омплекс вправ №1 ключає:
-Біг звисоким підніманням стегна.
- Біг з закидуванням гомілок(в варіаціях).
-Переміщення правим боком приставним кроком.
-Переміщення лівим боком приставним кроком.
-Біг скресним кроком(правим та лівим боком по черзі).
-Біг спиною вперед.
-Вправа велосипед.
-Дріботливий біг.
-Біг з прискоренням.
Комплекс вправ виконується без обладнання.
Виконання комплексу сприяє навчання ліцеїстів правильного старту бігу на коротких та середніх дистанціях, ходу по дистанції та фінішу.
Формувати техніку виконання вправ для використання енергії маху рук під час відштовхування та приземлення у бігових вправах та виховувати стійкість, наполегливість, силу волі, впевненість у своїх силах та діях, відповідальність, наполеглевість, , впевненість, самостійність.
Завдання уроку:
1. Відпрацювати спеціальні бігові вправи;
3. Закріпити техніку бігу на 60-100 м;
4. Навчати відштовхуванняв бігових вправах;
5. Повторити бігові вправи вправи без обладнання. .
Обладнання: бігова смуга 30-60-100м.












- Правильна стійка: Захисник знаходиться на зігнутих ногах, одна рука контролює м'яч, інша — лінію передачі, корпус між суперником і кошиком.
- Активний тиск: Не дозволяти супернику вільно дивитися на поле, змушувати дивитися на м'яч.
- Вибивання/Перехоплення: При веденні м'яча захисник намагається вибити м'яч у момент відскоку від підлоги.
- Протидія кидку: Своєчасне підняття рук (без фолу) при спробі суперника кинути м'яч у кошик.
- Контроль позиції: Захисник повинен тримати суперника так, щоб бачити одночасно і його, і м'яч.
- Перехоплення: Постійне перекриття ліній передач між гравцем з м'ячем та опікуваним гравцем.
- Запобігання виходу: Не дозволяти супернику отримати м'яч у "зручній" зоні, випереджаючи його рухи.
- Допомога: Якщо партнер не встигає за гравцем з м'ячем, захисник допомагає ("підстраховка").
- Зміна (розмін): При заслонах захисники міняються підлеглими гравцями.
- Командний захист: Використання зони або персонального захисту для контролю всього майданчика.
Тематичний блок
Поперемінне ведення м'яча правою і лівою рукою у русі. Кидки м'яча однією рукою з відстані 4—5 м під різним кутом до щита. Ловіння м'яча, що відскочив від підлоги.
В даній презентації розміщені матеріали трьох уроків фізкультури на цьому тижні. Це ваша самостійна робота. Один слайд - один урок. Натискайте на посилання, уважно дивіться, як виконують технічні прийоми тренери, спортсмени або хлопчики і дівчатка. Запам'ятовуйте. Спробуйте повторити за ними(якщо є можливість). І у вас сформується уявлення про гру - баскетбол.
Кидок в русі після виконання подвійного кроку
Кидок в русі після виконання подвійного кроку
Кидок в русі після виконання подвійного кроку – найбільш ефективний прийом для завершення атаки кошика з близької відстані. Кидок виконується від плеча або від голови правою рукою або лівою рукою – після оволодіння м'ячем в русі, після ведення або передачі партнера (рис. 1.12).
Рис. 1.12. Кидок м’яча в кошик після виконання подвійного кроку
У вихідному положенні гравець знаходиться в русі.
Підготовча фаза починається в момент ловіння м'яча на подовженому кроці однойменною з кидаючою рукою ногою. Вона ставиться пружно на всю стопу, тулуб незначно подається вперед, а руки тягнуться до м'яча і охоплюють його пальцями.
Подальший (другий) крок з постановкою ноги перекатом з п'ятки на всю стопу. Його довжина і напрям визначаються відстанню до кошика та розташуванням суперників. Гравець прагне максимально наблизитися до щита і вийти на зручну для завершального кидкового руху позицію, чим одночасно ускладнює протидію. М'яч при цьому найкоротшим шляхом підноситься до тулуба.
Одночасно з відштовхуванням м'яч перекладається на кисть кидаючої руки і виноситься найкоротшим шляхом вздовж тулуба в положення замаху над плечем (головою). Вільною рукою м'яч підтримується збоку або знизу. Висота підіймання ліктя кидаючої руки індивідуальна. Тулуб виводиться у вертикальне положення.
Основна фаза – це саме кидковий рух, який починається у вищій точці стрибка випрямленням кидаючої руки вгору для максимального наближення м'яча до кільця, і виконується відповідно до загальних положень про кидок однією рукою з місця (м'яч іде в кільце м'якими рухами пальців і йому надається необхідне обертання).
У завершальній фазі відбувається приземлення гравця під щитом на обидві зігнуті ноги (або поштовхову) і відновлення рівноваги для участі в подальших ігрових діях.
Вивчення кидка однією рукою зверху (від плеча, від голови) в русі повинно проходити після оволодіння технікою зупинки двома кроками з ловінням м'яча та дистанційного кидка м'яча з місця.
Методика навчання техніки виконання кидка м’яча в русі після виконання подвійного кроку
1. Пояснення і показ.
2. Виконання імітації подвійного кроку пересуваючись по колу та переступаючи гімнастичну лаву або фішки з правого та лівого боку без м’яча.
3. Пересуваючись по колу виконувати подвійний крок з переступанням через перешкоду з імітацією кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.
4. Виконання подвійного кроку без перешкоди рухаючись по колу з виконанням кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.
5. Те ж саме, але з ловінням м'яча, злегка підкинутого партнером угору.
6. Виконання прийому в цілому після зустрічної передачі партнера.
7. Виконання кидка в русі по черзі правою і лівою рукою (праворуч і ліворуч від кошика) після зустрічної передачі партнера з відскоком від підлоги.
8. Виконання варіантів прийому в особистих і командних змаганнях на результативність.
9. Виконання вивчаємого способу кидка в цілому в поєднанні з іншими ігровими прийомами (по мірі оволодіння технічними прийомами гри).
Організаційно-методичні вказівки
1. Спочатку виконувати імітацію без м’яча переступаючи гімнастичну лаву, з права – перший крок робити правою ногою, а відштовхуватися лівою, зліва – перший крок робити лівою ногою, а відштовхування правою.
2. Вправи бажано виконувати поточним способом (один за одним, пересуваючись від щита до щита).
3. Чергувати виконання прийому праворуч і ліворуч від кошика.
4. Підвідні вправи на початковому етапі навчання виконувати під кутом 30-45° по відношенню до щита.
5. При виконанні прийому в цілому передавати м'яч набігаючому гравцю, спочатку практично з рук в руки, потім з відскоком від підлоги, далі по навісній траєкторії, і нарешті, по прямій траєкторії.
6. Своєчасно і точно робити передачу м'яча атакуючому гравцю (уникати передчасних, запізнілих і незручних для обробки передач).
7. У змаганнях на результативність враховувати якість виконання різновидів прийому, змінювати умови змагань, переможця визначати за кількістю влучень після виконання заданої кількості кидків або за певний відрізок часу.
8. При виконанні прийому:
– довжину другого кроку варіювати в залежності від відстані до кошика так, щоб максимально наближатися до нього, але не проходити при цьому щит;
– на другому кроці підносити м'яч до тулуба найкоротшим шляхом, укриваючи його в сторону кидаючої руки;
– поштовх вгору виконувати перекатом з п'ятки на всю стопу з енергійним замахом однойменної ноги з кидаючою рукою, зігнутою в коліні до 90°, повністю випрямляти поштовхову ногу, штовхатися вертикально або трохи вперед-вгору, наближаючись до кошика;
– в безопорної фазі зберігати раціональне положення ніг, поштовхова нога – пряма, махова – зігнута, вертикальне розташування в одній площині голови, тулуба і поштовховій ноги;
– м'яч випускати у вищій точці стрибка після повного випрямлення кидаючої руки;
– приземлюватися прямо під кільцем на поштовхову або обидві ноги, пружно амортизуючи;
– приходити в стійке положення і бути в готовності до підбору м’яча після відск
оку при невдалому виконанні кидка, і до подальшого добиванні м'яча.
Основні помилки при виконанні подвійного кроку
1. Зниження швидкості пересування або зупинка перед ловінням м'яча, перебільшений підбір розбігу (неприродне розтягування кроків) для ловіння м'яча під потрібну ногу.
2. Неузгодженість роботи ніг і рук: ловіння м'яча на кроці різнойменної ноги з кидаючою рукою.
3. Поперечні рухи м'ячем після ловіння (з боку в бік), в наслідок цього зростає ймовірність вибивання чи виривання м'яча суперником.
4. Мляве, неефективне відштовхування; відсутність махового руху однойменної ноги з кидаючою рукою – недостатньо високий стрибок.
5. Неправильний винос м'яча при виконанні замаху:
– м'яч сильно віддалений від плеча (голови) вперед або заведений за голову;
– лікоть кидаючої руки відхилений або відведений в сторону;
6. Передчасне або запізнене відведення в сторону підтримуючої руки призводить до втрати контролю над м'ячем в повітрі, або випуску м'яча двома руками.
7. Втрата рівноваги при приземленні на махову, або на прямі ноги, призводить до неможливості швидко включитися в гру.
13.02.26.
11.02.26.
10.02.26.
06.02.26.
04.02.26.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-voleybol-379730.html
03.02.26.
РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ
Гнучкість потрібна людині для виконання рухів з великою амплітудою. Гнучкість школяра залежить від форми суглобів, рухливості хребетного стовпа, еластичності зв'язок, сухожиль і м’язів, а також від тонусу м’язів. Максимальна амплітуда легкоатлетичних вправ залежить головним чином від еластичності зв'язок і м’язів. Це, насамперед, стосується м’язів, що беруть участь у згинанні та розгинанні тазостегнового суглобу. Чим краще м’язи-антагоністи здатні розтягуватися, тим менший опір вони роблять рухам і тим легше їх виконувати. За допомогою спеціальних вправ легкоатлет досягає більшої гнучкості, ніж потрібно при виконанні обраного виду легкоатлетичних вправ. У такий спосіб створюється запас гнучкості. Якщо запасу немає і гнучкість використовується до межі, то не можна досягти максимальної швидкості та сили рухів, їх ефективності та легкості.
Гнучкість легкоатлета змінюється залежно від різних зовнішніх умов і стану
організму. Приміром, рухливість у суглобах менша після сну та прийняття їжі, при охолодженні мускулатури і стомленні школяра тощо. Вона більша після розминки,
при розігріванні м’язів. Впливає на гнучкість і зміну стану центральна нервова система (ЦНС).
Вправи ЗФП сприяють розвитку гнучкості. Для поліпшення еластичності зв'язок і м’язів рекомендуються вправи активні й пасивні, які виконуються за допомогою партнера та з обтяжувачами. Активні вправи виконуються без вантажу обтяжувачів, зі снарядами: гантелями, набивним м’ячем, грифом від штанги та ін. Вправи на гнучкість виконуються у вигляді пружинних згинань - розгинань, махів, статичних напруг, а також із партнером. Вправи проводять серіями:3-5 ритмічних повторень, поступово, з амплітудою, що збільшується. Щоб не ушкодити м’язи, амплітуду рухів слід збільшувати поступово.
Дозування визначається кількістю серій (повторень), необхідних для того, щоб у даному занятті спортсменом була досягнута гранична амплітуда рухів. Межа рухів «сьогоднішнього дня» в міру тренованості підвищуватиметься. Межу в амплітуді руху школяр легко відчуває за виникненням больових відчуттів і розтягнення м’язів, особливо в області, де м’язи переходять у сухожилля. Перше больове відчуття – сигнал до припинення вправи. У міру розвитку гнучкості кількість повторень вправ збільшується. Щоб школярам досягти більшої гнучкості, потрібно виконувати вправи щодня і навіть двічі на день. Для кожного школяра підбирається група вправ на гнучкість. Вправи кожної групи виконуються одна за одною потоково або з невеликими перервами (2-3 хв.). Загальна кількість повторень вправ у кожній групі має поступово зростати приблизно від 10 на першому занятті і до 50-80 протягом 1,2-5 місяців. Якщо вправи на гнучкість виконуються 2 рази на день, то дозування у кожному випадку можна зменшити, але в сумі воно має бути таким, як зазначено вище.
Вправи на гну
чкість школярам можна робити протягом 15-20 хвилин і вдома. Зручніше за все включати ці вправи до ранкової зарядки.
Коли буде досягнута гнучкість потрібного рівня, необхідність у більшому дозуванні вправ відпаде. Добре розвинена гнучкість досить стійка і може підтримуватися вправами на досягнутому рівні без особливих зусиль. Але якщо припинити виконувати спеціальні вправи, то рівень розвитку гнучкості може поступово знизитися та повернутися до вихідної величини.
1. Вправи для розвитку гнучкості
1.1. Вправи без предметів та з предметами з поступовим збільшенням амплітуди рухів у всіх суглобах (нахили, повороти, махи, згинання).
Вправи виконуються у 2 – 3 серії по 4 – 6 повторень. Інтервал відпочинку між серіями 10 – 20 сек. Вправи для розвитку загальної гнучкості виконуй щоденно під час ранкової гімнастики, при необхідності повторюй їх увечері.



1.2. Комплекс вправ біля гімнастичної стінки.

2. Комплекси для розвитку гнучкості

Комплекс 1.
1. З вихідного положення — основна стійка, ноги на ширині пліч. Нахили тулуба вперед, назад.
2. Присідання: ноги разом; ноги нарізно, ступні паралельно.
3. З вихідного положення — руки вгору, в руках гімнастична палиця. Відведення прямих рук назад до відказу (виконується з допомогою і без допомоги партнера).
Комплекс 2.
1. Пружинні нахили: «притягування» тулуба руками до гомілки.
2. Повільне відведення зігнутих та прямих рук у різні площини.
3. Гімнастична палиця вниз. Піднімання рук угору — назад до відказу (виконується з допомогою і без допомоги партнера).
Комплекс 3.
1. Присівши в упорі, на одній нозі, другу відвести вбік — пружинні присідання на правій, лівій ногах.
2. З вихідного положення — основна стійка, ноги на ширині пліч. Колові рухи тулубом вправо-вліво.
3. Вихідне положення — основна стійка. Нахили вперед з допомогою партнера чи з вагою на плечах.
Комплекс 4.
1. Випад правою ногою вперед, ліва позаду, пряма, носок відтягнути. Пружинні погойдування (між стегном і гомілкою, кут 90°) із зміною положення ніг.
2. Нахили назад. Трохи згинаючи ноги в колінних суглобах, торкнутися руками п'ят.
3. Колові рухи руками в різних напрямках.
Комплекс 5.
1. Махи ногами (правою-лівою) в різних площинах.
2. Хвилеподібні рухи тулубом у передньо-задній фронтальній площині.
3. З вихідного положення — основна стійка, руки вперед. Повороти рук усередину та назовні за допомогою партнера.
Комплекс 6.
1. З вихідного положення обличчям до опори (гімнастична стінка, лава тощо) ногу покласти на опору. Нахили вперед до ноги із захопленням гомілки руками.
2. Стоячи спиною до гімнастичної стінки, захопити перекладину прямими руками. Глибокі прогини вперед, випрямляючи ноги.
3. З вихідного положення — руки в сторони. За допомогою партнера відведення прямих рук назад до межі — тримати 3-4 секунди.
Комплекс 7.
1. Пружинні погойдування в положенні гімнастичного «напівшпагату, шпагату».
2. Стоячи спиною на відстані одного кроку від гімнастичної стінки, нахили назад, торкаючись руками стінки на рівні поперекового відділу.
3. Згинання, розгинання та відведення вбік правої-лівої ніг.
Комплекс 8.
1. Пасивні згинання та розгинання ніг з допомогою партнера з наступним утриманням статичного положення.
2. Нахили назад із допомогою партнера до положення гімнастичного “моста”.
3. Повороти рук усередину та назовні до відказу.
Комплекс 9.
1. Пружинні погойдування в положенні ноги нарізно (якнайширше).
2. Лежачи на стільці, лаві, нахили назад під натиском рук партнера.
3. Піднімання гімнастичної палиці та її опускання назад, за спину, потроху зменшуючи відстань між захопленням руками.
Комплекс 10.
1. Лежачи на спині, піднімання ніг до торкання підлоги за головою.
2. Вихідне положення — основна стійка. Тримаючись руками за пору, махи ногами вбік, уперед, назад із зміною вихідного положення.
3. Основна стійка — руки вгору. За допомогою партнера відведення рук назад до відказу.
Комплекс 11.
1. Стати обличчям до опори й поставити на неї пряму ногу на рівні пояса. Нахили вперед із допомогою партнера.
2. Лежачи на спині, зведення та розведення ніг до відказу.
3. Відведення рук у кроці назад, у руках гімнастична палиця, набивний м’яч тощо.
Комплекс 12.
1. У кроці відведення рук назад (з вихідного положення: руки вбоки, вгору, вниз) за допомогою партнера, тримати 3-4 секунди.
2. Стоячи спиною один до одного, захопивши зігнутими у ліктях руками партнера, нахили вперед з підніманням партнера, який прогинається у грудинній та поперековій частинах тіла.
3. 3 вихідного положення лежачи, згинання прямих ніг у кульшовому суглобі за допомогою партнера.
Гнучкість потрібна людині для виконання рухів з великою амплітудою. Гнучкість школяра залежить від форми суглобів, рухливості хребетного стовпа, еластичності зв'язок, сухожиль і м’язів, а також від тонусу м’язів. Максимальна амплітуда легкоатлетичних вправ залежить головним чином від еластичності зв'язок і м’язів. Це, насамперед, стосується м’язів, що беруть участь у згинанні та розгинанні тазостегнового суглобу. Чим краще м’язи-антагоністи здатні розтягуватися, тим менший опір вони роблять рухам і тим легше їх виконувати. За допомогою спеціальних вправ легкоатлет досягає більшої гнучкості, ніж потрібно при виконанні обраного виду легкоатлетичних вправ. У такий спосіб створюється запас гнучкості. Якщо запасу немає і гнучкість використовується до межі, то не можна досягти максимальної швидкості та сили рухів, їх ефективності та легкості.організму. Приміром, рухливість у суглобах менша після сну та прийняття їжі, при охолодженні мускулатури і стомленні школяра тощо. Вона більша після розминки,
при розігріванні м’язів. Впливає на гнучкість і зміну стану центральна нервова система (ЦНС).
Дозування визначається кількістю серій (повторень), необхідних для того, щоб у даному занятті спортсменом була досягнута гранична амплітуда рухів. Межа рухів «сьогоднішнього дня» в міру тренованості підвищуватиметься. Межу в амплітуді руху школяр легко відчуває за виникненням больових відчуттів і розтягнення м’язів, особливо в області, де м’язи переходять у сухожилля. Перше больове відчуття – сигнал до припинення вправи. У міру розвитку гнучкості кількість повторень вправ збільшується. Щоб школярам досягти більшої гнучкості, потрібно виконувати вправи щодня і навіть двічі на день. Для кожного школяра підбирається група вправ на гнучкість. Вправи кожної групи виконуються одна за одною потоково або з невеликими перервами (2-3 хв.). Загальна кількість повторень вправ у кожній групі має поступово зростати приблизно від 10 на першому занятті і до 50-80 протягом 1,2-5 місяців. Якщо вправи на гнучкість виконуються 2 рази на день, то дозування у кожному випадку можна зменшити, але в сумі воно має бути таким, як зазначено вище.
чкість школярам можна робити протягом 15-20 хвилин і вдома. Зручніше за все включати ці вправи до ранкової зарядки.




30.01.26.
28.01.26.
27.01.26.
23.01.26.
21.01.26.
20.01.26.
- Спорядження: Одягати спортивну форму, волосся зібрати, зняти прикраси, мати зручне взуття. Окуляри – на резинці, з роговою оправою.
- Підготовка: Завжди починати з інтенсивної розминки та імітаційних вправ. Не починати без дозволу вчителя/тренера та розуміння вправи.
- Правила гри: Не штовхати, не ставити підніжок, не бити по руках, не чіпляти гравців. Не кидати м'яч під ноги.
- Дисципліна: Бути уважним, не відволікатись, повідомляти про погане самопочуття чи травми.
- Ведення м'яча: Контролювати м'яч кінчиками пальців, не бити долонею, вести без зорового контакту. Змінювати висоту відскоку та довжину кроку для обманних рухів.
- Пересування: Змінювати швидкість та напрямок руху, використовувати різноманітні зупинки, як у ручному м'ячі.
- Координація: Розвивати швидкість, спритність, силу через вправи з умовним суперником, щоб точніше визначати дистанцію та реагувати на дії.
- Тактика: Вміти грати як із зонним, так і з персональним захистом; координувати дії з партнерами.
16.01.26.
14.01.26.
Баскетбол: Витривалість та прості взаємодії в нападі- Витривалість:
- Безперервна робота: Використання кругових тренувань (станції з веденням, передачами, кидками), естафети з м'ячем, імітації гри у високому темпі.
- Ігровий метод: Проведення матчів 3x3, 4x4 на обмеженому майданчику, що вимагає високої інтенсивності та швидкого прийняття рішень, зазначають на сайті «На Урок».
- Простіші взаємодії:
- Передача і рух: Гравець віддає пас і одразу рухається (наприклад, «заслон для партнера», «вихід під кільце» або відхід на периметр).
- «Трикутник»: Троє гравців створюють трикутник. Гравець із м'ячем у вершині передає пас на іншу вершину і зміщується, створюючи заслін або відкриваючись під кидок чи прохід.
- Заслон (пік): Один гравець стає нерухомо, блокуючи захисника, щоб партнер міг звільнитися для отримання м'яча або кидка.
Волейбол: Склад та обов’язки суддівської бригади- Склад:
- Перший суддя (Головний): Сидить на високій вишці біля сітки, керує грою, приймає остаточні рішення.
- Другий суддя (Заступник): Стоїть біля сітки навпроти першого судді, відповідає за заміни, тайм-аути, час.
- Секретар (Суддя-секретар): Сидить за столом, веде протокол гри.
- Лінійні судді (2): Стоять у кутах майданчика, сигналізують про м'яч «в полі» чи «аут», торкання сітки, підсипки.
- Обов'язки:
- Перший суддя: Дає свисток до початку розіграшу, фіксує порушення (пробіжка, подвійне торкання, сітка), визначає, чи був м'яч у межах майданчика, зараховує очки.
- Лінійні судді: Сигналізують про аут (рука вгору, потім в бік), торкання сітки гравцем, правило чотирьох торкань, показники для оголошення рахунку
- Безперервна робота: Використання кругових тренувань (станції з веденням, передачами, кидками), естафети з м'ячем, імітації гри у високому темпі.
- Ігровий метод: Проведення матчів 3x3, 4x4 на обмеженому майданчику, що вимагає високої інтенсивності та швидкого прийняття рішень, зазначають на сайті «На Урок».
- Передача і рух: Гравець віддає пас і одразу рухається (наприклад, «заслон для партнера», «вихід під кільце» або відхід на периметр).
- «Трикутник»: Троє гравців створюють трикутник. Гравець із м'ячем у вершині передає пас на іншу вершину і зміщується, створюючи заслін або відкриваючись під кидок чи прохід.
- Заслон (пік): Один гравець стає нерухомо, блокуючи захисника, щоб партнер міг звільнитися для отримання м'яча або кидка.
- Перший суддя (Головний): Сидить на високій вишці біля сітки, керує грою, приймає остаточні рішення.
- Другий суддя (Заступник): Стоїть біля сітки навпроти першого судді, відповідає за заміни, тайм-аути, час.
- Секретар (Суддя-секретар): Сидить за столом, веде протокол гри.
- Лінійні судді (2): Стоять у кутах майданчика, сигналізують про м'яч «в полі» чи «аут», торкання сітки, підсипки.
- Перший суддя: Дає свисток до початку розіграшу, фіксує порушення (пробіжка, подвійне торкання, сітка), визначає, чи був м'яч у межах майданчика, зараховує очки.
- Лінійні судді: Сигналізують про аут (рука вгору, потім в бік), торкання сітки гравцем, правило чотирьох торкань, показники для оголошення рахунку
13.01.26.
https://www.youtube.com/watch?v=Zh3M8qglUMQ
26.12.25.
24.12.25.
23.12.25.
Баскетбол 3x3 — це динамічна версія баскетболу 5x5, яка грається 3 на 3, на половині майданчика, з одним кільцем, унікальним м'ячем, швидкою грою (10-хвилинний тайм або 21 очко), та меншою кількістю правил, що робить його популярним для конкурсів та змагань на вулицях та турнірах FIBA, де команди (3 гравці + 1 запасний) змагаються у швидкісних атаках, підкреслюючи індивідуальні навички та командну взаємодію на невеликому просторі, з акцентом на кидки з-за дуги (1-2 бали) та швидкі 12-секундні атаки. Основні особливості для конкурсів та змагань:- Команда: 3 основних гравці + 1 запасний.
- Майданчик: Половина стандартного майданчика з одним кільцем.
- М'яч: Спеціальний м'яч для 3x3 (менший за стандартний).
- Час: 10-хвилинний період або до 21 очка.
- Очки: 1 бал за кидок з-під дуги, 2 бали - з-за дуги.
- Початок гри: "Чек" (обмін м'ячем) за дугою, без спірного м'яча.
- Володіння: 12-секундна атака.
Участь у конкурсах:- Навички кидка: Конкурси на влучання триочкових, штрафних (після фолів).
- Конкурси майстерності: Дриблінг, паси, швидкість.
- Конкурси слем-данків: Ефектні кидки зверху, особливо популярні серед вуличних гравців.
- Командні змагання: Турніри 3x3 формату, де командна тактика та індивідуальна майстерність поєднуються на одному півмайданчику, створюючи видовищні матчі для глядачів та учасникі
- Команда: 3 основних гравці + 1 запасний.
- Майданчик: Половина стандартного майданчика з одним кільцем.
- М'яч: Спеціальний м'яч для 3x3 (менший за стандартний).
- Час: 10-хвилинний період або до 21 очка.
- Очки: 1 бал за кидок з-під дуги, 2 бали - з-за дуги.
- Початок гри: "Чек" (обмін м'ячем) за дугою, без спірного м'яча.
- Володіння: 12-секундна атака.
- Навички кидка: Конкурси на влучання триочкових, штрафних (після фолів).
- Конкурси майстерності: Дриблінг, паси, швидкість.
- Конкурси слем-данків: Ефектні кидки зверху, особливо популярні серед вуличних гравців.
- Командні змагання: Турніри 3x3 формату, де командна тактика та індивідуальна майстерність поєднуються на одному півмайданчику, створюючи видовищні матчі для глядачів та учасникі
19.12.25.
17.12.25.
16.12.25.
Зміст слайдів
12.12.25.
10.12.25.
09.12.25.
Методика розвитку фізичних якостей
Методика розвитку фізичних якостей включає в себе різні вправи та методи, які спрямовані на підвищення рухової активності, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності та формування соціальної активності. Основні елементи методики включають:- Постановка педагогічної задачі: визначення якість і рівень, до якого потрібно розвивати.
- Добір засобів: вибір найбільш ефективних для вирішення задачі.
- Добір методів: вибір адекватних методів для розвитку якості.
- Визначення місця вправи: визначення місця вправи у окремому занятті і в системі занять.
- Визначення тривалості та кількості тренувальних занять: визначення загальної величини тренувальних навантажень та динаміки.
- Визначення загальної величини тренувальних навантажень: визначення загальної величини тренувальних навантажень та динаміки у відповідності з закономірностями адаптації.
Ця методика допомагає забезпечити раціональне керування процесом розвитку фізичних якостей, що є важливим для успішного фізичного виховання та підвищення рівня життєдіяльності.
Ця методика допомагає забезпечити раціональне керування процесом розвитку фізичних якостей, що є важливим для успішного фізичного виховання та підвищення рівня життєдіяльності.
05.12.25.
03.12.25.
02.12.25.
28.11.25.
Завдання: Дії гравців в захисті
Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір. Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист.
Техніка гри в захисті
Для успішної протидії атакам суперника баскетболісти застосовують технічні прийоми: стійка; пересування; виривання, вибивання, накривання та перехоплення м'яча; фінти.
Стійка захисника відрізняється від стійки нападника тим, що гравець завжди перебуває на зігнутих ногах, а положення рук змінюється залежно від ігрових ситуацій.
Стійка захисника, який "утримує" гравця з м'ячем: ноги напівзігнуті, маса тіла рівномірно розподілена на обидві ноги, тулуб трохи нахилений уперед. Руки ледь зігнуті у ліктях і розведені. (Мал.8)
Стійка захисника, який перешкоджає кидку
Необхідно зробити крок та випад уперед однією ногою у бік нападника, який готується до кидка. Одночасно підняти одну руку догори-вперед (щоб випередити кидок, що готується), другу руку - вбік-донизу (перешкоджаючи веденню м'яча у небезпечному напрямку), намагаючись перешкодити кидку м'яча.
Пересування в захисті має свої особливості. Напрям руху захисника залежить від пересування нападника. Тому захисник повинен завжди зберігати рівновагу і бути готовим пересуватись у будь-якому напрямку (часто спиною вперед) з різною швидкістю. Крім тих способів пересування, що використовуються у нападі, захисник застосовує ще пересування приставними кроками (убік, вперед, назад).
Перехоплення м'яча відбувається під час передачі. Вдалому перехопленню сприяє уважне спостереження за грою, визначення можливого напряму та моменту передачі, своєчасний вихід для перехоплення та відмінні навички ловіння м'яча.
Виривання м'яча застосовують у випадках, коли нападник послабив контроль за діями захисника і дозволив йому впритул наблизитися до себе.
Вибивання м'яча виконують із рук суперника або під час ведення, несподівано, за рахунок миттєвого зближення з нападником. Прийом здійснюють різким рухом кистю знизу-догори.
Накривання м'яча - технічний прийом, що протидіє виконанню кидка у корзину. Його можна виконувати спереду (Мал. 10, а) і ззаду (Мал. 10, б).
Фінти - ще одна зброя захисника. Вони виконуються для того, щоб примусити нападника виконати бажану для нападника дію і відібрати м'яч.
Оволодіння м'ячем, що відскочив від щита - один з важливих прийомів, яким повинен володіти захисник. Цьому прийому передує блокування нападника, визначення напрямку відскоку, стрибок, а лише потім - оволодіння м'ячем. (Мал. 11).
Стійка баскетболіста та пересування в захисті:
1. Захисна стійка – ноги на ширині плечей руки в сторони.
2. Захисна стійка з виставленою правою (лівою) ногою вперед і піднятою правою (лівою) рукою вперед-угору.
3. Пересування вправо, вліво приставним кроком.
4. Біг спиною вперед.
5. Пересування вперед, назад.
6. Стоячи один проти одного в низькій стійці захисника на відстані витягнутих рук, торкнутися рукою ступні партнера, партнер робить крок убік, не даючи можливості доторкнутися до своєї ступні.
7. Пересування вперед, назад, вправо, вліво за сигналом.
Стійка баскетболіста та пересування в нападі:
1. Постановка ніг, положення тулуба, рук, голови - стійка баскетболіста в нападі (без м’яча, з м’ячем).
2. Біг по дугах та ламаних лініях вправо, вліво.
3. Ривки з різних вихідних положень (сидячи, лежачи).
4. Зупинка в два кроки.
5. Біг зі зміною швидкості.
6. Біг, зупинка, ривок.
7. Біг, зупинка, повороти на 90, 180, 270, 360°.
8. Біг зі зміною напряму на 90 і 180°.
Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір. Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист.
Стійка баскетболіста та пересування в захисті:
1. Захисна стійка – ноги на ширині плечей руки в сторони.
2. Захисна стійка з виставленою правою (лівою) ногою вперед і піднятою правою (лівою) рукою вперед-угору.
3. Пересування вправо, вліво приставним кроком.
4. Біг спиною вперед.
5. Пересування вперед, назад.
6. Стоячи один проти одного в низькій стійці захисника на відстані витягнутих рук, торкнутися рукою ступні партнера, партнер робить крок убік, не даючи можливості доторкнутися до своєї ступні.
7. Пересування вперед, назад, вправо, вліво за сигналом.
Стійка баскетболіста та пересування в нападі:
1. Постановка ніг, положення тулуба, рук, голови - стійка баскетболіста в нападі (без м’яча, з м’ячем).
2. Біг по дугах та ламаних лініях вправо, вліво.
3. Ривки з різних вихідних положень (сидячи, лежачи).
4. Зупинка в два кроки.
5. Біг зі зміною швидкості.
6. Біг, зупинка, ривок.
7. Біг, зупинка, повороти на 90, 180, 270, 360°.
8. Біг зі зміною напряму на 90 і 180°.
26.11.25.
https://naurok.com.ua/zasobi-ta-metodi-rozvitku-fizichnih-yakostey-287784.html
25.11.25.
21.11.25.
19.11.25.
18.11.25.
14.11.25.
12.10.25.
Зміст слайдів
11.11.25.
Зміст слайдів
31.10.25.
29.10.25.
сторія баскетболу 3х3 включає його розвиток як стрітбол-відгалуження, що почалося з турнірів Adidas у 1992 році, і перетворення на офіційний вид спорту під егідою FIBA. Гра дебютувала на Азійських юнацьких іграх у 2009 році, а потім на юнацьких Олімпійських іграх 2010 року, що призвело до створення окремих правил та регулярних чемпіонатів світу. Згодом баскетбол 3х3 став олімпійським видом спорту на Олімпійських іграх 2020 року. Історія розвитку баскетболу 3х3- 1992: Adidas запускає турніри зі стрітболу, що вважається початком сучасної історії 3х3.
- 2007: FIBA тестує 3х3 на Азійських іграх з бойових мистецтв і змагань у приміщеннях.
- 2009: Міжнародний дебют відбувся на Азійських юнацьких іграх у Сінгапурі.
- 2010: Баскетбол 3х3 вперше з'явився на літніх юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі, що сприяло його подальшому просуванню.
- Після 2010: FIBA започатковує повноцінну програму з окремими правилами та регулярними чемпіонатами світу серед дорослих та юніорів.
- 2020: Баскетбол 3х3 дебютує як олімпійський вид спорту на літніх Олімпійських іграх у Токіо.
Структура презентації- Слайд 1: Титульний слайд (Назва: "Історія розвитку баскетболу 3х3", зображення)
- Слайд 2: "Від стрітболу до офіційного виду спорту" (1992-2007)
- Слайд 3: "Міжнародний дебют" (2009-2010)
- Слайд 4: "Офіційне визнання та розвиток" (Після 2010)
- Слайд 5: "Олімпійський дебют" (2020)
- Слайд 6: "Висновок" (Резюме ключових етапів
28.10.25.
24.10.25.
https://www.youtube.com/watch?v=XjVWhx-Ql1k
22.10.25.
. Важливими факторами є початкова швидкість, кут та висота вильоту м'яча. Техніка метання - Вихідне положення: Станьте обличчям до напрямку метання. Якщо ви правша, ліва нога попереду, а права трохи позаду на носку.
- Підготовка до кидка: Руку з м'ячем, зігнуту в лікті, тримайте попереду на рівні голови. Потім відведіть руку з м'ячем назад, повернувши та нахиливши тулуб.
- Кидок: Швидко випрямляйте тулуб і повертайте його в напрямку кидка. Одночасно виконайте хльосткий кидок рукою над плечем уперед і вгору, спрямовуючи м'яч під кутом .
- Після кидка: Зробіть крок вперед однією ногою, щоб зберегти рівновагу і не впасти.
Фактори, що впливають на дальність - Початкова швидкість вильоту м'яча.
- Кут вильоту (близько є оптимальним).
- Висота точки, в якій м'яч залишає руку
- Вихідне положення: Станьте обличчям до напрямку метання. Якщо ви правша, ліва нога попереду, а права трохи позаду на носку.
- Підготовка до кидка: Руку з м'ячем, зігнуту в лікті, тримайте попереду на рівні голови. Потім відведіть руку з м'ячем назад, повернувши та нахиливши тулуб.
- Кидок: Швидко випрямляйте тулуб і повертайте його в напрямку кидка. Одночасно виконайте хльосткий кидок рукою над плечем уперед і вгору, спрямовуючи м'яч під кутом .
- Після кидка: Зробіть крок вперед однією ногою, щоб зберегти рівновагу і не впасти.
- Початкова швидкість вильоту м'яча.
- Кут вильоту (близько є оптимальним).
- Висота точки, в якій м'яч залишає руку
21.10.25.
17.10.25.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-futbol-378225.html
15.10.25.
14.10.25.
Зміст слайдів
10.10.25.
08.10.25.
07.10.25.
Зміст слайдів
03.10.25.
01.10.25.
Зміст слайдів
30.09.25.
Зміст слайдів
26.09.25.
24.09.25.
23.09.25.
У ході матчу футболістам доводиться зупиняти м'яч, вести його, передавати один одному, завдавати ударів по воротах . Якщо гравець виконує ці дії недостатньо швидко і неточно, то і команда в цілому витрачає зайві зусилля, що є серйозною перешкодою для досягнення перемоги. Від того, наскільки уміло володіє футболіст усією різноманітністю технічних засобів і як їх застосовує, залежить ефективність його дій.
Оволодіваючи технікою, футболісти спочатку вчаться виконувати окремі прийоми і їх поєднання. Велике значення має особисте прагнення того, хто тренується, його наполегливість у роботі.
За характером ігрової діяльності в техніці виділяються два розділи: техніка польового гравця і техніка воротаря. Кожний із розділів складається з конкретних прийомів, що виконуються різними способами.
19.09.25.
Зміст слайдів
17.09.25.
16.09.25
Швидкість- Здатність виконувати рух за мінімальний час або швидко реагувати на подразники.
- Швидкість розвивається за допомогою короткотривалих, але інтенсивних вправ, наприклад, бігу на короткі дистанції або спринтерських впра
- Здатність виконувати рух за мінімальний час або швидко реагувати на подразники.
- Швидкість розвивається за допомогою короткотривалих, але інтенсивних вправ, наприклад, бігу на короткі дистанції або спринтерських впра
12.05.25.
10.09.25.
Зміст слайдів
09.09.25.
05.09.25.
03.09.25.
Станьте першим, хто оцінить розробкуВідгук і оцінку можна залишити тільки після завантаження матеріалу
Відгук і оцінку можна залишити тільки після завантаження матеріалу

