинути голову потерпілого назад. Можна під шию підкласти скручений рушник, куртку тощо. Рот потерпілого накрити чистою тканиною, хусткою, серветкою. Ніс потерпілого щільно затиснути пальцями. Зробити глибокий вдих, щільно охопити губами губи потерпілого і зробити сильний видих.
Непрямий масаж серця. Покласти потерпілого на тверду поверхню, звільнити від одягу грудну клітину. Кисті рук покласти навхрест на нижню частину грудної клітини. Долонями прямих рук почати робити ритмічні поштовхи. На ребра не натискати. Груднина має прогинатися на 4-5см. Через кожні 2-5 хвилин штучного дихання і масажу серця треба перевіряти, чи з’явився у людини пульс і самостійне дихання потерпілого.
Найпоширеніші ураження
Класифікація кровотеч
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною ситуацією, що призвела або може призвести до загибелі людей та (або) матеріальних втрат.
Класифікація надзвичайних ситуацій За походженням розрізняють 4 групи надзвичайних ситуацій: техногенного природного соціально-політичного воєнного характеру
Надзвичайні ситуації техногенного характеру це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Причини надзвичайних ситуацій техногенного характеру Аварії, катастрофи на виробництві Нераціональне використання енергоносіїв, корисних копалин Помилки, допущені в технічних проектах Низький рівень кваліфікації робітників, службовців та ін.
Надзвичайні ситуації природного характеру це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій: Глобальні Загальнодержавні Регіональні Місцеві Локальні або об’єктні
Глобальною називають надзвичайну ситуацію, яка виникає та поширюється в межах материка, або значної його частини, або всієї планети. Наприклад, парниковий ефект (потепління клімату) або руйнування озонового шару Землі
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків.
Наслідки надзвичайних ситуацій: Травмування або загибель людей; Руйнування будівель, шляхів сполучення; Зараження місцевості; Затоплення, пожежі тощо.
З метою життєзабезпечення населення і захисту територій від НС Президентом України створено Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) Основні завдання: Розробляє і реалізує комплекс заходів щодо захисту населення від наслідків НС (Захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих; забезпечення водою, житлом; надання населенню інформації) Керує роботами, пов’язаними з ліквідацією наслідків НС; Узгоджує діяльність центральних органів виконавчої влади щодо пошуку і рятування людей; аварійно-рятувальних робіт; ліквідацію впливу шкідливих хімічних і радіоактивних речовин на довкілля; Забезпечує безпеку осіб, які залучаються до роботи в районах НС, збереження вантажів, що доставляються в район стихійного лиха; Забезпечує належну роботу територіальних і локальних систем оповіщення тощо.
Під час НС задіяні не лише працівники МНС. Для створення безпеки і усунення наслідків задіяно ряд служб, які виконують певні функції. Служба Заходи 1.Медична служба Допомога постраждалим, профілактика захворювань населення, застосування медичних засобів захисту, евакуація у лікувальні заклади 2.МВС Охорона громадського порядку, допомога в евакуації населення 3.Мобільні загони ЦО. Евакуація, профілактика ІЗ 4.Хімічні, біологічні та інженерні війська Міністерства оборони. Дезинфекція, дератізація, дезинсекція, саніторна обробка людей та часткова чи повна спеціална обробка об’єктів та територій. Профілактика ІЗ: роздача індивідуальних засобів захисту, організація колективних засобів захисту. 5. Відділ зв’язку. Зв’язок із відділом МНС та ЦО. 6.Працівники автотранспортних підприємств. Перевезення людей, вантажів, худоби. 7.Працівники служби побуту. Надання побутових послуг населення. (пункти для постачання продовольством та майном населення)
Рекомендації на випадок землетрусу Діяти спокійно, не панікувати. Якщо про З сповістили ЗМІ, виконуй їхні рекомендації; Якщо повідомлень не було і ти відчув поштовхи в одноповерховому будинку, негайно з усіма присутніми вийди з дому. Потурбуйся про тварин. Відчини хлів. У багатоповерхових будинках поштовхи краще перестояти у дверному прорізі товстої капітальної стіни, розчинивши двері. Можна скористатися кутом капітальних стін. Після перших поштовхів негайно залиш помешкання. Не користуйся ліфтом – це збільшує ризик. Якщо ти опинився на вулиці, відійди від будов і споруд на відстань не менше 1/3 їх висоти. Прямуй до широких вулиць, майданів, скверів. Сядьте на впочепки, накрийте голову одягом, не рухайтесь. Не торкайся обірваного проводу, він може бути під напругою; Після закінчення поштовхів негайно залишити будівлю, вимкнувши газ, світло й воду, взявши радіо, що працює на батарейках (може предаватися повідомлення про ситуацію) - можуть бути повторні поштовхи; Якщо ви знаходитесь у машині, залишайтесь там; з’їжджайте із шосе, з’їдьте з мосту, виїдьте з-під мосту, тунелю. Якщо ви не можете вивільнитися з-під уламків – зберігайте спокій, зробіть якомога більше галасу, щоб привернути до себе увагу.
Через відсутність попереджувальних прогнозів землетрусів необхідно звертати увагу на природні попереджувальні ознаки: Неспокійна поведінка тварин (тривожно ревуть корови, нервуються коти та собаки, миші залишають свої будинки) Виникнення запаху газу в районах, де раніше його не було; Деформації земної поверхні; Іскріння електричних проводів, що близько розміщені одне біля одного, але не стикаються; Зміни складу і режиму підземних вод; Зміни складу і властивостей речовин.
Алгоритм дій під час та після НС метеорологічного походження. Увімкнути телевізор, радіо, вислухати рекомендації; Зачинити та укріпити вікна, двері, люки на горищах та вентиляційні отвори. Вимкнути газ, воду, електроенергію; Люди ховаються в захистках; Якщо ти опинився на вулиці сховайся у найближчій будівлі, заглибленому приміщенні. На відркитій місцевості присісти на дно ями, канави, будь-якого заглиблення. Запобігай ураження блискавкою на відкритому просторі. Не ховайся від блискавки на відкритому просторі та під високими деревами. А також у копицях і скирдах, у річці. Блискавка влучає в найвищу точку. Залишати захистку лише у разі крайньої необхідності і бажано не самому. Після урагану підрозділи служб з НС разом з населенням проводять рятувальні і аварійно-відбудовні роботи.
Попередження про НС дають синоптики за даними радіолокаторів та супутників, крім того це може бути: потемніння або зміна кольору неба; зміна звукового фону природи; виникнення на горизонті темних утворень різної форми; незвична поведінка тварин. Причиною є утворення в атмосфері циклонів, областей низького тиску.
Алгоритм дій під час повені. Зберігайте спокій, уникайте паніки; Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі; Негайно залиште зону затоплення; Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубках; Відчиніть хлів – дайте худобі можливість врятуватися; Підніміться на верхні поверхи (якщо будинок 1-поверховий – займіть горішні приміщення; Залишайтеся на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях до прибуття допомоги. Сигналізуйте рятувальникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти; Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, які допоможуть втриматися на плаву до прибуття допомоги; Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості допомогу.
Алгоритм дій після повені. Переконайтеся разом із дорослими, що ваше житло не отримало ніяких ушкоджень, що йому не загрожує руйнування, немає небезпечних уламків та сміття; Не користуйтеся електромережею до повного осушення будинку; Обов’язково кип’ятіть питну воду; Очистіть та продезінфікуйте забруднений посуд і домашні речі; Не вживайте продукти, які були підтоплені водою під час повені.
Алгоритм дій під час пожежі у приміщенні Ви прокинулися від шуму пожежі та запаху диму _ не сідайте в ліжку, а скотіться на підлогу, повзіть до дверей, але не відчиняйте їх відразу; Рот і ніс прикривайте одягом чи шматком будь-якої, бажано вологої, тканини; Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, обережно відчиніть їх та швидко виходьте, якщо двері гарячі – не відчиняйте їх: через дим та полум’я ви не зможете вийти; Щільно зачиніть двері, щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму. Поповзом повертайтеся у глибину приміщення; Опинившись у заблокованій вогнем кімнаті, телефонуйте в пожежну охорону; робіть усе можливе, щоб вас помітили люди; вікно відчиняйте лише в разі крайньої необхідності; Якщо ви вибралися через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу з оселі (обов’язково зачиняйте за собою всі двері); Якщо ви перебуваєте у висотному будинку, не біжіть у низ крізь вогонь, а спробуйте врятуватися на даху будівлі. Використовуйте пожежну драбину – під час пожежі заборонено користуватися ліфтами. У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежників.
Алгоритм дій під час пожежі в лісі, степу. З небезпечної зони виходити швидко, перпендикулярно до напрямку поширення вогню; Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, увійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом. Намагайтеся дихати повітрям, що перебуває низько над поверхнею землі,- воно тут менш задимлене. Рот і ніс прикривайте одягом чи шматком будь-якої, бажано вологої, тканини; Гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я гілками листяних дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом та затоптуючи ногами. Будьте обережні в місцях горіння високих дерев: вони можуть впасти; Після виходу із осередку пожежі повідомте місцеві органи влади та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі. Якщо горить торф’яне поле (підземна пожежа), не намагайтеся самі гасити пожежу. Рухайтеся проти вітру, уважно оглядаючи та прощупуючи дорогу перед собою жердиною. Пожежу степових і хлібних масивів гасити самому не можна, негайно залиште місце пожежі, рухатися необхідно під прямим кутом до напрямку поширення вогню, у навітряний бік. Не забудьте попередити необхідні інстанції.
Алгоритм дій під час хімічної небезпеки. Почувши завивання сирен, переривчасті гудки підприємств та сигнали транспортних засобів, що означають попереджувальний сигнал “Увага усім!”, негайно вмикайте теле- та радіоприймачі і слухайте повідомлення місцевих органів влади або штабів ЦО. Усі подальші дії визначаються їх вказівками. Уважно слухайте інформацію про НС та порядок дій; Щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте; Наберіть воду в герметичні ємності; підготуйте мильний розчин для обробки рук; Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору для евакуації та уточніть час її початку; Упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, білизну та одяг, запас консервованих продуктів на 2-3 доби; Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо-, і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
В кожній ситуації треба вміти правильно поводитись! Від цього залежить ваше здоров′я та життя!
Ознаки небезпечних територій. Позначення небезпечних територій. Правила поведінки під час: виявлення внп.
Небезпечні території - це місця, де існує підвищений ризик для людей та їхнього життя. Ці території можуть бути небезпечними з різних причин, таких як природні катастрофи, злочинність, конфлікти та інші небезпечні умови. Природні катастрофи, такі як землетруси, повені, цунамі та урагани, можуть спричинити значну шкоду та загрозу для життя та здоров'я людей, особливо якщо вони відбуваються в місцях з високою густотою населення.
Найбільш імовірні місця встановлення мін, мін-пасток та виявлення вибухонебезпечних предметів. Особливу увагу та пильність слід приділяти:• колишнім військовим позиціям та оборонним укріпленням; • контрольним дорожнім пунктам;• місцям переправ через водні перешкоди; • залишкам військової техніки;• вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду; • ґрунтовим дорогам та узбіччям доріг з твердим покриттям;• необробленим ділянкам землі;• будинкам та спорудам, що покинуті місцевими жителями.
ПОЗНАЧЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЛЯНОК ТА МІСЦЬ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ПІДРУЧНИМИ ЗАСОБАМИДля позначення небезпечних ділянок та місць виявлення вибухонебезпечних предметів можуть використовуватись наступні підручні засоби:• кам’яні стовпи або купи каміння;• палиці, встановлені навхрест;• фарба, нанесена на дерева або скелястий ґрунт;• прокопані канави, насипані піском смуги;• інші знаки, перешкоди
ПІД ЧАС ЗНАХОДЖЕННЯ В НЕБЕЗПЕЧНИХ РАЙОНАХ ВСІ ЗНАКИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ СУМНІВ, НЕОБХІДНО РОЗГЛЯДАТИЯК ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕБЕЗПЕКУ!!!!!!Демаскуючі ознаки районів, що становлять мінну небезпеку: • наявність дротяних розтяжок;• часткове оголення корпусу міни;• наявність тари (контейнерів) військового зразка, запобіжних чек;• горбки або місця, що виділяються серед певноїоднорідної території (засохла трава, ґрунт без рослинності тощо);• укупорка, котушки;• скелети загиблих тварин;• необроблені ділянки землі;• старі оборонні фортифікаційні споруди та інше.
НІКОЛИ НЕ ЗАХОДЬТЕ У РАЙОНИ,ПОЗНАЧЕНІ ЗНАКАМИ МІННОЇ НЕБЕЗПЕКИ «НЕБЕЗПЕЧНО МІНИ» !!!!!!
Заходи безпеки та правила поведінки у випадку виявлення вибухонебезпечних предметів. Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати. До вибухонебезпечних предметів належать:– вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів. Боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.– піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); вибухові пакети; петарди; ракети (освітлювальні, сигнальні); гранати; димові шашки.– саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки;– міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:-наближатися до предмета;-пересувати його або брати до рук;-розряджати, кидати, вдаряти по ньому;-розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;-приносити предмет додому . Необхідно негайно повідомити поліцію, службу з надзвичайних ситуацій про знахідку!
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:-припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;-наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;-звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;-наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); -наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо підозрілий предмет знайдено в під’їзді, то треба опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника – негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції та підрозділу ДСНС. Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ;2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, якщо вибуховий пристрій встановлено зловмисно, то вони часто встановлюються парами, щоб, через деякий час після вибуху першого з них, пролунав другий вибух. Це розраховане на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
ОТЖЕ:-не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;-виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;-не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Бережіть своє життя! Бережіть життя своїх близьких!
від вибухонебезпечних
предметів .
Попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів. Види й ознаки вибухонебезпечних предметів. Правила поведінки під час виявлення вибухонебезпечних предметів, якщо опинились на замінованій території.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ РИЗИКІВ ВІД ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВВи дізнаєтеся:про ознаки вибухонебезпечних предметів;як діяти, якщо опинились на замінованій території;про ознаки та види мін;про правила мінної безпеки. Підготувала: Папка Т.І.
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ На територіях, де відбувалися бойові дії, зазвичай залишаються різні вибухонебезпечні предмети. Це можуть бути міни, боєприпаси, інші пристрої, що, за певних умов, можуть вибухнути. Особлива небезпека таких предметів полягає в тому, що їх важко помітити або їх може бути багато. Розгляньте приклади вибухонебезпечних предметів. Чому деякі з них важко помітити?Подивіться відео про вибухонебезпечні предмети та де вони можуть знаходитись. Що потрібно робити, коли побачили такий предмет?
ОЗНАКИ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ТЕРИТОРІЇ Міни, боєприпаси та інші вибухонебезпечні предмети можуть знаходитись не лише в районах проведення бойових дій. Багато з них лишаються після обстрілів у багатьох регіонах України. Такі території вкрай небезпечні. Їх позначають спеціальними знаками: як офіційними так і неофіційними. За якими ознаками можна побачити, що територія є небезпечною?
ВИДИ МІН Міна — це пристрій, який вибухає. Міни призначені для вбивства або поранення людей. Вибух відбувається під час контакту з міною. Вони можуть бути на землі, деревах, або навіть парканах. Є міни, які плавають на поверхні води. Підходити до мін й тим більше чіпати їх не можна — це смертельно небезпечно. Прочитайте, які небезпеки несуть в собі міни. Подивіться відео про наземні міни, бомби, ракети. Де вони можуть знаходитись?
ВИДИ МІНРозгляньте види мін. З якими предметами їх можна сплутати?
МІННА БЕЗПЕКА Під час війни та після її завершення необхідно бути дуже уважними під час прогулянок. Йдучи вулицею, уважно дивіться під ноги, щоб не наступити на предмет, який може бути міною. Будь-яка річ, залишена в громадському місці чи транспорті без нагляду — це потенційна загроза, оскільки це може бути саморобний вибуховий пристрій. Якщо побачили підозрілий предмет, потрібно зупинитися і терміново повідомити дорослих про небезпечну знахідку. Зателефонуйте у Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за телефоном 101 або до Національної Поліції за телефоном 102. Дочекайтеся фахівців у безпечному місці.
Подивіться мультсеріал «Суперкоманда проти мін». Визначте основні правила поводження з незнайомими предметами. Пограйте у онлайн-гру, щоб закріпити знання про мінну безпеку. За допомогою інтерактивної вправи визначте які предмети є небезпечними.
ситуацій воєнного
походження
Що таке надзвичайна
ситуація воєнного
походження?
Як подбати про свою
безпеку в зоні бойових .
-це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об′єкти або території, спречинених аварією на об′єкті або території, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною ситуацією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) матеріальних втрат. Надзвичайна ситуація
НС воєнного характеру. Загроза потрапляння під обстріл. Загроза використання хімічної, біологічної, радіаційної зброїТехногенні аварії: витік паливних матеріалів, пошколження трубопроводів. Аварії на війскових об′єктах, складах боєприпасів. Залишені боєприпаси, заміновані територіїЗагроза отруєння небезчними хім. речовинами внаслідок іх витоку.
-це сигнал оповіщення населення про загрозу атаки з повітря (авіаудар, запуск ракет) Повітряна тривога
Умови успішної євакуаціїСлідкувати за сповіщеннями. Завчасна підготовка до дій. Психологічна взаємопідтримка. Дотримання правил безпеки. Збір у безпечному місці
Для укриття можна використовувати:-підземні станції метрополітену-цокольнвіта підвальні приміщення будинків-підземні паркінги-підземні переходи
Коли сталася аварія на хім. виробництві: Не відчиняйте вікна для повітрювання, коли вітер дме з боку підприємства. Дотримуйтеся чистоти: витирайте ноги перед тим як зайти й приміщення, не забувайте мити руки. Не купайтеся у водоймах, розташованих поблизу промислових об′єктів
Правила поводження в укриттіЗберігайте спокій. Виконуйте вказівки. Допомагайте іншим. Підтримуйте чистоту. Економте ресурси
В укритті ЗАБОРОНЕНОПалити. Розпивати алкогольні напої. Шуміти та голосно розмовляти. Виходити з укриття без дозволу. Відкривати двері та вікна без необхідності. Вмикати/вимикати електроприлади без дозволу.
ТРИВОЖНИЙ РЮКЗАЧОКДокументи. Медична аптечка. Запас води та іжї(2-3 дні)Ліхтарик та батарейки. Радіоприймач на батарейках. Теплі речі та ковдра. Улюблена іграшка для дітей
або трохи про основи демократичного ладу. ПРАВА, СВОБОДИ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Право - це обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу.
Значний внесок у розвиток уявлень про права людини зробили мислителі античної доби. Убачаючи у правах людини божественне начало, давньогрецькі філософи вважали природним станом речей свободу і рівність.
Ідеї, набули подальшого розвитку в Давньому Римі. Так, Сенека відстоював ідею духовної свободи й рівності всіх людей. На цій основі давньоримські юристи розробили вчення про державу, право та права людини.
1215 р. В Англії вперше у світі законодавчо були закріплені права людини в документі «Велика хартія вольностей».
1628 р. В Англії було ухвалено Петицію про права. Це законодавчий акт, поданий королю Карлу I від імені обох палат англійського парламенту 28 травня 1628 року Томасом Венвортом. Цей документ також називають «Другою великою хартією». Для Карла особливо неприємним був пункт, що позбавляв його права утримувати людей у в'язниці без рішення суду. Після нарад із суддями, які заявили, що петиція буде підлягати тлумаченню судом і права короля не будуть урізані, Карл 7 червня затвердив петицію.
1679 р. В Англії ухвалено інший правовий документ – Хабеас корпус акт. Повна назва закону — «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув'язнень за морями».
Це законодавчий акт, прийнятий парламентом Англії 27 травня 1679 року, і який діє досі як складова частина Конституції Великої Британії. Саме він визначає правила арешту та притягнення до суду звинуваченого в злочині, надає суду право контролювати законність затримання та арешту громадян, а громадянам – вимагати початку такої процедури та проголошує презумпцію невинуватості.
XVIII століття. Розширення прав людини наприкінці 18 ст. зафіксовано в Декларації незалежності США та Декларації прав людини і громадянина у Франції.
У 18 ст. доктрина класичного лібералізму кваліфікувала права людини як «негативні права». Наприкінці 19 - у першій половині 20 ст. з’являється нове бачення прав людини («позитивні права»). У другій половині 20 ст. права значно розширюються. Це зафіксовано 10 грудня 1948 р. в Загальній декларації прав людини (ООН).
Покоління прав людини – історичний етап в еволюції уявлень про права людини, визначений хронологічними межами, доповненими нормативно-правовими актами, в яких закріплені права людини.
Перше покоління прав людини. Перше покоління прав людини було сформовано наприкінці 18 – на початку 19 ст. До нього належать громадянські й політичні права, зокрема право на свободу думки, слова, совісті, віросповідання тощо.
Друге покоління прав людини. Друге покоління прав людини сформувалось з кінця 18 ст. до закінчення Другої світової війни. Передбачає соціальні, економічні та культурні права, це: право на працю і вільний вибір роботи, соціальне забезпечення й відпочинок.
Третє покоління прав людини. Третє покоління прав людини сформувалось після Другої світової війни. Належить колективне право або право солідарності. До нього відносять: право на вільний розвиток, на мир в усьому світі, на здорове довкілля тощо.
Права людини поділяються на такі види: За сферою життєдіяльності: Особисті – право на життя, на повагу до гідності, свободу, особисту недоторканність; Політичні – забезпечена законом та публічною владою можливість участі в суспільно-політичному житті держави та здійсненні державної влади; Економічні – вільне використання основних чинників господарської діяльності; Соціальні – покликані забезпечити достатній рівень життя та соціальну захищеність; Культурні – гарантують духовний розвиток кожної особи.
Основні права людини. Основні права людини — гарантована законом міра свободи (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування і розвиток та закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для усіх людей.
Сьогодні основними вважаються права, що містяться у міжнародних документах: Загальна декларація прав людини, міжнародні пакти, конвенції, хартії. Це загальнолюдські цінності, які знаходять своє відображення в конституціях сучасних держав.
У переліку основних прав особливе місце належить право на життя. Це абсолютна цінність світової цивілізації. Решта прав об’єднана навколо цього стрижневого поняття. Крім права на життя до фундаментальних відносять: право на продовольство, житло, охорону здоров’я, освіту, свободу думки, свободу слова, свободу зборів, свободу віросповідання, свободу пересування.
На жаль, у питанні свободи совісті та віросповідання існують два протилежних підходи. Релігійна толерантність – терпиме ставлення до інших вірувань та релігій, які не збігаються зі своїми. Релігійний фанатизм – непохитна прихильність людини чи групи осіб до певних переконань, відданість вірі, яка поєднується з нетерпимістю інакомислення та людей іншої віри.
Політичні права людини. Політичними є права і свободи, що дають можливість громадянам реально брати участь у здійсненні народовладдя. В управлінні державними та суспільними справами. Це права на свободу слова, зборів, мітингів; на участь в управлінні державними та громадськими справами; на інформацію: на право об’єднуватись у політичні партії.
Забезпечення громадянських та політичних прав нерозривно пов’язано з демократичним суспільно-політичним ладом. Тому тільки за умов демократії можливі визнання та здійснення повною мірою громадянських і політичних прав особистості.
Економічні, соціальні та культурні права Економічні, соціальні та культурні права покликані забезпечити належний життєвий рівень людини. Перелік цих прав закріплений у Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, прийнятому 16 грудня 1966 р. Ці права мають забезпечити власність людини, її економічну свободу.
Серед економічних прав посідає право приватної власності, що включає право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю та отримувати прибуток. Право на працю посідає чільне місце в системі загальнолюдських цінностей, що формують економічне та соціальне становище суспільства загалом і кожного його члена зокрема.
Важливим соціально-економічним правом людини є право на соціальне забезпечення. Це право полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам похилого віку; тим, хто повністю або частково втратив працездатність чи годувальника; сім’ям з дітьми, а також допомогу сім’ям у зв’язку з народженням дитини.
Міжнародні документи визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього самого та його сім’ї. Дуже важливим є право на свободу від голоду, що передбачає справедливий розподіл запасів продовольства у світі. Серед найважливіших прав також є право кожної людини на досягнення найвищого рівня психічного та фізичного здоров’я.
Важливою групою прав та свобод людини є культурні права. Вони гарантують можливість доступу до духовних здобутків свого народу й усього людства, свобода художньої, наукової та технічної творчості, участі в культурному житті.
Особливе місце серед цих прав займає право на освіту. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права визначає, що освіта має бути спрямована на повний розвиток людської особистості, усвідомлення її гідності, надання можливості кожному бути корисним учасником вільного суспільства.
Права та відповідальність людини і громадянина найшли своє відображення в Основному законі України. Так, здебільшого в розділі ІІ Конституції України визначено такі групи основних прав: громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні, сімейні. Основні права громадян нерозривно пов’язані з їхніми обов’язками.
Міжнародні гарантії прав людини. Нині фундаментом міжнародних стандартів прав людини є Загальна декларація прав людини, затверджена та проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. Подальший розвиток стандарти прав людини отримали ухвалених Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права та Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права. Ці 3 пакти становлять так звану Міжнародну хартію про права людини.
Проте система міжнародних актів про права людини не обмежується цими актами – вони доповнюються низкою міжнародних конвенцій, пактів і декларацій. Найважливіші серед них: Конвенція про попередження злочинів геноциду та покарання за нього (1948) Конвенція про політичні права жінок (1952) Конвенція про статус біженців (1951) Європейська конвенція про захист прав і фундаментальних свобод людини (1950) Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1965) Конвенція про права дитини (1989)
11 вересня 1997 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію прав людини. Саме з цього часу на відносини громадян України зі своєю державою поширилася юрисдикція Європейського суду з прав людини.
С. Маєвська. Дякую за увагу!
- Фізична активність:Регулярні заняття спортом або активності на свіжому повітрі позитивно впливають на емоційний стан і фізичне здоров'я.
- Збалансований раціон забезпечує організм усіма необхідними поживними речовинами.
- Режим дня та сон:Правильний режим праці та відпочинку, а також повноцінний сон є важливими для відновлення сил.
- Психологічне благополуччя:Позитивні емоції, спілкування, наявність хобі та нових захоплень сприяють покращенню самопочуття.
- Планування та цілі:Наявність цілей і вміння їх досягати позитивно впливає на загальний стан.
Складові здоров'я {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Фізична складова Добре функціонують усі органи та системи органів, організм пристосовується до впливу різних чинників. В людини не виникає будь-яких хворобливих відчуттів. Психічна складова Стійкість до стресових ситуацій, здатність людини мислити, вчитися, розуміти свої почуття та почуття інших людей, приймати виважені рішення. Соціальна складова Здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми, мати доброзичливі стосунки з тими, хто поруч; охорона здоров’я, безпека життя. Духовна складова. Усвідомлення людиною життєвих цінностей, вміння розрізняти добро і зло, здатність жити по совісті.
Хвороба. Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання.
Хвороби бувають спадковими та набутими. Спадкові хвороби — це хвороби, які передаються дітям від батьків або через кілька поколінь. Наприклад, гемофілія (погане згортання крові) або кольорова сліпота. Набуті хвороби можуть виникати як ускладнення спадкових захворювань, наслідки травм або коли людина не дотримується правил здорового способу життя. Гемофілія Цукровий діабет
Робота в зошиті-практикумі
Робота в зошиті-практикумі
Робота в зошиті-практикумі
ВИСНОВКИЗдоров’я людини – це цілісна система, в якій взаємопов’язані між собою фізична, психічна, духовна та соціальна складові. Здоровий спосіб життя – спосіб життя окремої людини, спрямований на збереження і зміцнення здоров’я. Здоровий організм здатний витримувати значні навантаження та вплив несприятливих чинників довкілля. Краще завчасно запобігти захворюванню, ніж лікуватися. Стан твого здоров’я залежить від твоїх власих зусиль.
Дякуємо за увагу!Домашнє завдання: § 2
- Соціальна підтримка:Міцні міжособистісні зв'язки, відчуття приналежності, безпека та підтримка в громаді.
- Духовний розвиток:Можливість для культурного, наукового та мистецького розвитку, а також доступ до духовних цінностей.
- Особистий добробут: Зосереджений на задоволенні особистих потреб і прагненні бути щасливим.
- Родинний добробут: Стосується забезпечення потреб родини.
- Суспільний добробут: Відноситься до створення умов, які забезпечують розвиток усього суспільства, культури та наук
Добробут школи і шкільна спільнота
Хто належить до шкільної громади?УчніБатьки. Двірник. ПрибиральниціВчителіДиректор. КухаріУсі є господарями школи! Кожен може покращити життя в ній
Правила шкільної громади. Правила шкільної громади передбачають, що всі її учасники використовують принципи поваги, рівності та недискримінації, спільно обговорюють важливі для всіх рішення, беруть участь у роботі органів самоврядування. СКЛАДАЄМО МАПУ ДУМОК “ДОБРОБУТ У ШКОЛІ – ЦЕ ЯК?”
Мапа думок. ДОБРОБУТ У ШКОЛІ
Шкільна громада включає об’єднання педагогів, учнів та батьків, а також представників громади. характерною рисою такого об’єднання є взаємодія всіх учасників заради досягнення спільної мети. Така взаємодія дає змогу створити в школі безпечну довірливу атмосферу, що покращує поведінку та результати навчання, створює сприятливі умови для вирішення проблем, які виникають, розвитку й самореалізації особистості
Умови – це правила, які існують або встановлені в тій чи іншій галузі життя, діяльності, які забезпечують нормальну роботу чого-небудь. ОБГОВОРИМО!Як ці умови сприяють добробуту шкільної громади?
Відкритий мікрофон «Чому ми всі важливі для добробуту громади?Нагадуємо «Правила відкритого мікрофону» :• Стислість: висловлювання має містити не більше чотирьох речень. • Чіткість: висловлювання повинні почути всі. • Відповідність темі: не можна говорити про сторонні речі, змінювати тему. • Зрозумілість: намагатися висловитися таким чином, щоб однокласники / однокласниці зрозуміли твою думку. • Повага до того, хто говорить: усі уважно слухають і чують, що говорить однокласниця / однокласник.
Висновки. Добробут людини залежить від добробуту його громади, тобто від суспільного добробуту. Суспільний добробут забезпечує: охорону здоров’ястрахову медицинуконтроль за безпекою ліків профілактику захворювань. Рівень життя громади визначається тим, наскільки якісними є умови її життя, тобто наскільки якісно члени громади забезпечені необхідними матеріальними й духовними благами
Домашнє завдання. Створюємо дерево єднання! Що об’єднує нас у школі?На коріннях напиши, заради чого ти ходиш до школи. На стовбурі – які знання тобі дає школа. На гілках – що тобі подобається в школі. На листках – що ти хочеш, щоб у ній булою. На плодах – чого ти хочеш досягти до кінця навчального року.
See You Next Time
Немає коментарів:
Дописати коментар