28.11.25.
Завдання: Дії гравців в захисті
Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір. Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист.
Техніка гри в захисті
Для успішної протидії атакам суперника баскетболісти застосовують технічні прийоми: стійка; пересування; виривання, вибивання, накривання та перехоплення м'яча; фінти.
Стійка захисника відрізняється від стійки нападника тим, що гравець завжди перебуває на зігнутих ногах, а положення рук змінюється залежно від ігрових ситуацій.
Стійка захисника, який "утримує" гравця з м'ячем: ноги напівзігнуті, маса тіла рівномірно розподілена на обидві ноги, тулуб трохи нахилений уперед. Руки ледь зігнуті у ліктях і розведені. (Мал.8)
Стійка захисника, який перешкоджає кидку
Необхідно зробити крок та випад уперед однією ногою у бік нападника, який готується до кидка. Одночасно підняти одну руку догори-вперед (щоб випередити кидок, що готується), другу руку - вбік-донизу (перешкоджаючи веденню м'яча у небезпечному напрямку), намагаючись перешкодити кидку м'яча.
Пересування в захисті має свої особливості. Напрям руху захисника залежить від пересування нападника. Тому захисник повинен завжди зберігати рівновагу і бути готовим пересуватись у будь-якому напрямку (часто спиною вперед) з різною швидкістю. Крім тих способів пересування, що використовуються у нападі, захисник застосовує ще пересування приставними кроками (убік, вперед, назад).
Перехоплення м'яча відбувається під час передачі. Вдалому перехопленню сприяє уважне спостереження за грою, визначення можливого напряму та моменту передачі, своєчасний вихід для перехоплення та відмінні навички ловіння м'яча.
Виривання м'яча застосовують у випадках, коли нападник послабив контроль за діями захисника і дозволив йому впритул наблизитися до себе.
Вибивання м'яча виконують із рук суперника або під час ведення, несподівано, за рахунок миттєвого зближення з нападником. Прийом здійснюють різким рухом кистю знизу-догори.
Накривання м'яча - технічний прийом, що протидіє виконанню кидка у корзину. Його можна виконувати спереду (Мал. 10, а) і ззаду (Мал. 10, б).
Фінти - ще одна зброя захисника. Вони виконуються для того, щоб примусити нападника виконати бажану для нападника дію і відібрати м'яч.
Оволодіння м'ячем, що відскочив від щита - один з важливих прийомів, яким повинен володіти захисник. Цьому прийому передує блокування нападника, визначення напрямку відскоку, стрибок, а лише потім - оволодіння м'ячем. (Мал. 11).
Стійка баскетболіста та пересування в захисті:
1. Захисна стійка – ноги на ширині плечей руки в сторони.
2. Захисна стійка з виставленою правою (лівою) ногою вперед і піднятою правою (лівою) рукою вперед-угору.
3. Пересування вправо, вліво приставним кроком.
4. Біг спиною вперед.
5. Пересування вперед, назад.
6. Стоячи один проти одного в низькій стійці захисника на відстані витягнутих рук, торкнутися рукою ступні партнера, партнер робить крок убік, не даючи можливості доторкнутися до своєї ступні.
7. Пересування вперед, назад, вправо, вліво за сигналом.
Стійка баскетболіста та пересування в нападі:
1. Постановка ніг, положення тулуба, рук, голови - стійка баскетболіста в нападі (без м’яча, з м’ячем).
2. Біг по дугах та ламаних лініях вправо, вліво.
3. Ривки з різних вихідних положень (сидячи, лежачи).
4. Зупинка в два кроки.
5. Біг зі зміною швидкості.
6. Біг, зупинка, ривок.
7. Біг, зупинка, повороти на 90, 180, 270, 360°.
8. Біг зі зміною напряму на 90 і 180°.
Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір. Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист.
Стійка баскетболіста та пересування в захисті:
1. Захисна стійка – ноги на ширині плечей руки в сторони.
2. Захисна стійка з виставленою правою (лівою) ногою вперед і піднятою правою (лівою) рукою вперед-угору.
3. Пересування вправо, вліво приставним кроком.
4. Біг спиною вперед.
5. Пересування вперед, назад.
6. Стоячи один проти одного в низькій стійці захисника на відстані витягнутих рук, торкнутися рукою ступні партнера, партнер робить крок убік, не даючи можливості доторкнутися до своєї ступні.
7. Пересування вперед, назад, вправо, вліво за сигналом.
Стійка баскетболіста та пересування в нападі:
1. Постановка ніг, положення тулуба, рук, голови - стійка баскетболіста в нападі (без м’яча, з м’ячем).
2. Біг по дугах та ламаних лініях вправо, вліво.
3. Ривки з різних вихідних положень (сидячи, лежачи).
4. Зупинка в два кроки.
5. Біг зі зміною швидкості.
6. Біг, зупинка, ривок.
7. Біг, зупинка, повороти на 90, 180, 270, 360°.
8. Біг зі зміною напряму на 90 і 180°.
26.11.25.
https://naurok.com.ua/zasobi-ta-metodi-rozvitku-fizichnih-yakostey-287784.html
25.11.25.
21.11.25.
19.11.25.
18.11.25.
14.11.25.
Початок гри1 Розстановка фігур. Гра проводиться на клітинчатій дошці. Шашкова дошка має розмір 8x8 клітин (64 клітини), і кожен гравець розміщує свої 12 шашок на темних (чорних) клітках з початку гри.
Номер слайду 3Рух звичайних шашок. Особливості руху. Звичайна шашка може рухатися лише вперед по діагоналі на вільну клітину. З'їдання шашки. Фігура супротивника з'їдається, якщо за нею є вільна клітинка на діагоналі, а після неї - вільна клітинка. Кількість захоплень. Під час захоплення шашка можевиконати послідовні (2-3) захоплення, якщо це можливо.
Номер слайду 4Створення дамки1 Перетворення шашки в дамку. Якщо фігура дійшла до протилежного краю дошки, вона стає дамкою, набуваючи більших можливостей.2 Характеристики дамки. Дамка може рухатися в будь-якому напрямку, вона має значно більші можливості порівняно з звичайною шашкою. Зазвичай дамку позначають, перевернувши шашку.
Початок гри1 Розстановка фігур. Гра проводиться на клітинчатій дошці. Шашкова дошка має розмір 8x8 клітин (64 клітини), і кожен гравець розміщує свої 12 шашок на темних (чорних) клітках з початку гри.
Рух звичайних шашок. Особливості руху. Звичайна шашка може рухатися лише вперед по діагоналі на вільну клітину. З'їдання шашки. Фігура супротивника з'їдається, якщо за нею є вільна клітинка на діагоналі, а після неї - вільна клітинка. Кількість захоплень. Під час захоплення шашка можевиконати послідовні (2-3) захоплення, якщо це можливо.
Створення дамки1 Перетворення шашки в дамку. Якщо фігура дійшла до протилежного краю дошки, вона стає дамкою, набуваючи більших можливостей.2 Характеристики дамки. Дамка може рухатися в будь-якому напрямку, вона має значно більші можливості порівняно з звичайною шашкою. Зазвичай дамку позначають, перевернувши шашку.
12.10.25.
Зміст слайдівНомер слайду 8Під час статевого дозрівання змінюється не лише зовнішній вигляд шкіри, а й запах тіла. Це тому, що потові залози у підлітків виділяють речовину із специфічним запахом, який під впливом бактерій стає неприємним. Після душу (а не замість нього) слід користуватися дезодорантом чи антиперспірантом. Дезодоранти – це парфуми, які не запобігають потовиділенню, а лише маскують запах поту. У спеку чи коли одягаєш синтетичний одяг, краще скористатися антиперспірантом, який має приємний запах і на певний час запобігає інтенсивному виділенню поту.
Номер слайду 9У підлітковому віці на шкіру впливають гормональні зміни, а також піт, інфекції та атмосферні забруднення. При закупорюванні сальних залоз і волосяних фулікулів на шкірі з’являються вугри (наукова назва – акне). Досі точно не встановлено причину їх появи, але відомо, що до 20-25 років вони зазвичай зникають самі по собі. Види вугрів Комедони – невеликі чорні цяточки, що з’являються переважно біля носа й на підборідді. Утворюються внаслідок закупорювання волосяних фолікулів. Самостійно видаляти комедони не рекомендують, оскільки це може спричинити їх запалення й виникнення пустул. Пустули – запалені прищі з білою серцевиною. Утворюються при інфікуванні закупореного волосяного фулікула. У разі самостійного видавлювання пустул можуть утворитися кісти. Кісти – рубці навколо підшкірного запалення. Іноді залишають стійкі шрами
Номер слайду 14Типи волосся. Нормальне – здорове на вигляд, еластичне, блискуче, по всій довжині має однакову товщину і колір. Легко вкладається в зачіску, не січеться, не склеюється в пасма. Сухе – ламке, без блиску. Часто буває посіченим на кінчиках, повільне росте, погано вкладається. Жирне – втрачає охайний вигляд уже через день-два після миття. Комбіноване – жирне біля коренів і сухе на кінчиках.
Під час статевого дозрівання змінюється не лише зовнішній вигляд шкіри, а й запах тіла. Це тому, що потові залози у підлітків виділяють речовину із специфічним запахом, який під впливом бактерій стає неприємним. Після душу (а не замість нього) слід користуватися дезодорантом чи антиперспірантом. Дезодоранти – це парфуми, які не запобігають потовиділенню, а лише маскують запах поту. У спеку чи коли одягаєш синтетичний одяг, краще скористатися антиперспірантом, який має приємний запах і на певний час запобігає інтенсивному виділенню поту.
У підлітковому віці на шкіру впливають гормональні зміни, а також піт, інфекції та атмосферні забруднення. При закупорюванні сальних залоз і волосяних фулікулів на шкірі з’являються вугри (наукова назва – акне). Досі точно не встановлено причину їх появи, але відомо, що до 20-25 років вони зазвичай зникають самі по собі. Види вугрів Комедони – невеликі чорні цяточки, що з’являються переважно біля носа й на підборідді. Утворюються внаслідок закупорювання волосяних фолікулів. Самостійно видаляти комедони не рекомендують, оскільки це може спричинити їх запалення й виникнення пустул. Пустули – запалені прищі з білою серцевиною. Утворюються при інфікуванні закупореного волосяного фулікула. У разі самостійного видавлювання пустул можуть утворитися кісти. Кісти – рубці навколо підшкірного запалення. Іноді залишають стійкі шрами
Типи волосся. Нормальне – здорове на вигляд, еластичне, блискуче, по всій довжині має однакову товщину і колір. Легко вкладається в зачіску, не січеться, не склеюється в пасма. Сухе – ламке, без блиску. Часто буває посіченим на кінчиках, повільне росте, погано вкладається. Жирне – втрачає охайний вигляд уже через день-два після миття. Комбіноване – жирне біля коренів і сухе на кінчиках.
11.11.25.
Зміст слайдівНомер слайду 6Шкіра – зовнішній покрив організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції, обмінних процесах. Функції шкіри: Захисна – вона є оболонкою, що відмежовує майже весь організм людини від зовнішнього середовища; захищає внутрішні органи від механічних ушкоджень, від проникнення різних речовин і мікроорганізмів, від шкідливої дії ультрафіолетового випромінювання. Видільна – із секретом потових залоз шкіри виділяється вода і певні продукти метаболізму. Рецепторна – працює шкіра як і орган чуттів. Терморегуляторна – через неї відбувається майже 82% усієї тепловіддачі організму (тепловий, сонячний удари)Депонування – сховище запасних речовин, в судинах шкіри може знаходитись до 1 літри крові
Номер слайду 7Будова шкіри. Шкіра – найбільший орган нашого тіла. Площа її поверхні у дорослої людини складає близько 2 метрів квадратних, а маса – 4 кг і більше, що становить 4-9% від загальної маси тіла Найбільшою чутливістю володіють кінчики пальців, середина долоні, середня лінія спини. Волосся і нігті – теж зі шкіри. Це отверділий роговий шар. Товщина шкіри різна на різних ділянках і коливається в межах 0,5-4 мм. Всього 7 квадратних сантиметрів шкіри вміщують: 19 мільйонів клітин, 625 потових залоз, 90 сальних залоз, 65 волосків, 6 метрів кров’яних судин та 19 тисяч сенсорних клітин
Номер слайду 8Під час статевого дозрівання змінюється не лише зовнішній вигляд шкіри, а й запах тіла. Це тому, що потові залози у підлітків виділяють речовину із специфічним запахом, який під впливом бактерій стає неприємним. Після душу (а не замість нього) слід користуватися дезодорантом чи антиперспірантом. Дезодоранти – це парфуми, які не запобігають потовиділенню, а лише маскують запах поту. У спеку чи коли одягаєш синтетичний одяг, краще скористатися антиперспірантом, який має приємний запах і на певний час запобігає інтенсивному виділенню поту
Номер слайду 9У підлітковому віці на шкіру впливають гормональні зміни, а також піт, інфекції та атмосферні забруднення. При закупорюванні сальних залоз і волосяних фулікулів на шкірі з’являються вугри (наукова назва – акне). Досі точно не встановлено причину їх появи, але відомо, що до 20-25 років вони зазвичай зникають самі по собі. Види вугрів Комедони – невеликі чорні цяточки, що з’являються переважно біля носа й на підборідді. Утворюються внаслідок закупорювання волосяних фолікулів. Самостійно видаляти комедони не рекомендують, оскільки це може спричинити їх запалення й виникнення пустул. Пустули – запалені прищі з білою серцевиною. Утворюються при інфікуванні закупореного волосяного фулікула. У разі самостійного видавлювання пустул можуть утворитися кісти. Кісти – рубці навколо підшкірного запалення. Іноді залишають стійкі шрами
Номер слайду 11Природні компоненти, які використовують у косметології для проблемної шкіриогірковий сік – відбілює, зволожує, звужує порирозмарин – очищує і стимулює оновлення клітин шкіригрейпфрут – підсушує шкіру, розчиняє комедони, стабілізує функцію сальних залозекстракт кропиви – зменшує активність сальних залоз, усуває подразненнязелений чай – знімає подразнення, звужує пориолія чайного дерева – знімає подразненнязелений чай – знімає подразнення, звужує пориалое вера – утримує вологу, зменшує запаленняромашка – протизапальна, протиалергічна, заспокійлива діяевкаліпт – знеболює, відновлює ушкоджені ділянки шкіри
Номер слайду 12Догляд за шкірою тіла. Щодня приймати душ. Намилюватися і витиратися після миття згори донизу: спочатку обличчя, руки, тулуб, насамкінець ноги. Після миття одягати чисту білизну. Засоби і предмети доглядуза шкірою тіла. Догляд за шкірою рук. Регулярно мити руки. Щоб захистити руки під час миття посуду, прання, прибирання помешкання, слід надягати гумові рукавички, потім помити руки з милом і намастити кремом для рук. Засоби і предмети доглядуза шкірою рук. Догляд за обличчям. Щоб уникати появи чорних цяток, прищів, жирного блиску, слід очищати шкіру обличчя щодня зранку та ввечері. Намагатися якомога менше доторкатися до шкіри обличчя протягом дня. Якщо виникають проблеми, то косметичні процедури і лікування порадить лікар - косметолог. Засоби і предмети догляду за обличчям
Номер слайду 13Гігієна волосся, що є складовою частиною особистої гігієни потребує окремого розгляду. Шампунь – один із головних і найпоширеніших засобів для догляду за волоссям. Його було винайдено в 1903 році німецьким хіміком Хансом Шварцкопфом. Це рідка лікарська форма, яка складається з розчинника (вода, екстракти рослинної сировини, спирт, гліцерин тощо), розчинних лужних солей вищих жирних кислот і розчинених в ньому або змішаних з ним діючих, біологічно активних речовин. Догляд за волоссям
Номер слайду 14Типи волосся. Нормальне – здорове на вигляд, еластичне, блискуче, по всій довжині має однакову товщину і колір. Легко вкладається в зачіску, не січеться, не склеюється в пасма. Сухе – ламке, без блиску. Часто буває посіченим на кінчиках, повільне росте, погано вкладається. Жирне – втрачає охайний вигляд уже через день-два після миття. Комбіноване – жирне біля коренів і сухе на кінчиках
Номер слайду 17Догляд за ротовоюпорожниною. Перед чищенням зубів помити щітку теплою водою. На щетинки зубної щітки нанести трохи пасти – завбільшки як горошина. Зовнішні поверхні зубів. Чистити зуби треба так:внутрішні поверхні жувальних зубівкороткими вимітальними рухами від ясенвід ясен до краю зубавимітальними рухами від ясенвнутрішні поверхні передніх зубівжувальні поверхні зубів – спочатку вздовж зубного ряду, а потім - упоперек
Номер слайду 18Гігієна одягу. Білизна. Щодня одягай чисту білизну та шкарпетки. Верхній одяг. Потребує сухого чищення та делікатного прання. Після використання вішай на плічка. Шкільна форма. Після школи обов’язково переодягнись у домашній одяг, а форму повісь на плічка. Спортивна форма. Легко доглядати. Потребує частого прання
Номер слайду 19Гігієна взуття. Правила догляду за взуттям. Очистити від пилу і бруду. Почистити взуттєвою щіткою. Відполірувати ганчірочкою (замшеве взуття) очистити від бруду ластиком. Почистити спеціальною жорсткою щіткою (взуття з тканини). Чистити жорсткою щіткою (гумове взуття)Помити. Просушити. Засоби догляду за взуттям1- Фарба – аерозоль; 2 – водовідштовхувальна емульсія; 3 – відновлювальна спрей – фарба; 4 – крем на восковій основі; 5 – емульсійний крем; 6 - крем – блиск; 7 – щітка для нубуку потрійна; 8 – щітка звичайна; 9 – щітка для замшу; 10 – ластик (шліфувальний брусок) для чищення нубуку; 11 – ганчірка для взуття
Номер слайду 20Гігієна помешкання. Правила догляду за помешканням: Щодня провітрювати кімнати, підмітати, мити чи витирати підлогу, видаляти пил з меблів та побутової техніки. Провітрювати помешкання краще тричі на день: вранці, удень та перед сном. Регулярно прибирати робоче місце. Засоби догляду за помешканням
Номер слайду 21Правила особистої гігієни школяра. Умивайтеся вранці і ввечері, використовуйте засоби особистої гігієни. Чистьте зуби не менше 3 хвилин. Ваша зубна щітка не має бути занадто м’якою. Завжди мийте руки перед їжею, після прогулянки і туалету. Майте завжди чисту носову хустинку, або одноразові серветки. Для їжі користуйтеся тільки своїм посудом, не беріть брудних тарілок, ложок, чашок. Для питної води використовуйте одноразовий посуд. Не залишайте використаний одноразовий посуд, викидайте його у відро для сміття. Стежте за чистотою свого одягу, взуття. Не ходіть в одному і тому ж взутті на вулиці, в школі і вдома. Вдома носіть м’яке домашнє взуття, для спортивних занять використовуйте спортивне взуття. Допомагайте вчителеві і черговим у підтримці порядку в класі, допомагайте рідним в домашньому прибиранні. Дотримуйтеся режиму дня!
Номер слайду 22Список використаних джерел. Багурська, Л. Г. Особиста гігієна. Особливості догляду за зубами й ротовою порожниною. 6 клас [Текст] : [урок валеології] / Л. Г. Багурська // Основи здоров'я. – 2011. – № 2. – С. 23-28. Бех І. Д. , Воронцова Т. В. , Пономаренко В. С., Страшко С. В. Основи здоров’я: Підручник для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавництво “ Алатон ”, 2015. – 200 с. Загальна гігієна з основами екології: Підручник / Кондратюк В. А. та ін. - Тернопіль, 2003. - 544 с. Свистун Ю. Д. Гігієна та гігієна спорту: [підручник для вищ. навч. закл.] / Свистун Ю. Д., Лаптєв О. П., Полієвський С. О., Шавель Х. Є. – Львів: НФВ «Українські технології», 2014. – 302 с. Свистун Ю. Д. Практикум з гігієни / Ю. Д. Свистун, Х. Є. Гурінович. – Л. : Українські технології, 2007. – 96 с. Презентація “ Особиста гігієна. Загартування ”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-osobista-gigiena-zagartuvanna-26359.html Презентація “ Особиста гігієна школяра ”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://gdz4you.com/prezentaciyi/biologiya/osobysta-gigiyena-shkolyara-13629/ Презентація “ Особиста гігієна підлітка ”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/prezentaciya-uroku-z-osnov-zdorov-ya-dlya-6-klasu-na-temu-osobista-gigiena-pidlitka-4794.html
Шкіра – зовнішній покрив організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції, обмінних процесах. Функції шкіри: Захисна – вона є оболонкою, що відмежовує майже весь організм людини від зовнішнього середовища; захищає внутрішні органи від механічних ушкоджень, від проникнення різних речовин і мікроорганізмів, від шкідливої дії ультрафіолетового випромінювання. Видільна – із секретом потових залоз шкіри виділяється вода і певні продукти метаболізму. Рецепторна – працює шкіра як і орган чуттів. Терморегуляторна – через неї відбувається майже 82% усієї тепловіддачі організму (тепловий, сонячний удари)Депонування – сховище запасних речовин, в судинах шкіри може знаходитись до 1 літри крові
Будова шкіри. Шкіра – найбільший орган нашого тіла. Площа її поверхні у дорослої людини складає близько 2 метрів квадратних, а маса – 4 кг і більше, що становить 4-9% від загальної маси тіла Найбільшою чутливістю володіють кінчики пальців, середина долоні, середня лінія спини. Волосся і нігті – теж зі шкіри. Це отверділий роговий шар. Товщина шкіри різна на різних ділянках і коливається в межах 0,5-4 мм. Всього 7 квадратних сантиметрів шкіри вміщують: 19 мільйонів клітин, 625 потових залоз, 90 сальних залоз, 65 волосків, 6 метрів кров’яних судин та 19 тисяч сенсорних клітин
Під час статевого дозрівання змінюється не лише зовнішній вигляд шкіри, а й запах тіла. Це тому, що потові залози у підлітків виділяють речовину із специфічним запахом, який під впливом бактерій стає неприємним. Після душу (а не замість нього) слід користуватися дезодорантом чи антиперспірантом. Дезодоранти – це парфуми, які не запобігають потовиділенню, а лише маскують запах поту. У спеку чи коли одягаєш синтетичний одяг, краще скористатися антиперспірантом, який має приємний запах і на певний час запобігає інтенсивному виділенню поту
У підлітковому віці на шкіру впливають гормональні зміни, а також піт, інфекції та атмосферні забруднення. При закупорюванні сальних залоз і волосяних фулікулів на шкірі з’являються вугри (наукова назва – акне). Досі точно не встановлено причину їх появи, але відомо, що до 20-25 років вони зазвичай зникають самі по собі. Види вугрів Комедони – невеликі чорні цяточки, що з’являються переважно біля носа й на підборідді. Утворюються внаслідок закупорювання волосяних фолікулів. Самостійно видаляти комедони не рекомендують, оскільки це може спричинити їх запалення й виникнення пустул. Пустули – запалені прищі з білою серцевиною. Утворюються при інфікуванні закупореного волосяного фулікула. У разі самостійного видавлювання пустул можуть утворитися кісти. Кісти – рубці навколо підшкірного запалення. Іноді залишають стійкі шрами
Природні компоненти, які використовують у косметології для проблемної шкіриогірковий сік – відбілює, зволожує, звужує порирозмарин – очищує і стимулює оновлення клітин шкіригрейпфрут – підсушує шкіру, розчиняє комедони, стабілізує функцію сальних залозекстракт кропиви – зменшує активність сальних залоз, усуває подразненнязелений чай – знімає подразнення, звужує пориолія чайного дерева – знімає подразненнязелений чай – знімає подразнення, звужує пориалое вера – утримує вологу, зменшує запаленняромашка – протизапальна, протиалергічна, заспокійлива діяевкаліпт – знеболює, відновлює ушкоджені ділянки шкіри
Догляд за шкірою тіла. Щодня приймати душ. Намилюватися і витиратися після миття згори донизу: спочатку обличчя, руки, тулуб, насамкінець ноги. Після миття одягати чисту білизну. Засоби і предмети доглядуза шкірою тіла. Догляд за шкірою рук. Регулярно мити руки. Щоб захистити руки під час миття посуду, прання, прибирання помешкання, слід надягати гумові рукавички, потім помити руки з милом і намастити кремом для рук. Засоби і предмети доглядуза шкірою рук. Догляд за обличчям. Щоб уникати появи чорних цяток, прищів, жирного блиску, слід очищати шкіру обличчя щодня зранку та ввечері. Намагатися якомога менше доторкатися до шкіри обличчя протягом дня. Якщо виникають проблеми, то косметичні процедури і лікування порадить лікар - косметолог. Засоби і предмети догляду за обличчям
Гігієна волосся, що є складовою частиною особистої гігієни потребує окремого розгляду. Шампунь – один із головних і найпоширеніших засобів для догляду за волоссям. Його було винайдено в 1903 році німецьким хіміком Хансом Шварцкопфом. Це рідка лікарська форма, яка складається з розчинника (вода, екстракти рослинної сировини, спирт, гліцерин тощо), розчинних лужних солей вищих жирних кислот і розчинених в ньому або змішаних з ним діючих, біологічно активних речовин. Догляд за волоссям
Типи волосся. Нормальне – здорове на вигляд, еластичне, блискуче, по всій довжині має однакову товщину і колір. Легко вкладається в зачіску, не січеться, не склеюється в пасма. Сухе – ламке, без блиску. Часто буває посіченим на кінчиках, повільне росте, погано вкладається. Жирне – втрачає охайний вигляд уже через день-два після миття. Комбіноване – жирне біля коренів і сухе на кінчиках
Догляд за ротовоюпорожниною. Перед чищенням зубів помити щітку теплою водою. На щетинки зубної щітки нанести трохи пасти – завбільшки як горошина. Зовнішні поверхні зубів. Чистити зуби треба так:внутрішні поверхні жувальних зубівкороткими вимітальними рухами від ясенвід ясен до краю зубавимітальними рухами від ясенвнутрішні поверхні передніх зубівжувальні поверхні зубів – спочатку вздовж зубного ряду, а потім - упоперек
Гігієна одягу. Білизна. Щодня одягай чисту білизну та шкарпетки. Верхній одяг. Потребує сухого чищення та делікатного прання. Після використання вішай на плічка. Шкільна форма. Після школи обов’язково переодягнись у домашній одяг, а форму повісь на плічка. Спортивна форма. Легко доглядати. Потребує частого прання
Гігієна взуття. Правила догляду за взуттям. Очистити від пилу і бруду. Почистити взуттєвою щіткою. Відполірувати ганчірочкою (замшеве взуття) очистити від бруду ластиком. Почистити спеціальною жорсткою щіткою (взуття з тканини). Чистити жорсткою щіткою (гумове взуття)Помити. Просушити. Засоби догляду за взуттям1- Фарба – аерозоль; 2 – водовідштовхувальна емульсія; 3 – відновлювальна спрей – фарба; 4 – крем на восковій основі; 5 – емульсійний крем; 6 - крем – блиск; 7 – щітка для нубуку потрійна; 8 – щітка звичайна; 9 – щітка для замшу; 10 – ластик (шліфувальний брусок) для чищення нубуку; 11 – ганчірка для взуття
Гігієна помешкання. Правила догляду за помешканням: Щодня провітрювати кімнати, підмітати, мити чи витирати підлогу, видаляти пил з меблів та побутової техніки. Провітрювати помешкання краще тричі на день: вранці, удень та перед сном. Регулярно прибирати робоче місце. Засоби догляду за помешканням
Правила особистої гігієни школяра. Умивайтеся вранці і ввечері, використовуйте засоби особистої гігієни. Чистьте зуби не менше 3 хвилин. Ваша зубна щітка не має бути занадто м’якою. Завжди мийте руки перед їжею, після прогулянки і туалету. Майте завжди чисту носову хустинку, або одноразові серветки. Для їжі користуйтеся тільки своїм посудом, не беріть брудних тарілок, ложок, чашок. Для питної води використовуйте одноразовий посуд. Не залишайте використаний одноразовий посуд, викидайте його у відро для сміття. Стежте за чистотою свого одягу, взуття. Не ходіть в одному і тому ж взутті на вулиці, в школі і вдома. Вдома носіть м’яке домашнє взуття, для спортивних занять використовуйте спортивне взуття. Допомагайте вчителеві і черговим у підтримці порядку в класі, допомагайте рідним в домашньому прибиранні. Дотримуйтеся режиму дня!
Список використаних джерел. Багурська, Л. Г. Особиста гігієна. Особливості догляду за зубами й ротовою порожниною. 6 клас [Текст] : [урок валеології] / Л. Г. Багурська // Основи здоров'я. – 2011. – № 2. – С. 23-28. Бех І. Д. , Воронцова Т. В. , Пономаренко В. С., Страшко С. В. Основи здоров’я: Підручник для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавництво “ Алатон ”, 2015. – 200 с. Загальна гігієна з основами екології: Підручник / Кондратюк В. А. та ін. - Тернопіль, 2003. - 544 с. Свистун Ю. Д. Гігієна та гігієна спорту: [підручник для вищ. навч. закл.] / Свистун Ю. Д., Лаптєв О. П., Полієвський С. О., Шавель Х. Є. – Львів: НФВ «Українські технології», 2014. – 302 с. Свистун Ю. Д. Практикум з гігієни / Ю. Д. Свистун, Х. Є. Гурінович. – Л. : Українські технології, 2007. – 96 с. Презентація “ Особиста гігієна. Загартування ”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-osobista-gigiena-zagartuvanna-26359.html Презентація “ Особиста гігієна школяра ”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://gdz4you.com/prezentaciyi/biologiya/osobysta-gigiyena-shkolyara-13629/ Презентація “ Особиста гігієна підлітка ”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/prezentaciya-uroku-z-osnov-zdorov-ya-dlya-6-klasu-na-temu-osobista-gigiena-pidlitka-4794.html
31.10.25.
29.10.25.
сторія баскетболу 3х3 включає його розвиток як стрітбол-відгалуження, що почалося з турнірів Adidas у 1992 році, і перетворення на офіційний вид спорту під егідою FIBA. Гра дебютувала на Азійських юнацьких іграх у 2009 році, а потім на юнацьких Олімпійських іграх 2010 року, що призвело до створення окремих правил та регулярних чемпіонатів світу. Згодом баскетбол 3х3 став олімпійським видом спорту на Олімпійських іграх 2020 року. Історія розвитку баскетболу 3х3- 1992: Adidas запускає турніри зі стрітболу, що вважається початком сучасної історії 3х3.
- 2007: FIBA тестує 3х3 на Азійських іграх з бойових мистецтв і змагань у приміщеннях.
- 2009: Міжнародний дебют відбувся на Азійських юнацьких іграх у Сінгапурі.
- 2010: Баскетбол 3х3 вперше з'явився на літніх юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі, що сприяло його подальшому просуванню.
- Після 2010: FIBA започатковує повноцінну програму з окремими правилами та регулярними чемпіонатами світу серед дорослих та юніорів.
- 2020: Баскетбол 3х3 дебютує як олімпійський вид спорту на літніх Олімпійських іграх у Токіо.
Структура презентації- Слайд 1: Титульний слайд (Назва: "Історія розвитку баскетболу 3х3", зображення)
- Слайд 2: "Від стрітболу до офіційного виду спорту" (1992-2007)
- Слайд 3: "Міжнародний дебют" (2009-2010)
- Слайд 4: "Офіційне визнання та розвиток" (Після 2010)
- Слайд 5: "Олімпійський дебют" (2020)
- Слайд 6: "Висновок" (Резюме ключових етапів
28.10.25.
Правила техніки безпеки під час занять спортивними іграми До занять допускаються: 1.Учні, віднесені за станом здоров'я до основної і підготовчої медичної групи. Учні звільнені від занять за станом здоров'я, повинні бути присутніми на уроці з класом. Вони зобов'язані пред'явити вчителю медичну довідку про звільнення. 2. Учні , які пройшли інструктаж з техніки безпеки. 3. Учні, які мають спортивну форму та взуття. Учні зобов’язані: 1. Дбайливо ставитися до спортивного інвентарю та обладнання. 2. Заходити в спортзал, брати спортивний інвентар і виконувати вправи тільки з дозволу вчителя. 3. Переодягнутися в роздягальні, надіти спортивну форму і спортивне взуття. 4. Зняти з себе предмети, які становлять небезпеку для інших (годинник, сережки, браслети і т.д.); 5. Прибрати з кишень спортивної форми колючі та інші сторонні предмети. 6. Нести відповідальність за збереження своїх цінних речей, не рекомендується залишати їх у спортивній роздягальні. 7. За командою вчителя встати в лад для загального шикування, уважно слухати пояснення вправ і правильно їх виконувати. 8. Бути уважним при переміщеннях по спортивному залу: не заважати іншим, не ставити підніжок, уникати зіткнень, не залишати територію спортивного майданчика без дозволу. 9. При отриманні травми або погіршенні самопочуття припинити заняття і повідомити вчителя; за допомогою вчителя надати травмованому першу медичну допомогу, при необхідності доставити його в лікарню або викликати «швидку допомогу». 10. Мати коротко стрижені нігті; уникати зіткнень з іншими учнями; переміщаючись спиною, дивитися через плече; дотримуватися інтервалу та дистанції; бути уважним при переміщенні по спортивному майданчику.
Історія розвитку баскетболу . Ідея кидати м’яч в кільце або кошик зародилась дуже давно. Подібні ігри були відомі ще людям, які жили більше 1000 років тому назад, а також народам Середньої і Південної Америки. Правила гри в баскетболі були розроблені в США доктором Дж. Найсмітом (1861-1939) в 1891 році. Аби оживити уроки по гімнастиці, молодий викладач, уродженець Канади, доктор Дисеймс Нейсміт вигадав нову гру. Він прикріпив до перил балкона дві фруктові корзини без дна, в яких потрібно було закидати футбольний м'яч (basket - корзина, boll - м'яч). Через рік Д. Нейсміт розробив перші 13 пунктів баскетбольних правил. Майже перші ж матчі за цими правилами викликали і перші їх зміни. Вболівальники на балконах ловили м'ячі, які вилітали і намагалися їх закинути в корзину противника, тому з'являються щити, які стали захистом для корзини. Вже в 1893 р. з'являються залізні кільця з сіткою. Нова гра виявилася не тільки цікавою і динамічною, що в 1894 р. в США були видані перші офіційні правила. Баскетбол із США проникає спочатку на Схід - Японію, Китай, Філіппіни, а також в Європу, Південну Америку. Через 10 років на Олімпійських іграх в Сент-Луїсі (США) американці організували показовий тур між командами декількох міст. Баскетбол був показовим також на Олімпіадах 1924, 1928 р. р. Ці правила були опубліковані в 1894 році, який і рахується роком народження баскетболу. Перші баскетбольні команди складались не із п’яти гравців, як сьогодні, а з дев’яти. Крім того баскетболіст, отримавши м’яч, не міг переміщуватися з ним, навіть на один крок, оскільки це означало порушення правил. Зараз баскетболіст має право переміщуватися з м’ячем на площадці, обов’язково ударяючи ним об підлогу. Якщо спортсмен не випускає м’яч із рук, то тоді він має право зробити не більше двох кроків. Після зупинки спортсмен уже не може знову починати рух з м’ячем: його потрібно віддати партнерам або зробити кидок по кільцю.
Баскетбол - спортивна гра, один із найбільш популярних видів спорту. Для баскетболістів характерним є широке поле зору і добре розвинений зір. Баскетбол — емоційна гра, піднімає настрій людини. З часу виникнення у баскетболі відбулося багато змін і уточнень. Удосконалилась техніка і тактика гри, уточнились правила змагань і суддівства, стабілізувались розміри ігрового поля, його розмітка; обладнання. Гра одержала широкого розповсюдження в цілому світі, почали проводитися багаточисельні зустрічі і змагання з баскетболу.
Правила гри В баскетбол грають 2 команди, в кожній з якої по 5 гравців. Мета кожної команди - закинути м'яч у кошик суперника та перешкодити іншій команді заволодіти м'ячем і закинути його у кошик. М'яч під час гри можна передавати, кидати, відбивати, котити або вести в будь-якому напрямку за умови дотримання відповідних правил гри в баскетбол. Бігти з м'ячем, не вдаривши їм у підлогу, навмисно бити по ньому ногою, блокувати будь-якою частиною ноги або бити по ньому кулаком є порушенням.
Баскетбольний майданчик Центральне коло вимірюється по зовнішньому краю окружності і розміщується воно у центрі майданчика, і діаметр його дорівнює 3,6 метра. Центральна лінія. Паралельно лицьовим лініям проводиться центральна лінія через середини бічних ліній і виступає на 15 см за кожну бічну лінію. Обмежуючі лінії - лінії, які обмежують короткі сторони, прийнято називати лицьовими, а ті, що обмежують довгі сторони, називають бічними. . Триочкова лінія. Весь ігровий майданчик є зоною триочкових кидків, за винятком зони біля щита суперника, яка обмежується триочковою лінією - півколо, радіус якого дорівнює 6,75 метра, проведений до перетину з лицьовими лініями. . Лінія штрафного кидка. Паралельно кожної лицьової лінії наноситься лінія штрафного кидка довжиною 3,6 метра. Проводять її таким чином, щоб її дальній край розташовувався на відстані 5,8 метра від внутрішнього краю лицьових ліній, а її середина перебувала б на віртуальній лінії, яка з'єднує середини обох лицьових ліній.
Початок гри та ігровий час Суддя розігрує спірний кидок в центральному колі (підкидує м'яч над центральним колом). Гравець, який найшвидше заволодів м'ячем починає гру. Ігровий час складається з 4 періодів по 10 хвилин з перервами по 2-3 хвилини. Між другим та третім періодами команди змінюються кошиками.
Порушення аут - м'яч вийшов за межі ігрового майданчика; пробіжка - гравець, контролюючий «живий» м'яч, здійснює переміщення ніг понад обмеження, встановленого правилами: порушення ведення м'яча, що включає в себе пронос м'яча, подвійне ведення; три секунди - гравець нападу перебуває в зоні штрафного кидка більше трьох секунд в той час, коли його команда володіє м'ячем у зоні нападу;
п'ять секунд - гравець при виконанні вкидання не розлучається з м'ячем протягом п'яти секунд; вісім секунд - команда, що володіє м'ячем із зони захисту не вивела його в зону нападу за вісім секунд; 24 секунди - команда, яка володіє м'ячем більше 24 секунд, і за цей час не здійснила кидка по кільцю суперника; порушення повернення м'яча в зону захисту - команда, яка володіє м'ячем у зоні нападу перевела його в зону захисту.
Фоли в баскетболі Фол - це недотримання правил гри, яке викликане персональним контактом гравця або його неспортивною поведінкою. Персональний фол - це фол гравцю унаслідок контакту з гравцем команди суперників. Гравець не повинен блокувати суперника, тримати, штовхати, стикатися з ним, ставити підніжку, перешкоджати його переміщенню, виставляючи руку, плече, коліно, стегно або ступню ноги. Якщо гравець за час гри отримав п'ять фолів, то він повинен покинути ігровий майданчик і не може брати участь у подальшій грі (але йому дозволяється перебувати на лаві запасних до кінця гри). Гравець, який отримав дискваліфікуючий фол, в обов'язковому порядку повинен залишити місце проведення гри (йому не дозволяють перебувати навіть на лавці запасних).
За що суддя призначає фол? Блокування - це неправильний персональний контакт, який перешкоджає пересуванню суперника з м'ячем або без нього. Зіткнення - це персональний контакт гравців з м'ячем або без м'яча поштовхом або рухом в корпус суперника. Затримка - це персональний контакт із суперником, який заважає свободі його пересування. Неправильний заслін - це спроба неправильно затримати або перешкодити супернику, який не контролює м'яч, зайняти бажану позицію на ігровому майданчику. Поштовх - це персональний контакт з будь-якою частиною тіла, коли гравець насильно зсовує або намагається зсунути суперника, який контролює м'яч.
24.10.25.
https://www.youtube.com/watch?v=XjVWhx-Ql1k
22.10.25.
. Важливими факторами є початкова швидкість, кут та висота вильоту м'яча. Техніка метання - Вихідне положення: Станьте обличчям до напрямку метання. Якщо ви правша, ліва нога попереду, а права трохи позаду на носку.
- Підготовка до кидка: Руку з м'ячем, зігнуту в лікті, тримайте попереду на рівні голови. Потім відведіть руку з м'ячем назад, повернувши та нахиливши тулуб.
- Кидок: Швидко випрямляйте тулуб і повертайте його в напрямку кидка. Одночасно виконайте хльосткий кидок рукою над плечем уперед і вгору, спрямовуючи м'яч під кутом
. - Після кидка: Зробіть крок вперед однією ногою, щоб зберегти рівновагу і не впасти.
Фактори, що впливають на дальність - Початкова швидкість вильоту м'яча.
- Кут вильоту (близько
є оптимальним). - Висота точки, в якій м'яч залишає руку
- Вихідне положення: Станьте обличчям до напрямку метання. Якщо ви правша, ліва нога попереду, а права трохи позаду на носку.
- Підготовка до кидка: Руку з м'ячем, зігнуту в лікті, тримайте попереду на рівні голови. Потім відведіть руку з м'ячем назад, повернувши та нахиливши тулуб.
- Кидок: Швидко випрямляйте тулуб і повертайте його в напрямку кидка. Одночасно виконайте хльосткий кидок рукою над плечем уперед і вгору, спрямовуючи м'яч під кутом .
- Після кидка: Зробіть крок вперед однією ногою, щоб зберегти рівновагу і не впасти.
- Початкова швидкість вильоту м'яча.
- Кут вильоту (близько є оптимальним).
- Висота точки, в якій м'яч залишає руку
21.10.25.
17.10.25.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-futbol-378225.html
15.10.25.
Зміст методики навчання 1.1. Вправи, що сприяють вмінню долати вертикальні перешкоди з опорою та приземленням на обидві або одну ногу 1.2. Вправи, що сприяють вмінню долати вертикальні перешкоди без опори та з приземленням на обидві або одну ногу 1.3. Вправи, що сприяють оволодінню технікою стрибка у висоту 1.3.1. Стрибок вгору повністю випрямляючи поштовхову ногу 1.3.2. Відштовхування вверх з перекатом на носок 1.4. Вправи, що сприяють розвитку фізичних якостей, необхідних для оволодіння технікою стрибка у висоту 1.4.1. Швидкий стрибок з опори на опору 1.4.2. Стрибок з глибокого присіду 1.4.3. Стрибки через перешкоди 1.4.4. Махові рухи. Спеціальні вправи для успішного оволодіння стрибком у висоту:
1.2. Вправи, що сприяють вмінню долати вертикальні перешкоди з опорою та приземленням на обидві або одну ногу. Відштовхування виконується на відстані 3-4 ступнів від перешкоди будь-якою ногою. Під час відштовхування опорна нога, таз, тулуб і голова повинні становити пряму лінію; мах виконується зігнутою в коліні ногою (а). Опора на перешкоді виконується зігнутою маховою ногою, тулуб при цьому нахилений вперед (б). Далі робиться крок поштовховою ногою за перешкоду і проводиться приземленням на обидві (в) чи одну ногу з пробіганням вперед (г).абвг
1.3. Вправи, що сприяють засвоєнню техніки стрибка у висоту1.3.1. Стрибок вгору повністю випрямляючи поштовхову ногу. Стоячи на поштовховій нозі, руки вільно опущені вниз. Відвести назад зігнуту махову ногу. Потім швидко вивести таз, а слідом за ним і махову ногу (рух від стегна). Попереду махову ногу повністю випрямити, згинаючи стопу сильно «на себе». Енергійним рухом вгору випрямленою ногою відірвати тіло від опори, зробити стрибок.абв
1.3.2. Відштовхування вгору перекатом на носок.1.3. Вправи, що сприяють засвоєнню техніки стрибка у висоту. Стоячи на зігнутій маховій нозі (як у стрибку), поштовхова нога, злегка зігнута в колінному суглобі з узятим носком «на себе», виведена вперед. Поставити випрямленупоштовхову ногу під гострим кутом п'ятою на опору (не впираючись в неї жорстко) і за рахунок сильного виведення тазу вперед-вгору перейти до просування тіла на поштовхову ногу. Одночасно швидко виконати перекат з п'яти на всю стопу і на передню її частину. Вправу закінчити відштовхуванням вгору.абвг
1.4. Вправи, що сприяють розвитку фізичних якостей, необхідних для оволодіння технікою стрибка у висоту1.4.1. Стрибки з опори на підлогу і швидкий стрибок на опору Стоячи на піднесенні (30-50 см), ступні паралельні. Зістрибнути на підлогу і, не затримуючись в упорі, стрибнути на інше піднесення, яке стоїть в 60-80 см від першого. При приземленні майже не згинати ноги в колінних суглобах.
1.4. Вправи, що сприяють розвитку фізичних якостей, необхідних для оволодіння технікою стрибка у висоту. У глибокому присиді на двох ногах. Виконати стрибок вгору, відштовхуючись до напівприсіду двома ногами, а потім однієї. Іншу ногу підняти вперед-вгору, випрямляючи її.ав1.4.2. Стрибок з глибокого присіду
1.4. Вправи, що сприяють розвитку фізичних якостей, необхідних для оволодіння технікою стрибка у висоту1.4.3. Стрибки через перешкоди. Стоячи перед перешкодою, ступні паралельні. Стрибати серіями на двох ногах через перешкоди (набивні м'ячі, бар'єри та ін.) При приземленні ноги тримати пружно, майже не згинаючи.
1.4. Вправи, що сприяють розвитку фізичних якостей, необхідних для оволодіння технікою стрибка у висоту1.4.4. Махові рухи. Стоячи боком до гімнастичної стінки, тримаючись за перекладину. Високо змахнути вперед-вгору випрямленою ногою, не згинаючи опорну ногу. Так само, стоячи на поштовховій нозі боком до гімнастичної стінки і тримаючись за опору ближньою до неї рукою, виконати енергійний мах вперед-вгору прямою маховою ногою, домагаючись за рахунок махового руху відокремлення тіла від опори.
Методична послідовність навчання 2. Ознайомлення учнів з технікою стрибків у висоту способом «переступання» Засоби: 2.1. Показ вчителем техніки стрибка в цілому і окремих його елементів. 2.2. Демонстрація кінограм рухової дії 2.3. Пояснення техніки стрибка з допомогою кінограм 3. Навчання техніці відштовхування Засоби: 3.1 Імітація техніки постановки поштовхової ноги 3.2. Махи ногою на місці 3.3. Махи ногою і протилежній їй рукою на місці 3.4. Імітація техніки постановки поштовхової ноги і відштовхування 3.5. Вистрибування вгору-вперед з одного кроку розбігу 3.6. Імітація техніки виконання двох останніх кроків розбігу і відштовхування 3.7. Стрибки вгору-вперед з двох кроків розбігу 3.8. Вправи для підвищення потужності відштовхування і збільшення висоти вистрибування 4. Виправлення помилок при навчанні техніці виконання останніх кроків і відштовхування 5. Навчання техніці подолання планки Засоби: 5.1. Імітація техніки руху ніг при подоланні планки в спрощених умовах 5.2. Імітація техніки рухів в цілому при подоланні планки 5.3. Виконання стрибків у висоту з 3 кроків розбігу 6. Удосконалення техніки стрибка
Під час розбігу вирішується завдання досягнення оптимальної горизонтальної швидкості і створення сприятливих умов для виконання відштовхування. Довжина розбігу становить 5-9 бігових кроків або 15-20 м. Розбіг виконується з рівномірним збільшенням швидкості, під кутом 35-45 ° до планки по прямій лінії.2.1.1 Розбіг
2.1.6. Розбіг Останній крок дещо коротший - 7-7,5 ступнів, тулуб відхиляється назад. Виконується швидка постановка поштовхової ноги з п'яти під кутом 50-65 ° з виведенням на неї тазу, обганяючи плечі, при цьому рука однойменна поштовховій нозі, відводиться назад, а інша піднімається перед грудьми. Поштовхова нога ставиться на опору випрямленою з п'яти під кутом 48-63 °. Одночасно з її постановкою починає виконуватися мах іншою ногою і руками. Під впливом сил інерції поштовхова нога пружно опускається на всю стопу і згинається в колінному суглобі. В цьому положенні тіло легкоатлета нагадує стиснуту пружину.
2.1.7. Відштовхування. Дії спрямовані на те, щоб з найменшими втратами перевести горизонтальну швидкість розбігу в швидкість польоту. Відштовхування виконується дальною від планки ногою. Оптимальний кут вильоту знаходиться в межах 60-65 °. Місце відштовхування знаходиться на відстані двох-трьох ступнів від проекції планки. Далі атлет енергійно випрямляє поштовхову ногу і протилежну маховій нозі руку. При відштовхуванні махова нога виноситься вгору паралельно планці в напівзігнутому положенні.
2.1.8. Політ Під час зльоту піднята махова нога майже повністю випрямляється, поштовхова опущена вниз, тулуб випрямлено. Величина вертикального переміщення ЗЦВ тіла атлета під час відштовхування становить 47-55 см, причому не за рахунок випрямлення поштовхової ноги і тулуба 30-35 см, а за рахунок маху ногою 12-15 см і за рахунок маху руками до 5 см. Висота злету ЗЦВ тіла після відштовхування у найсильніших атлетів сягає 100-110 см.
Легкоатлет енергійно зустрічним рухом опускає махову ногу носком і коліном всередину за планку, поштовхову піднімає над планкою носком і коліном назовні, а руку, протилежну маховій нозі, відводить убік-вверх. Завдяки цим рухам ніг і руки тулуб легкоатлета повертається грудьми до поштовхової ноги, а таз виводиться убік за планку.2.1.10. Політ
3. Навчання техніці відштовхування3.1. Імітація техніки постановки поштовхової ноги. Вихідне положення - встати на злегка зігнуту ногу, поштовхову ногу відставити назад, руки опустити. Зробити крок поштовховою ногою вперед, поставивши її «загрібаючим» рухом з п'яти на всю ступню і вивести на неї таз. Махову ногу повністю не розгинати, залишивши її ззаду.ба
3. Навчання техніці відштовхування3.2. Махи ногою на місці В.п. - стати на поштовхову ногу боком до опори (гімнастичної стінки, барьеру і т.п.), тримаючись за неї рукою, протилежній поштовховій нозі, махову ногу відвести назад. Виконати мах від стегна вгору-вперед, проносячи ногу низько над опорою з носком, «узятим» на себе. В кінці маха піднятися на носок поштовхової ноги, а махову повністю випрямити в колінному суглобі. Після засвоєння махів їх потрібно виконувати, поєднуючи з відштовхуванням вгору.аб
3. Навчання техніці відштовхування3.3. Махи ногою і протилежною їй рукою на місці В.п. - таке ж, як і у вправі 3.2, але назад відвести не тільки махову ногу, але і протилежну їй руку. Одночасно з махом ногою зробити мах протилежної їй рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі. Після засвоєння вправи, її треба виконувати, поєднуючи махові рухи з відштовхуванням вгору.аб
3.4. Імітація техніки постановки поштовхової ноги і відштовхування в поєднанні з маховими рухами ногою і руками В.п. - стати на злегка зігнуту махову ногу, поштовхову відставити назад, руки, зігнуті в ліктьових суглобах, розвести: протилежну маховій нозі вперед, а іншу - назад. Зробити крок вперед поштовховою ногою, ставлячи її на опору «загрібаючим» рухом з п'яти на всю ступню, і вивести на неї таз. Руку, протилежну поштовховій нозі, вивести вперед, а іншу відвести назад. Виконуючи відштовхування, одночасно з випрямленням поштовхової ноги зробити мах ногою і руками.3. Навчання техніці відштовхування
3.5. Вистрибування вгору - вперед з одного кроку розбігу Виконується як вправа 3.4, але швидше з стрибком вгору-вперед і приземленням на поштовхову ногу (а-г). Тут треба звернути увагу учнів на енергійний посил тулуба вперед-вгору на поштовхову ногу за рахунок відштовхування маховою з обгоном тазом плечей. Махові рухи треба енергійно виконувати вже у вкрай задньому положенні, махову ногу проносити над опорною низько з «узятим» на себе носком. В кінці маха і в польоті махова нога майже повністю випрямляється (г).абвг3. Навчання техніці відштовхування
3.6. Імітація техніки виконання двох останніх кроків розбігу і відштовхування В. п. - встати так, щоб поштовхова нога і протилежна їй рука були попереду, а махова нога й інша рука – позаду (а). Нахилити тулуб вперед, зробити довгий крок вперед маховою ногою, ставлячи її на опору «загрібаючим» рухом з п'яти на всю ступню, і змінити положення рук (г). У положенні вертикалі зігнути махову ногу в колінному суглобі, вивести на неї таз, а тулуб майже повністю випрямити (д). Роблячи останній крок, енергійно послати таз вперед-вгору. Далі рухи виконуються, як у вправі 3.4. Цю вправу можна виконувати безперервно в ходьбі через 2 або 4 кроки.абвгд3. Навчання техніці відштовхування
14.10.25.
Зміст слайдів
10.10.25.
08.10.25.
Високий старт: Простота та ефективність. Техніка виконання. Високий старт – це техніка, яка характеризується простотою виконання та не потребує спеціального обладнання. Спортсмен займає положення стоячи, одна нога попереду іншої, руки зігнуті в ліктях та готові до активної роботи. Важливо тримати тіло збалансованим та готовим до ривка. Переваги. Однією з головних переваг високого старту є його простота. Він легко освоюється та не вимагає великої кількості тренувань. Крім того, він менш вимогливий до фізичної підготовки спортсмена. Застосування. Високий старт зазвичай використовується в бігу на середні та довгі дистанції, де важливіша витривалість, а не максимальне прискорення на старті.
Низький старт: Шлях до максимального прискорення1 Етап "На старт!"Спортсмен займає положення на колінах, руки розташовані на лінії старту, пальці утворюють арку. Важливо відчувати опору та бути готовим до наступного етапу.2 Етап "Увага!"Тіло піднімається, коліна відриваються від землі, вага переноситься на руки та передню ногу. Кут нахилу тіла має бути оптимальним для подальшого прискорення.3 Етап "Руш!"Потужний ривок вперед, максимальне прискорення. Важливо синхронізувати рухи рук та ніг для досягнення найкращого результату. Практика та правильна техніка – запорука успіху.
Стартові колодки: Ваш інструмент для ідеального старту. Типи колодок. Колодки бувають різних типів, кожен з яких має свої особливості. Важливо обрати ті, які найкраще підходять саме вам. Налаштування. Правильне налаштування колодок – це ключ до ефективного старту. Відстань між колодками та кут нахилу мають бути оптимальними. Безпека. Неправильне налаштування колодок може призвести до травм. Будьте уважні та обережні, щоб уникнути неприємностей.
Високий v/s Низький: Що обрати?Вибір між високим та низьким стартом залежить від багатьох факторів, таких як дисципліна, рівень підготовки та фізичні дані атлета. У спринті низький старт є обов'язковим, оскільки він дозволяє досягти максимального прискорення на початку дистанції. Однак, для бігу на середні та довгі дистанції високий старт може бути більш ефективним, оскільки він не вимагає великої кількості енергії та дозволяє зберегти сили на всю дистанцію. Характеристика. Високий старт. Низький старт. Складність. Простий. Складний. Прискорення. Менше. Більше. Дисципліни. Середні та довгі дистанціїСпринт
Помилки на старті: Як їх уникнути?Неправильне положення тіла. Слідкуйте за тим, щоб тіло було збалансованим та готовим до ривка. Уникайте зайвого напруження та незручних поз. Недостатнє прискорення. Працюйте над розвитком сили та швидкості ніг. Виконуйте спеціальні вправи для покращення стартової техніки. Відсутність синхронізаціїСинхронізуйте рухи рук та ніг для досягнення максимального прискорення. Тренуйте координацію та відчуття ритму.
Вправи для ідеального старту. Пліометричні вправи. Пліометрика розвиває вибухову силу, покращуючи швидкість і координацію. Стрибки на коробку, стрибки в глибину, стрибки зі скакалкою. Вправи з гумовими стрічками. Біг з опором робить ноги сильнішими. Фокусуйтеся на швидкості та силі, щоб отримати максимум користі. Стартові прискорення. Почніть з низького старту і поступово збільшуйте швидкість, щоб наблизитися до максимальної. Відпрацюйте техніку, щоб уникнути травм.
Підсумок: Знання – це сила!У цій презентації ми розглянули основи високого та низького стартів у легкій атлетиці. Важливо пам'ятати, що правильна техніка старту – це запорука досягнення високих результатів у спринтерських та бігових дисциплінах. Вдосконалюйте свою техніку, тренуйтеся наполегливо, і ви обов'язково досягнете успіху! Не бійтеся звертатися за порадою до досвідчених тренерів та ділитися своїми знаннями з іншими.
07.10.25.
Зміст слайдівНомер слайду 2Футзал (зальний футбол)Спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає.
Номер слайду 3Футзал (зальний футбол)МАЙДАНЧИК ДЛЯ ГРИ28 - 40 м. – довжина (бокова лінія) 15 - 20 м. – ширина (лінія воріт)6 м. – діаметр центрального кола. Покриття майданчика: Матчі повинні проводитися на майданчиках з рівними, гладкими і не абразивними покриттями, виконаними, бажано, з дерева або штучних матеріалів, і відповідати регламенту змагання. Розмітки на майданчиках
Номер слайду 4Футзал (зальний футбол)М’ЯЧМ’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу. Футзал — це динамічний і захоплюючий вид спорту, популярний у всьому світі. На відміну від традиційного футболу, ігри проводяться на невеликих критих майданчиках із жорстким покриттям. Щоб максимально насолодитися цим видом спорту та розкрити свої можливості, важливо правильно підібрати м'яч, який відповідатиме особливостям зали. У цій статті ми розглянемо, як обрати м'яч для футзалу, на що звернути увагу при покупці, включаючи ключові параметри: матеріал, розмір, вагу та інші важливі характеристики. Його окружність 62-64 см Вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм.
Номер слайду 5Футзал (зальний футбол)КОМАНДАВ екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника. Виберіть по 5 гравців у команду. Виберіть по одному гравцю з кожної команди, який гратиме роль воротаря. Виберіть окремого атакуючого для кожної команди. Цей гравець, званий опорним, вестиме атаку під час гри в нападі. Виберіть відданого захисника, відомого як остання людина, яка залишиться за випадком, якщо інша команда перехопить м'яч. Інші два гравці повинні грати в центрі поля і відомі як вінгери.
Номер слайду 6Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАФутзал складається з 2 таймів, кожен із яких триває 20 хвилин, на відміну від 45-хвилинних таймів у футболі. Ще одна відмінність полягає в тому, що у футболі годинник продовжує йти, а в міні-футболі годинник зупиняється, якщо м'яч не в грі. Якщо в кінці гри нічия, до годинника можна додати більше часу. Перемагає команда, яка першою забила в овертаймі. У казуальних іграх ви можете опустити таймер та закінчити матч, коли перша команда заб'є гол. Перша і найочевидніша відмінність міні - футболу і футзалу – кількість гравців. В футзал грають дві команди, по п'ять чоловік, враховуючи воротаря, тоді як у міні-футбол можуть грати команди, складом від шести до восьми гравців, залежно від розмірів поля.
Номер слайду 7Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАНе торкайтеся м'яча руками. Як і у футболі, футзалісти взагалі не можуть грати руками. Тим не менш, ви можете використовувати будь-яку іншу частину свого тіла для передачі або кидка м'яча. Дозволено кожній команді 1 тайм-аут у кожному таймі. У футболі тайм-аути не допускаються, але у футзалі кожна команда отримує один тайм-аут за кожен тайм. Якщо команда не використовує свій тайм-аут протягом першого тайму, його не можна перенести на другий тайм.
Номер слайду 8Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВведення м'яча у гру ногою, якщо він виходить за межі поля. У футболі ви вкидаєте м'яч у гру руками, а у міні-футболі м'яч вводиться ногою. М'яч, що торкнувся стелі, вважається за межами поля. Ви не можете вдарити м'яч з-за меж поля прямо у ворота і забити. Однак, як тільки ви передаєте м'яч іншому гравцю, він продовжує грати як завжди.
Номер слайду 9Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВикористовуйте необмежену кількість замін. У футболі дозволено лише 3 заміни. У футзалі замін може бути скільки завгодно, головне, щоб вони проводились у зоні замін. Зона заміни - це зона безпосередньо перед лавкою запасних кожної команди. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Оскільки футзал — дуже динамічна та агресивна гра, стратегічно використовуйте запасних, щоб розвантажити гравців, що втомилися.
Номер слайду 10Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАЗамінити віддаленого гравця через 2 хвилини. У футболі немає заміни для віддаленого гравця. Однак у міні-футболі ви можете замінити цього гравця за 2 хвилини або після того, як інша команда заб'є гол. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього.
Номер слайду 11Футзал (зальний футбол)ГРАСпробуйте атакуючу тактику. Грайте якнайширше, щоб залишити поле відкритим для передач. Оскільки міні-футбол грають на меншому полі, вінгери повинні намагатися грати ближче до бічної лінії, щоб було більше місця для гри. Перемістіться в зону, залишену товаришем. Може бути важко знайти місце, куди можна переміститися, але коли один із ваших товаришів по команді рухається, ви можете переміститися туди, де він щойно стояв. У жодному разі не можна залишатися на одному місці понад 3 хвилини за раз.
Номер слайду 12Футзал (зальний футбол)ГРАРухайтеся до захисників, якщо у вас є м'яч, і убік, якщо у вас немає. Якщо ви маєте м'яч, рух до захисника допоможе вам обійти його. Якщо у вас немає м'яча, відхід від захисників допоможе більше відкрити поле. Щедро передавайте м'яч. Футзал - динамічна та енергійна гра. Чим частіше ви передаєте м'яч, тим більше шансів забити гол. Очікуйте передачі м'яча не менше 5 разів, перш ніж зробити удар. Найменше поле означає, що захист може легко організувати блокування ваших ударів. Нападаючій команді зазвичай потрібно передати м'яч близько 5 разів, щоб зруйнувати організацію захисту.
Номер слайду 13Футзал (зальний футбол)ГРАПрактика захисних ігор. Боротьба, щоб вкрасти м'яч. У футзал часто грають агресивніше, ніж у футбол. Якщо ви граєте у захисті, стежте за м'ячем і завжди шукайте можливість вкрасти його в іншої команди, якщо нападник втратить контроль. Ви не можете бити, штовхати, штовхати, утримувати або атакувати суперника, інакше іншій команді буде призначено штрафний удар. Тримайте коліна зігнутими і залишайтеся на шкарпетках. У футзалі не можна відпочивати. Залишаючись пригнувшись уперед і спираючись на пальці ніг, а не на п'яти, ви будете в кращому положенні, щоб швидко рухатися та захищати м'яч.
Номер слайду 14Футзал (зальний футбол)ГРАЗалишайтеся на вершині гравця з м'ячем. Ваша мета повинна полягати в тому, щоб чинити достатній тиск на нападника, щоб він втратив концентрацію і важко обмірковував свій наступний хід. Захищайте ворота за лінією м'яча. Усі гравці захисту повинні бути за м'ячем. Це створить стіну, через яку гравцеві буде важко пробитися.
Номер слайду 15Футзал (зальний футбол)РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
Футзал (зальний футбол)Спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає.
Футзал (зальний футбол)МАЙДАНЧИК ДЛЯ ГРИ28 - 40 м. – довжина (бокова лінія) 15 - 20 м. – ширина (лінія воріт)6 м. – діаметр центрального кола. Покриття майданчика: Матчі повинні проводитися на майданчиках з рівними, гладкими і не абразивними покриттями, виконаними, бажано, з дерева або штучних матеріалів, і відповідати регламенту змагання. Розмітки на майданчиках
Футзал (зальний футбол)М’ЯЧМ’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу. Футзал — це динамічний і захоплюючий вид спорту, популярний у всьому світі. На відміну від традиційного футболу, ігри проводяться на невеликих критих майданчиках із жорстким покриттям. Щоб максимально насолодитися цим видом спорту та розкрити свої можливості, важливо правильно підібрати м'яч, який відповідатиме особливостям зали. У цій статті ми розглянемо, як обрати м'яч для футзалу, на що звернути увагу при покупці, включаючи ключові параметри: матеріал, розмір, вагу та інші важливі характеристики. Його окружність 62-64 см Вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм.
Футзал (зальний футбол)КОМАНДАВ екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника. Виберіть по 5 гравців у команду. Виберіть по одному гравцю з кожної команди, який гратиме роль воротаря. Виберіть окремого атакуючого для кожної команди. Цей гравець, званий опорним, вестиме атаку під час гри в нападі. Виберіть відданого захисника, відомого як остання людина, яка залишиться за випадком, якщо інша команда перехопить м'яч. Інші два гравці повинні грати в центрі поля і відомі як вінгери.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАФутзал складається з 2 таймів, кожен із яких триває 20 хвилин, на відміну від 45-хвилинних таймів у футболі. Ще одна відмінність полягає в тому, що у футболі годинник продовжує йти, а в міні-футболі годинник зупиняється, якщо м'яч не в грі. Якщо в кінці гри нічия, до годинника можна додати більше часу. Перемагає команда, яка першою забила в овертаймі. У казуальних іграх ви можете опустити таймер та закінчити матч, коли перша команда заб'є гол. Перша і найочевидніша відмінність міні - футболу і футзалу – кількість гравців. В футзал грають дві команди, по п'ять чоловік, враховуючи воротаря, тоді як у міні-футбол можуть грати команди, складом від шести до восьми гравців, залежно від розмірів поля.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАНе торкайтеся м'яча руками. Як і у футболі, футзалісти взагалі не можуть грати руками. Тим не менш, ви можете використовувати будь-яку іншу частину свого тіла для передачі або кидка м'яча. Дозволено кожній команді 1 тайм-аут у кожному таймі. У футболі тайм-аути не допускаються, але у футзалі кожна команда отримує один тайм-аут за кожен тайм. Якщо команда не використовує свій тайм-аут протягом першого тайму, його не можна перенести на другий тайм.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВведення м'яча у гру ногою, якщо він виходить за межі поля. У футболі ви вкидаєте м'яч у гру руками, а у міні-футболі м'яч вводиться ногою. М'яч, що торкнувся стелі, вважається за межами поля. Ви не можете вдарити м'яч з-за меж поля прямо у ворота і забити. Однак, як тільки ви передаєте м'яч іншому гравцю, він продовжує грати як завжди.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВикористовуйте необмежену кількість замін. У футболі дозволено лише 3 заміни. У футзалі замін може бути скільки завгодно, головне, щоб вони проводились у зоні замін. Зона заміни - це зона безпосередньо перед лавкою запасних кожної команди. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Оскільки футзал — дуже динамічна та агресивна гра, стратегічно використовуйте запасних, щоб розвантажити гравців, що втомилися.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАЗамінити віддаленого гравця через 2 хвилини. У футболі немає заміни для віддаленого гравця. Однак у міні-футболі ви можете замінити цього гравця за 2 хвилини або після того, як інша команда заб'є гол. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього.
Футзал (зальний футбол)ГРАСпробуйте атакуючу тактику. Грайте якнайширше, щоб залишити поле відкритим для передач. Оскільки міні-футбол грають на меншому полі, вінгери повинні намагатися грати ближче до бічної лінії, щоб було більше місця для гри. Перемістіться в зону, залишену товаришем. Може бути важко знайти місце, куди можна переміститися, але коли один із ваших товаришів по команді рухається, ви можете переміститися туди, де він щойно стояв. У жодному разі не можна залишатися на одному місці понад 3 хвилини за раз.
Футзал (зальний футбол)ГРАРухайтеся до захисників, якщо у вас є м'яч, і убік, якщо у вас немає. Якщо ви маєте м'яч, рух до захисника допоможе вам обійти його. Якщо у вас немає м'яча, відхід від захисників допоможе більше відкрити поле. Щедро передавайте м'яч. Футзал - динамічна та енергійна гра. Чим частіше ви передаєте м'яч, тим більше шансів забити гол. Очікуйте передачі м'яча не менше 5 разів, перш ніж зробити удар. Найменше поле означає, що захист може легко організувати блокування ваших ударів. Нападаючій команді зазвичай потрібно передати м'яч близько 5 разів, щоб зруйнувати організацію захисту.
Футзал (зальний футбол)ГРАПрактика захисних ігор. Боротьба, щоб вкрасти м'яч. У футзал часто грають агресивніше, ніж у футбол. Якщо ви граєте у захисті, стежте за м'ячем і завжди шукайте можливість вкрасти його в іншої команди, якщо нападник втратить контроль. Ви не можете бити, штовхати, штовхати, утримувати або атакувати суперника, інакше іншій команді буде призначено штрафний удар. Тримайте коліна зігнутими і залишайтеся на шкарпетках. У футзалі не можна відпочивати. Залишаючись пригнувшись уперед і спираючись на пальці ніг, а не на п'яти, ви будете в кращому положенні, щоб швидко рухатися та захищати м'яч.
Футзал (зальний футбол)ГРАЗалишайтеся на вершині гравця з м'ячем. Ваша мета повинна полягати в тому, щоб чинити достатній тиск на нападника, щоб він втратив концентрацію і важко обмірковував свій наступний хід. Захищайте ворота за лінією м'яча. Усі гравці захисту повинні бути за м'ячем. Це створить стіну, через яку гравцеві буде важко пробитися.
Футзал (зальний футбол)РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
03.10.25.
Біг з бар'єрами[1] — сукупність легкоатлетичних дисциплін, де спортсмени змагаються у спринтерських видах бігу, під час якого спортсменам необхідно долати бар'єри.
Номер слайду 3Правила бігу з бар'єрами відповідають правилам легкоатлетичного спринту. Атлети на дистанції бігу з бар'єрами біжать кожен своєю доріжкою. L-подібні (у профіль) бар'єри розміщуються через рівні інтервали так, щоб ніжки бар'єра дивились у напрямку старту (щоб бар'єр, який зачепить бігун, падав уперед, а не травмував бігуна). Для перекидання бар'єра потрібно прикласти силу не меншу за 3,6 кг.
Номер слайду 4Перші згадки про офіційні старти у бар'єрному бігу належать до змагань в Англії 1837 року в коледжі Ітон. 1885 року бігун Крум з університету Оксфорда продемонстрував техніку подолання бар'єрів близьку до сучасної. Олімпійський дебют на дистанції 110 метрів з бар'єрами відбувся 1896 року. З 1920-их років бар'єрним спринтом почали займатись жінки. 1935 T-подібні бар'єри було замінено на менш травмонебезпечні L-подібні. Нині біг з бар'єрами обов'язково входить до програми найбільших легкоатлетичних змагань.
Номер слайду 5Фахівці бігу з бар'єрами вважають, що основи сучасної техніки заклав знаменитий американський спортсмен Елвін Кренцлейн. 1898 року він досягнув результату 15,2 с на дистанції 110 м. Його техніка без принципових змін існує дотепер. Махова нога переноситься через бар'єр бічним змахом, поштовхові — описує дугоподібну траєкторію.
Номер слайду 6Елвін Крістіан Кренцлейн (англ. Alvin Christian Kraenzlein; 12 грудня 1876 — 6 січня 1928) — американський легкоатлет, чотириразовий олімпійський чемпіон. Єдиний за всю історію Олімпійських ігор легкоатлет, що виграв чотири золоті медалі у індивідуальних змаганнях протягом однієї Олімпіади, встановивши при цьому чотири олімпійських рекорди.
Номер слайду 7Найшвидші атлети пробігають дистанцію за близько 13 секунд. Овен Мерріт із США установив поточний світовий рекорд 12,80 секунди, встановлений на Меморіалі Ван Дамме 7 вересня 2012 року в Бельгії. Перші перегони з бар'єрами проводились в Англії приблизно в 1830 р. Дерев'яні перешкоди були розміщені на відрізку 100 ярдів (91,44 м).
Номер слайду 8Перші стандарти були прийняті в 1864 році в Оксфорді та Кембриджі: дистанція становила 120 ярдів (109,7 м), і протягом неї бігуни повинні були подолати десять бар'єрів заввишки 3 футів 6 дюймів (1,07 м). З того часу висота та відстань бар'єрів були пов'язані з британськими одиницями. Після того, як у 1888 р. у Франції дистанція була округлена до 110 метрів, стандарти були по суті повселюдними (за винятком Німеччини, де до 1907 р. використовували бар'єри висотою 1 метр).
Номер слайду 9Вперше важкі бар'єри були замінені в 1895 році на дещо легші Т-подібні бар'єри, які бігуни могли збити. Однак до 1935 року бігуни дискваліфікувалися, якщо вони збили понад три перешкоди, а рекорди визнавалися лише в тому випадку, якщо бігун залишив усі перешкоди стоячи. У 1935 році Т-подібні бар'єри були замінені Г-подібними, які легко падають вперед, якщо на них натрапляють, і, отже, зменшують ризик отримання травм. Однак ці бар'єри важкі, тому вбивати їх невигідно.
Біг з бар'єрами[1] — сукупність легкоатлетичних дисциплін, де спортсмени змагаються у спринтерських видах бігу, під час якого спортсменам необхідно долати бар'єри.
Правила бігу з бар'єрами відповідають правилам легкоатлетичного спринту. Атлети на дистанції бігу з бар'єрами біжать кожен своєю доріжкою. L-подібні (у профіль) бар'єри розміщуються через рівні інтервали так, щоб ніжки бар'єра дивились у напрямку старту (щоб бар'єр, який зачепить бігун, падав уперед, а не травмував бігуна). Для перекидання бар'єра потрібно прикласти силу не меншу за 3,6 кг.
Перші згадки про офіційні старти у бар'єрному бігу належать до змагань в Англії 1837 року в коледжі Ітон. 1885 року бігун Крум з університету Оксфорда продемонстрував техніку подолання бар'єрів близьку до сучасної. Олімпійський дебют на дистанції 110 метрів з бар'єрами відбувся 1896 року. З 1920-их років бар'єрним спринтом почали займатись жінки. 1935 T-подібні бар'єри було замінено на менш травмонебезпечні L-подібні. Нині біг з бар'єрами обов'язково входить до програми найбільших легкоатлетичних змагань.
Фахівці бігу з бар'єрами вважають, що основи сучасної техніки заклав знаменитий американський спортсмен Елвін Кренцлейн. 1898 року він досягнув результату 15,2 с на дистанції 110 м. Його техніка без принципових змін існує дотепер. Махова нога переноситься через бар'єр бічним змахом, поштовхові — описує дугоподібну траєкторію.
Елвін Крістіан Кренцлейн (англ. Alvin Christian Kraenzlein; 12 грудня 1876 — 6 січня 1928) — американський легкоатлет, чотириразовий олімпійський чемпіон. Єдиний за всю історію Олімпійських ігор легкоатлет, що виграв чотири золоті медалі у індивідуальних змаганнях протягом однієї Олімпіади, встановивши при цьому чотири олімпійських рекорди.
Найшвидші атлети пробігають дистанцію за близько 13 секунд. Овен Мерріт із США установив поточний світовий рекорд 12,80 секунди, встановлений на Меморіалі Ван Дамме 7 вересня 2012 року в Бельгії. Перші перегони з бар'єрами проводились в Англії приблизно в 1830 р. Дерев'яні перешкоди були розміщені на відрізку 100 ярдів (91,44 м).
Перші стандарти були прийняті в 1864 році в Оксфорді та Кембриджі: дистанція становила 120 ярдів (109,7 м), і протягом неї бігуни повинні були подолати десять бар'єрів заввишки 3 футів 6 дюймів (1,07 м). З того часу висота та відстань бар'єрів були пов'язані з британськими одиницями. Після того, як у 1888 р. у Франції дистанція була округлена до 110 метрів, стандарти були по суті повселюдними (за винятком Німеччини, де до 1907 р. використовували бар'єри висотою 1 метр).
Вперше важкі бар'єри були замінені в 1895 році на дещо легші Т-подібні бар'єри, які бігуни могли збити. Однак до 1935 року бігуни дискваліфікувалися, якщо вони збили понад три перешкоди, а рекорди визнавалися лише в тому випадку, якщо бігун залишив усі перешкоди стоячи. У 1935 році Т-подібні бар'єри були замінені Г-подібними, які легко падають вперед, якщо на них натрапляють, і, отже, зменшують ризик отримання травм. Однак ці бар'єри важкі, тому вбивати їх невигідно.
01.10.25.
Зміст слайдівНомер слайду 2Загальні відомостіБіг по пересіченій місцевості (крос) – одна з дисциплін легкої атлетики. Траса кросу не має жорсткої міжнародної стандартизації. Зазвичай вона проходить по пересічній місцевості в лісовій зоні або на відкритому просторі. Уся дистанція має бути загороджена яскравими стрічками з двох сторін – для відмежування спортсменів від глядачів. Змагання зазвичай проводяться восени і взимку, довжина траси від 500 м до 14 км (залежно від віку, рівня змагань).
Номер слайду 7Біг по дистанціїНа дистанції треба зберегти набрану під час старту швидкість. На рівних ділянках дистанції звичайно застосовують техніку махового кроку, для якого характерні вільні рухи ніг, рук і невеликий нахил тулуба вперед. На ділянках з твердим грунтом зменшують довжину кроків, ногу ставлять на середнюю частину стопи. Пісок, болотисту місцевість і ділянки, вкриті високою травою, долають також малими, але частими кроками, ногу ставлять на всю стопу.
Номер слайду 10Подолання перешкод (1) т. У лісі, на нерівній чи незнайомій місцевості треба бігти обережно, уважно дивлячись на кілька метрів вперед. Неширокі (до двох метрів) канави, ями, річки перестрибують, не зменшуючи швидкості бігу. Під час приземлення тулуб нахиляють вперед і не затримуються.
Номер слайду 13Фінішування Початок фінішування (прискорення бігу наприкінці дистанції) доцільно починати за 150-200 м до фінішу. Для цього необхідно збільшити частоту кроків, особливо за наявності почуття втоми. Збільшити частоту руху ніг значно легше, якщо почати частіше працювати руками і вище піднімати стегно.
Номер слайду 14Визначні спортивні досягнення. Пааво Нурмі (1897 – 1973) – фінський бігун, 9-разовий олімпійський чемпіон, легенда олімпійського спорту. Незрівняний «летючий фін» встановив 22 офіційних та 13 неофіційних рекордів світу. В проміжку від 1920 по 1928 рік Пааво Нурмі здобув дев'ять золотих олімпійських медалей (4 з них у кросі) та три срібні нагороди.
Номер слайду 15Досягнення українських бігунів. Сергій Лебідь - Заслужений майстер спорту України з легкої атлетики. Дев'ятиразовий чемпіон Європи (1998, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2007, 2008, 2010), срібний призер чемпіонату світу-2001 з кросу. Бронзовий призер Євро-2002, триразовий переможець Всесвітньої Універсіади (1999, 2001, 2003) з бігу на дистанції 5000 метрів. Учасник Олімпійських ігор в Сіднеї-2000 і Афінах-2004.
Загальні відомостіБіг по пересіченій місцевості (крос) – одна з дисциплін легкої атлетики. Траса кросу не має жорсткої міжнародної стандартизації. Зазвичай вона проходить по пересічній місцевості в лісовій зоні або на відкритому просторі. Уся дистанція має бути загороджена яскравими стрічками з двох сторін – для відмежування спортсменів від глядачів. Змагання зазвичай проводяться восени і взимку, довжина траси від 500 м до 14 км (залежно від віку, рівня змагань).
Біг по дистанціїНа дистанції треба зберегти набрану під час старту швидкість. На рівних ділянках дистанції звичайно застосовують техніку махового кроку, для якого характерні вільні рухи ніг, рук і невеликий нахил тулуба вперед. На ділянках з твердим грунтом зменшують довжину кроків, ногу ставлять на середнюю частину стопи. Пісок, болотисту місцевість і ділянки, вкриті високою травою, долають також малими, але частими кроками, ногу ставлять на всю стопу.
Подолання перешкод (1) т. У лісі, на нерівній чи незнайомій місцевості треба бігти обережно, уважно дивлячись на кілька метрів вперед. Неширокі (до двох метрів) канави, ями, річки перестрибують, не зменшуючи швидкості бігу. Під час приземлення тулуб нахиляють вперед і не затримуються.
Фінішування Початок фінішування (прискорення бігу наприкінці дистанції) доцільно починати за 150-200 м до фінішу. Для цього необхідно збільшити частоту кроків, особливо за наявності почуття втоми. Збільшити частоту руху ніг значно легше, якщо почати частіше працювати руками і вище піднімати стегно.
Визначні спортивні досягнення. Пааво Нурмі (1897 – 1973) – фінський бігун, 9-разовий олімпійський чемпіон, легенда олімпійського спорту. Незрівняний «летючий фін» встановив 22 офіційних та 13 неофіційних рекордів світу. В проміжку від 1920 по 1928 рік Пааво Нурмі здобув дев'ять золотих олімпійських медалей (4 з них у кросі) та три срібні нагороди.
Досягнення українських бігунів. Сергій Лебідь - Заслужений майстер спорту України з легкої атлетики. Дев'ятиразовий чемпіон Європи (1998, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2007, 2008, 2010), срібний призер чемпіонату світу-2001 з кросу. Бронзовий призер Євро-2002, триразовий переможець Всесвітньої Універсіади (1999, 2001, 2003) з бігу на дистанції 5000 метрів. Учасник Олімпійських ігор в Сіднеї-2000 і Афінах-2004.
30.09.25.
Зміст слайдівНомер слайду 2Футзал (зальний футбол)Спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає.
Номер слайду 3Футзал (зальний футбол)МАЙДАНЧИК ДЛЯ ГРИ28 - 40 м. – довжина (бокова лінія) 15 - 20 м. – ширина (лінія воріт)6 м. – діаметр центрального кола. Покриття майданчика: Матчі повинні проводитися на майданчиках з рівними, гладкими і не абразивними покриттями, виконаними, бажано, з дерева або штучних матеріалів, і відповідати регламенту змагання. Розмітки на майданчиках
Номер слайду 4Футзал (зальний футбол)М’ЯЧМ’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу. Футзал — це динамічний і захоплюючий вид спорту, популярний у всьому світі. На відміну від традиційного футболу, ігри проводяться на невеликих критих майданчиках із жорстким покриттям. Щоб максимально насолодитися цим видом спорту та розкрити свої можливості, важливо правильно підібрати м'яч, який відповідатиме особливостям зали. У цій статті ми розглянемо, як обрати м'яч для футзалу, на що звернути увагу при покупці, включаючи ключові параметри: матеріал, розмір, вагу та інші важливі характеристики. Його окружність 62-64 см Вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм.
Номер слайду 5Футзал (зальний футбол)КОМАНДАВ екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника. Виберіть по 5 гравців у команду. Виберіть по одному гравцю з кожної команди, який гратиме роль воротаря. Виберіть окремого атакуючого для кожної команди. Цей гравець, званий опорним, вестиме атаку під час гри в нападі. Виберіть відданого захисника, відомого як остання людина, яка залишиться за випадком, якщо інша команда перехопить м'яч. Інші два гравці повинні грати в центрі поля і відомі як вінгери.
Номер слайду 6Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАФутзал складається з 2 таймів, кожен із яких триває 20 хвилин, на відміну від 45-хвилинних таймів у футболі. Ще одна відмінність полягає в тому, що у футболі годинник продовжує йти, а в міні-футболі годинник зупиняється, якщо м'яч не в грі. Якщо в кінці гри нічия, до годинника можна додати більше часу. Перемагає команда, яка першою забила в овертаймі. У казуальних іграх ви можете опустити таймер та закінчити матч, коли перша команда заб'є гол. Перша і найочевидніша відмінність міні - футболу і футзалу – кількість гравців. В футзал грають дві команди, по п'ять чоловік, враховуючи воротаря, тоді як у міні-футбол можуть грати команди, складом від шести до восьми гравців, залежно від розмірів поля.
Номер слайду 7Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАНе торкайтеся м'яча руками. Як і у футболі, футзалісти взагалі не можуть грати руками. Тим не менш, ви можете використовувати будь-яку іншу частину свого тіла для передачі або кидка м'яча. Дозволено кожній команді 1 тайм-аут у кожному таймі. У футболі тайм-аути не допускаються, але у футзалі кожна команда отримує один тайм-аут за кожен тайм. Якщо команда не використовує свій тайм-аут протягом першого тайму, його не можна перенести на другий тайм.
Номер слайду 8Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВведення м'яча у гру ногою, якщо він виходить за межі поля. У футболі ви вкидаєте м'яч у гру руками, а у міні-футболі м'яч вводиться ногою. М'яч, що торкнувся стелі, вважається за межами поля. Ви не можете вдарити м'яч з-за меж поля прямо у ворота і забити. Однак, як тільки ви передаєте м'яч іншому гравцю, він продовжує грати як завжди.
Номер слайду 9Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВикористовуйте необмежену кількість замін. У футболі дозволено лише 3 заміни. У футзалі замін може бути скільки завгодно, головне, щоб вони проводились у зоні замін. Зона заміни - це зона безпосередньо перед лавкою запасних кожної команди. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Оскільки футзал — дуже динамічна та агресивна гра, стратегічно використовуйте запасних, щоб розвантажити гравців, що втомилися.
Номер слайду 10Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАЗамінити віддаленого гравця через 2 хвилини. У футболі немає заміни для віддаленого гравця. Однак у міні-футболі ви можете замінити цього гравця за 2 хвилини або після того, як інша команда заб'є гол. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього.
Номер слайду 11Футзал (зальний футбол)ГРАСпробуйте атакуючу тактику. Грайте якнайширше, щоб залишити поле відкритим для передач. Оскільки міні-футбол грають на меншому полі, вінгери повинні намагатися грати ближче до бічної лінії, щоб було більше місця для гри. Перемістіться в зону, залишену товаришем. Може бути важко знайти місце, куди можна переміститися, але коли один із ваших товаришів по команді рухається, ви можете переміститися туди, де він щойно стояв. У жодному разі не можна залишатися на одному місці понад 3 хвилини за раз.
Номер слайду 12Футзал (зальний футбол)ГРАРухайтеся до захисників, якщо у вас є м'яч, і убік, якщо у вас немає. Якщо ви маєте м'яч, рух до захисника допоможе вам обійти його. Якщо у вас немає м'яча, відхід від захисників допоможе більше відкрити поле. Щедро передавайте м'яч. Футзал - динамічна та енергійна гра. Чим частіше ви передаєте м'яч, тим більше шансів забити гол. Очікуйте передачі м'яча не менше 5 разів, перш ніж зробити удар. Найменше поле означає, що захист може легко організувати блокування ваших ударів. Нападаючій команді зазвичай потрібно передати м'яч близько 5 разів, щоб зруйнувати організацію захисту.
Номер слайду 13Футзал (зальний футбол)ГРАПрактика захисних ігор. Боротьба, щоб вкрасти м'яч. У футзал часто грають агресивніше, ніж у футбол. Якщо ви граєте у захисті, стежте за м'ячем і завжди шукайте можливість вкрасти його в іншої команди, якщо нападник втратить контроль. Ви не можете бити, штовхати, штовхати, утримувати або атакувати суперника, інакше іншій команді буде призначено штрафний удар. Тримайте коліна зігнутими і залишайтеся на шкарпетках. У футзалі не можна відпочивати. Залишаючись пригнувшись уперед і спираючись на пальці ніг, а не на п'яти, ви будете в кращому положенні, щоб швидко рухатися та захищати м'яч.
Номер слайду 14Футзал (зальний футбол)ГРАЗалишайтеся на вершині гравця з м'ячем. Ваша мета повинна полягати в тому, щоб чинити достатній тиск на нападника, щоб він втратив концентрацію і важко обмірковував свій наступний хід. Захищайте ворота за лінією м'яча. Усі гравці захисту повинні бути за м'ячем. Це створить стіну, через яку гравцеві буде важко пробитися.
Номер слайду 15Футзал (зальний футбол)РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
Футзал (зальний футбол)Спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає.
Футзал (зальний футбол)МАЙДАНЧИК ДЛЯ ГРИ28 - 40 м. – довжина (бокова лінія) 15 - 20 м. – ширина (лінія воріт)6 м. – діаметр центрального кола. Покриття майданчика: Матчі повинні проводитися на майданчиках з рівними, гладкими і не абразивними покриттями, виконаними, бажано, з дерева або штучних матеріалів, і відповідати регламенту змагання. Розмітки на майданчиках
Футзал (зальний футбол)М’ЯЧМ’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу. Футзал — це динамічний і захоплюючий вид спорту, популярний у всьому світі. На відміну від традиційного футболу, ігри проводяться на невеликих критих майданчиках із жорстким покриттям. Щоб максимально насолодитися цим видом спорту та розкрити свої можливості, важливо правильно підібрати м'яч, який відповідатиме особливостям зали. У цій статті ми розглянемо, як обрати м'яч для футзалу, на що звернути увагу при покупці, включаючи ключові параметри: матеріал, розмір, вагу та інші важливі характеристики. Його окружність 62-64 см Вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм.
Футзал (зальний футбол)КОМАНДАВ екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника. Виберіть по 5 гравців у команду. Виберіть по одному гравцю з кожної команди, який гратиме роль воротаря. Виберіть окремого атакуючого для кожної команди. Цей гравець, званий опорним, вестиме атаку під час гри в нападі. Виберіть відданого захисника, відомого як остання людина, яка залишиться за випадком, якщо інша команда перехопить м'яч. Інші два гравці повинні грати в центрі поля і відомі як вінгери.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАФутзал складається з 2 таймів, кожен із яких триває 20 хвилин, на відміну від 45-хвилинних таймів у футболі. Ще одна відмінність полягає в тому, що у футболі годинник продовжує йти, а в міні-футболі годинник зупиняється, якщо м'яч не в грі. Якщо в кінці гри нічия, до годинника можна додати більше часу. Перемагає команда, яка першою забила в овертаймі. У казуальних іграх ви можете опустити таймер та закінчити матч, коли перша команда заб'є гол. Перша і найочевидніша відмінність міні - футболу і футзалу – кількість гравців. В футзал грають дві команди, по п'ять чоловік, враховуючи воротаря, тоді як у міні-футбол можуть грати команди, складом від шести до восьми гравців, залежно від розмірів поля.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАНе торкайтеся м'яча руками. Як і у футболі, футзалісти взагалі не можуть грати руками. Тим не менш, ви можете використовувати будь-яку іншу частину свого тіла для передачі або кидка м'яча. Дозволено кожній команді 1 тайм-аут у кожному таймі. У футболі тайм-аути не допускаються, але у футзалі кожна команда отримує один тайм-аут за кожен тайм. Якщо команда не використовує свій тайм-аут протягом першого тайму, його не можна перенести на другий тайм.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВведення м'яча у гру ногою, якщо він виходить за межі поля. У футболі ви вкидаєте м'яч у гру руками, а у міні-футболі м'яч вводиться ногою. М'яч, що торкнувся стелі, вважається за межами поля. Ви не можете вдарити м'яч з-за меж поля прямо у ворота і забити. Однак, як тільки ви передаєте м'яч іншому гравцю, він продовжує грати як завжди.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВикористовуйте необмежену кількість замін. У футболі дозволено лише 3 заміни. У футзалі замін може бути скільки завгодно, головне, щоб вони проводились у зоні замін. Зона заміни - це зона безпосередньо перед лавкою запасних кожної команди. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Оскільки футзал — дуже динамічна та агресивна гра, стратегічно використовуйте запасних, щоб розвантажити гравців, що втомилися.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАЗамінити віддаленого гравця через 2 хвилини. У футболі немає заміни для віддаленого гравця. Однак у міні-футболі ви можете замінити цього гравця за 2 хвилини або після того, як інша команда заб'є гол. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього.
Футзал (зальний футбол)ГРАСпробуйте атакуючу тактику. Грайте якнайширше, щоб залишити поле відкритим для передач. Оскільки міні-футбол грають на меншому полі, вінгери повинні намагатися грати ближче до бічної лінії, щоб було більше місця для гри. Перемістіться в зону, залишену товаришем. Може бути важко знайти місце, куди можна переміститися, але коли один із ваших товаришів по команді рухається, ви можете переміститися туди, де він щойно стояв. У жодному разі не можна залишатися на одному місці понад 3 хвилини за раз.
Футзал (зальний футбол)ГРАРухайтеся до захисників, якщо у вас є м'яч, і убік, якщо у вас немає. Якщо ви маєте м'яч, рух до захисника допоможе вам обійти його. Якщо у вас немає м'яча, відхід від захисників допоможе більше відкрити поле. Щедро передавайте м'яч. Футзал - динамічна та енергійна гра. Чим частіше ви передаєте м'яч, тим більше шансів забити гол. Очікуйте передачі м'яча не менше 5 разів, перш ніж зробити удар. Найменше поле означає, що захист може легко організувати блокування ваших ударів. Нападаючій команді зазвичай потрібно передати м'яч близько 5 разів, щоб зруйнувати організацію захисту.
Футзал (зальний футбол)ГРАПрактика захисних ігор. Боротьба, щоб вкрасти м'яч. У футзал часто грають агресивніше, ніж у футбол. Якщо ви граєте у захисті, стежте за м'ячем і завжди шукайте можливість вкрасти його в іншої команди, якщо нападник втратить контроль. Ви не можете бити, штовхати, штовхати, утримувати або атакувати суперника, інакше іншій команді буде призначено штрафний удар. Тримайте коліна зігнутими і залишайтеся на шкарпетках. У футзалі не можна відпочивати. Залишаючись пригнувшись уперед і спираючись на пальці ніг, а не на п'яти, ви будете в кращому положенні, щоб швидко рухатися та захищати м'яч.
Футзал (зальний футбол)ГРАЗалишайтеся на вершині гравця з м'ячем. Ваша мета повинна полягати в тому, щоб чинити достатній тиск на нападника, щоб він втратив концентрацію і важко обмірковував свій наступний хід. Захищайте ворота за лінією м'яча. Усі гравці захисту повинні бути за м'ячем. Це створить стіну, через яку гравцеві буде важко пробитися.
Футзал (зальний футбол)РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
26.09.25.
Номер слайду 1Номер слайду 2Історія виникнення Футзалу. Футзал започаткувався в Монтевідео, Уругвай, в 1930 році, коли Хуан Карлос Серіані створив нову версію футболу . В Бразилії ця версія футболу розвинулась на вулицях Сан-Паулу, і згодом були упорядковані нові правила. Цей вид спорту почав поширюватись всією територією Південної Америки . Перший чемпіонат світу під егідою FIFUSA був проведений в Сан-Паулу в 1972 році, чемпіонами стали господарі турніру команда Бразилії. Ще більша кількість країн взяли участь у другому Чемпіонаті світу в Мадриді в 1985 році.
Номер слайду 3Правила футзалу1. Поле для гри Довжина площадки під час проведення міжнародних змагань варіюється в діапазоні 38-42 м, ширина 18-25 м. Під час проведення інших матчів вона може становити 25-42 м в довжину та 15-25 м в ширину. Ворота прямокутної форми розташовуються по середині кожної лінії воріт. Відстань між внутрішніми краями стійок воріт має бути 3 м одна від одної, а нижня частина поперечини воріт має бути на висоті 2.2 м над поверхнею майданчика
Історія виникнення Футзалу. Футзал започаткувався в Монтевідео, Уругвай, в 1930 році, коли Хуан Карлос Серіані створив нову версію футболу . В Бразилії ця версія футболу розвинулась на вулицях Сан-Паулу, і згодом були упорядковані нові правила. Цей вид спорту почав поширюватись всією територією Південної Америки . Перший чемпіонат світу під егідою FIFUSA був проведений в Сан-Паулу в 1972 році, чемпіонами стали господарі турніру команда Бразилії. Ще більша кількість країн взяли участь у другому Чемпіонаті світу в Мадриді в 1985 році.
Правила футзалу1. Поле для гри Довжина площадки під час проведення міжнародних змагань варіюється в діапазоні 38-42 м, ширина 18-25 м. Під час проведення інших матчів вона може становити 25-42 м в довжину та 15-25 м в ширину. Ворота прямокутної форми розташовуються по середині кожної лінії воріт. Відстань між внутрішніми краями стійок воріт має бути 3 м одна від одної, а нижня частина поперечини воріт має бути на висоті 2.2 м над поверхнею майданчика
24.09.25.
Футзал (зальний футбол)Спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає.
Номер слайду 3Футзал (зальний футбол)МАЙДАНЧИК ДЛЯ ГРИ28 - 40 м. – довжина (бокова лінія) 15 - 20 м. – ширина (лінія воріт)6 м. – діаметр центрального кола. Покриття майданчика: Матчі повинні проводитися на майданчиках з рівними, гладкими і не абразивними покриттями, виконаними, бажано, з дерева або штучних матеріалів, і відповідати регламенту змагання. Розмітки на майданчиках
Номер слайду 4Футзал (зальний футбол)М’ЯЧМ’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу. Футзал — це динамічний і захоплюючий вид спорту, популярний у всьому світі. На відміну від традиційного футболу, ігри проводяться на невеликих критих майданчиках із жорстким покриттям. Щоб максимально насолодитися цим видом спорту та розкрити свої можливості, важливо правильно підібрати м'яч, який відповідатиме особливостям зали. У цій статті ми розглянемо, як обрати м'яч для футзалу, на що звернути увагу при покупці, включаючи ключові параметри: матеріал, розмір, вагу та інші важливі характеристики. Його окружність 62-64 см Вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм.
Номер слайду 5Футзал (зальний футбол)КОМАНДАВ екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника. Виберіть по 5 гравців у команду. Виберіть по одному гравцю з кожної команди, який гратиме роль воротаря. Виберіть окремого атакуючого для кожної команди. Цей гравець, званий опорним, вестиме атаку під час гри в нападі. Виберіть відданого захисника, відомого як остання людина, яка залишиться за випадком, якщо інша команда перехопить м'яч. Інші два гравці повинні грати в центрі поля і відомі як вінгери.
Номер слайду 6Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАФутзал складається з 2 таймів, кожен із яких триває 20 хвилин, на відміну від 45-хвилинних таймів у футболі. Ще одна відмінність полягає в тому, що у футболі годинник продовжує йти, а в міні-футболі годинник зупиняється, якщо м'яч не в грі. Якщо в кінці гри нічия, до годинника можна додати більше часу. Перемагає команда, яка першою забила в овертаймі. У казуальних іграх ви можете опустити таймер та закінчити матч, коли перша команда заб'є гол. Перша і найочевидніша відмінність міні - футболу і футзалу – кількість гравців. В футзал грають дві команди, по п'ять чоловік, враховуючи воротаря, тоді як у міні-футбол можуть грати команди, складом від шести до восьми гравців, залежно від розмірів поля.
Номер слайду 7Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАНе торкайтеся м'яча руками. Як і у футболі, футзалісти взагалі не можуть грати руками. Тим не менш, ви можете використовувати будь-яку іншу частину свого тіла для передачі або кидка м'яча. Дозволено кожній команді 1 тайм-аут у кожному таймі. У футболі тайм-аути не допускаються, але у футзалі кожна команда отримує один тайм-аут за кожен тайм. Якщо команда не використовує свій тайм-аут протягом першого тайму, його не можна перенести на другий тайм.
Номер слайду 8Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВведення м'яча у гру ногою, якщо він виходить за межі поля. У футболі ви вкидаєте м'яч у гру руками, а у міні-футболі м'яч вводиться ногою. М'яч, що торкнувся стелі, вважається за межами поля. Ви не можете вдарити м'яч з-за меж поля прямо у ворота і забити. Однак, як тільки ви передаєте м'яч іншому гравцю, він продовжує грати як завжди.
Номер слайду 9Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВикористовуйте необмежену кількість замін. У футболі дозволено лише 3 заміни. У футзалі замін може бути скільки завгодно, головне, щоб вони проводились у зоні замін. Зона заміни - це зона безпосередньо перед лавкою запасних кожної команди. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Оскільки футзал — дуже динамічна та агресивна гра, стратегічно використовуйте запасних, щоб розвантажити гравців, що втомилися.
Номер слайду 10Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАЗамінити віддаленого гравця через 2 хвилини. У футболі немає заміни для віддаленого гравця. Однак у міні-футболі ви можете замінити цього гравця за 2 хвилини або після того, як інша команда заб'є гол. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього.
Номер слайду 11Футзал (зальний футбол)ГРАСпробуйте атакуючу тактику. Грайте якнайширше, щоб залишити поле відкритим для передач. Оскільки міні-футбол грають на меншому полі, вінгери повинні намагатися грати ближче до бічної лінії, щоб було більше місця для гри. Перемістіться в зону, залишену товаришем. Може бути важко знайти місце, куди можна переміститися, але коли один із ваших товаришів по команді рухається, ви можете переміститися туди, де він щойно стояв. У жодному разі не можна залишатися на одному місці понад 3 хвилини за раз.
Номер слайду 12Футзал (зальний футбол)ГРАРухайтеся до захисників, якщо у вас є м'яч, і убік, якщо у вас немає. Якщо ви маєте м'яч, рух до захисника допоможе вам обійти його. Якщо у вас немає м'яча, відхід від захисників допоможе більше відкрити поле. Щедро передавайте м'яч. Футзал - динамічна та енергійна гра. Чим частіше ви передаєте м'яч, тим більше шансів забити гол. Очікуйте передачі м'яча не менше 5 разів, перш ніж зробити удар. Найменше поле означає, що захист може легко організувати блокування ваших ударів. Нападаючій команді зазвичай потрібно передати м'яч близько 5 разів, щоб зруйнувати організацію захисту.
Номер слайду 13Футзал (зальний футбол)ГРАПрактика захисних ігор. Боротьба, щоб вкрасти м'яч. У футзал часто грають агресивніше, ніж у футбол. Якщо ви граєте у захисті, стежте за м'ячем і завжди шукайте можливість вкрасти його в іншої команди, якщо нападник втратить контроль. Ви не можете бити, штовхати, штовхати, утримувати або атакувати суперника, інакше іншій команді буде призначено штрафний удар. Тримайте коліна зігнутими і залишайтеся на шкарпетках. У футзалі не можна відпочивати. Залишаючись пригнувшись уперед і спираючись на пальці ніг, а не на п'яти, ви будете в кращому положенні, щоб швидко рухатися та захищати м'яч.
Номер слайду 14Футзал (зальний футбол)ГРАЗалишайтеся на вершині гравця з м'ячем. Ваша мета повинна полягати в тому, щоб чинити достатній тиск на нападника, щоб він втратив концентрацію і важко обмірковував свій наступний хід. Захищайте ворота за лінією м'яча. Усі гравці захисту повинні бути за м'ячем. Це створить стіну, через яку гравцеві буде важко пробитися.
Номер слайду 15Футзал (зальний футбол)РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
Футзал (зальний футбол)Спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає.
Футзал (зальний футбол)МАЙДАНЧИК ДЛЯ ГРИ28 - 40 м. – довжина (бокова лінія) 15 - 20 м. – ширина (лінія воріт)6 м. – діаметр центрального кола. Покриття майданчика: Матчі повинні проводитися на майданчиках з рівними, гладкими і не абразивними покриттями, виконаними, бажано, з дерева або штучних матеріалів, і відповідати регламенту змагання. Розмітки на майданчиках
Футзал (зальний футбол)М’ЯЧМ’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу. Футзал — це динамічний і захоплюючий вид спорту, популярний у всьому світі. На відміну від традиційного футболу, ігри проводяться на невеликих критих майданчиках із жорстким покриттям. Щоб максимально насолодитися цим видом спорту та розкрити свої можливості, важливо правильно підібрати м'яч, який відповідатиме особливостям зали. У цій статті ми розглянемо, як обрати м'яч для футзалу, на що звернути увагу при покупці, включаючи ключові параметри: матеріал, розмір, вагу та інші важливі характеристики. Його окружність 62-64 см Вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм.
Футзал (зальний футбол)КОМАНДАВ екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника. Виберіть по 5 гравців у команду. Виберіть по одному гравцю з кожної команди, який гратиме роль воротаря. Виберіть окремого атакуючого для кожної команди. Цей гравець, званий опорним, вестиме атаку під час гри в нападі. Виберіть відданого захисника, відомого як остання людина, яка залишиться за випадком, якщо інша команда перехопить м'яч. Інші два гравці повинні грати в центрі поля і відомі як вінгери.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАФутзал складається з 2 таймів, кожен із яких триває 20 хвилин, на відміну від 45-хвилинних таймів у футболі. Ще одна відмінність полягає в тому, що у футболі годинник продовжує йти, а в міні-футболі годинник зупиняється, якщо м'яч не в грі. Якщо в кінці гри нічия, до годинника можна додати більше часу. Перемагає команда, яка першою забила в овертаймі. У казуальних іграх ви можете опустити таймер та закінчити матч, коли перша команда заб'є гол. Перша і найочевидніша відмінність міні - футболу і футзалу – кількість гравців. В футзал грають дві команди, по п'ять чоловік, враховуючи воротаря, тоді як у міні-футбол можуть грати команди, складом від шести до восьми гравців, залежно від розмірів поля.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАНе торкайтеся м'яча руками. Як і у футболі, футзалісти взагалі не можуть грати руками. Тим не менш, ви можете використовувати будь-яку іншу частину свого тіла для передачі або кидка м'яча. Дозволено кожній команді 1 тайм-аут у кожному таймі. У футболі тайм-аути не допускаються, але у футзалі кожна команда отримує один тайм-аут за кожен тайм. Якщо команда не використовує свій тайм-аут протягом першого тайму, його не можна перенести на другий тайм.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВведення м'яча у гру ногою, якщо він виходить за межі поля. У футболі ви вкидаєте м'яч у гру руками, а у міні-футболі м'яч вводиться ногою. М'яч, що торкнувся стелі, вважається за межами поля. Ви не можете вдарити м'яч з-за меж поля прямо у ворота і забити. Однак, як тільки ви передаєте м'яч іншому гравцю, він продовжує грати як завжди.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАВикористовуйте необмежену кількість замін. У футболі дозволено лише 3 заміни. У футзалі замін може бути скільки завгодно, головне, щоб вони проводились у зоні замін. Зона заміни - це зона безпосередньо перед лавкою запасних кожної команди. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Оскільки футзал — дуже динамічна та агресивна гра, стратегічно використовуйте запасних, щоб розвантажити гравців, що втомилися.
Футзал (зальний футбол)ПРАВИЛАЗамінити віддаленого гравця через 2 хвилини. У футболі немає заміни для віддаленого гравця. Однак у міні-футболі ви можете замінити цього гравця за 2 хвилини або після того, як інша команда заб'є гол. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього.
Футзал (зальний футбол)ГРАСпробуйте атакуючу тактику. Грайте якнайширше, щоб залишити поле відкритим для передач. Оскільки міні-футбол грають на меншому полі, вінгери повинні намагатися грати ближче до бічної лінії, щоб було більше місця для гри. Перемістіться в зону, залишену товаришем. Може бути важко знайти місце, куди можна переміститися, але коли один із ваших товаришів по команді рухається, ви можете переміститися туди, де він щойно стояв. У жодному разі не можна залишатися на одному місці понад 3 хвилини за раз.
Футзал (зальний футбол)ГРАРухайтеся до захисників, якщо у вас є м'яч, і убік, якщо у вас немає. Якщо ви маєте м'яч, рух до захисника допоможе вам обійти його. Якщо у вас немає м'яча, відхід від захисників допоможе більше відкрити поле. Щедро передавайте м'яч. Футзал - динамічна та енергійна гра. Чим частіше ви передаєте м'яч, тим більше шансів забити гол. Очікуйте передачі м'яча не менше 5 разів, перш ніж зробити удар. Найменше поле означає, що захист може легко організувати блокування ваших ударів. Нападаючій команді зазвичай потрібно передати м'яч близько 5 разів, щоб зруйнувати організацію захисту.
Футзал (зальний футбол)ГРАПрактика захисних ігор. Боротьба, щоб вкрасти м'яч. У футзал часто грають агресивніше, ніж у футбол. Якщо ви граєте у захисті, стежте за м'ячем і завжди шукайте можливість вкрасти його в іншої команди, якщо нападник втратить контроль. Ви не можете бити, штовхати, штовхати, утримувати або атакувати суперника, інакше іншій команді буде призначено штрафний удар. Тримайте коліна зігнутими і залишайтеся на шкарпетках. У футзалі не можна відпочивати. Залишаючись пригнувшись уперед і спираючись на пальці ніг, а не на п'яти, ви будете в кращому положенні, щоб швидко рухатися та захищати м'яч.
Футзал (зальний футбол)ГРАЗалишайтеся на вершині гравця з м'ячем. Ваша мета повинна полягати в тому, щоб чинити достатній тиск на нападника, щоб він втратив концентрацію і важко обмірковував свій наступний хід. Захищайте ворота за лінією м'яча. Усі гравці захисту повинні бути за м'ячем. Це створить стіну, через яку гравцеві буде важко пробитися.
Футзал (зальний футбол)РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
23.09.25.
У ході матчу футболістам доводиться зупиняти м'яч, вести його, передавати один одному, завдавати ударів по воротах . Якщо гравець виконує ці дії недостатньо швидко і неточно, то і команда в цілому витрачає зайві зусилля, що є серйозною перешкодою для досягнення перемоги. Від того, наскільки уміло володіє футболіст усією різноманітністю технічних засобів і як їх застосовує, залежить ефективність його дій.
Оволодіваючи технікою, футболісти спочатку вчаться виконувати окремі прийоми і їх поєднання. Велике значення має особисте прагнення того, хто тренується, його наполегливість у роботі.
За характером ігрової діяльності в техніці виділяються два розділи: техніка польового гравця і техніка воротаря. Кожний із розділів складається з конкретних прийомів, що виконуються різними способами.
19.09.25.
Зміст слайдівНомер слайду 2Різновиди естафет1 Класична естафета. Команда біжить з естафетною паличкою, передаючи її наступному учаснику.2 Естафета з м'ячем. Кожен учасник веде м'яч до певної позначки і повертається назад.3 Естафета з перешкодами. Команда долає перешкоди, наприклад, перестрибує через скакалку, перелазить через перешкоди.4 Естафета з предметами. Команда переносить різні предмети: кеглі, кубики, м'ячі.
Номер слайду 3Естафети: Розвиток навичок1 Швидкість. Естафети вимагають швидкості, розвиваючи витривалість та координацію.2 Спритність. Передавання естафетної палички, обхід перешкод - розвивають спритність та увагу.3 Командна робота. Естафети навчають працювати в команді, довіряти партнерам та підтримувати один одного.
Номер слайду 7Що таке човниковий біг 4х9?Правила. Змагання складається з чотирьох етапів. На кожному етапі спортсмен біжить до позначки, повертається назад і передає естафету наступному учаснику. Дистанція. Загальна дистанція бігу – 36 метрів. Спортсмени пробігають чотири відрізки по 9 метрів, кожного разу повертаючись до стартової точки. ОсобливостіЧовниковий біг вимагає швидкого старту, чіткого виконання поворотів та швидкої передачі естафети.
Номер слайду 8Як правильно бігти?Старт. Спортсмен стоїть біля стартової лінії, тримаючи естафетну паличку в руці. Біг. По сигналу старту спортсмен біжить до позначки, повертається назад і передає естафету наступному учаснику. Передача. Передача естафети відбувається в спеціальній зоні, позначеній лінією.
Номер слайду 9Важливі деталі1 Техніка. Важливо бігти швидко та ефективно, використовуючи правильну техніку бігу та поворотів.2 Злагодженість. Команда повинна діяти злагоджено, щоб забезпечити швидку передачу естафети та зберегти швидкість.3 Концентрація. Спортсмени повинні бути зосереджені на своїх діях, уважно стежити за сигналом старту та передачею естафети.4 Тренування. Регулярні тренування допомагають покращити техніку бігу, розвинути швидкість та витривалість.
Номер слайду 11Переваги човникового бігу. Фізичний розвиток. Розвиває швидкість, спритність, координацію рухів, витривалість та силу. Командна робота. Виховує злагодженість, взаєморозуміння та відповідальність у команді. Здоров'я. Зміцнює серцево-судинну систему, покращує координацію рухів та загальний стан здоров'я.
Номер слайду 12Види човникового бігу. Човниковий біг на час. Команда прагне пройти дистанцію якнайшвидше. Човниковий біг на кількість разів. Команда прагне пройти дистанцію максимальну кількість разів за певний час. Човниковий біг з перешкодами. На трасі розташовані перешкоди, які спортсмени повинні подолати.
Різновиди естафет1 Класична естафета. Команда біжить з естафетною паличкою, передаючи її наступному учаснику.2 Естафета з м'ячем. Кожен учасник веде м'яч до певної позначки і повертається назад.3 Естафета з перешкодами. Команда долає перешкоди, наприклад, перестрибує через скакалку, перелазить через перешкоди.4 Естафета з предметами. Команда переносить різні предмети: кеглі, кубики, м'ячі.
Естафети: Розвиток навичок1 Швидкість. Естафети вимагають швидкості, розвиваючи витривалість та координацію.2 Спритність. Передавання естафетної палички, обхід перешкод - розвивають спритність та увагу.3 Командна робота. Естафети навчають працювати в команді, довіряти партнерам та підтримувати один одного.
Що таке човниковий біг 4х9?Правила. Змагання складається з чотирьох етапів. На кожному етапі спортсмен біжить до позначки, повертається назад і передає естафету наступному учаснику. Дистанція. Загальна дистанція бігу – 36 метрів. Спортсмени пробігають чотири відрізки по 9 метрів, кожного разу повертаючись до стартової точки. ОсобливостіЧовниковий біг вимагає швидкого старту, чіткого виконання поворотів та швидкої передачі естафети.
Як правильно бігти?Старт. Спортсмен стоїть біля стартової лінії, тримаючи естафетну паличку в руці. Біг. По сигналу старту спортсмен біжить до позначки, повертається назад і передає естафету наступному учаснику. Передача. Передача естафети відбувається в спеціальній зоні, позначеній лінією.
Важливі деталі1 Техніка. Важливо бігти швидко та ефективно, використовуючи правильну техніку бігу та поворотів.2 Злагодженість. Команда повинна діяти злагоджено, щоб забезпечити швидку передачу естафети та зберегти швидкість.3 Концентрація. Спортсмени повинні бути зосереджені на своїх діях, уважно стежити за сигналом старту та передачею естафети.4 Тренування. Регулярні тренування допомагають покращити техніку бігу, розвинути швидкість та витривалість.
Переваги човникового бігу. Фізичний розвиток. Розвиває швидкість, спритність, координацію рухів, витривалість та силу. Командна робота. Виховує злагодженість, взаєморозуміння та відповідальність у команді. Здоров'я. Зміцнює серцево-судинну систему, покращує координацію рухів та загальний стан здоров'я.
Види човникового бігу. Човниковий біг на час. Команда прагне пройти дистанцію якнайшвидше. Човниковий біг на кількість разів. Команда прагне пройти дистанцію максимальну кількість разів за певний час. Човниковий біг з перешкодами. На трасі розташовані перешкоди, які спортсмени повинні подолати.
17.09.25.
Рухливі ігри у фізичній культуріРухливим іграм відведено значне місце в програмі фізичного виховання загальноосвітньої школи. Протягом дев'яти років (з 1-го по 9-й клас) цей вид фізичних вправ систематично використовують в уроках фізкультури. Найбільше навчального часу виділяється на навчання рухливим іграм в 1-3-х класах. У 4-9-х класах використання рухливих ігор органічно пов'язане з вивченням передбачених програмою спортивних ігор. Заняття школярів старших класів також припускають використання рухливих ігор, і певна частина часу виділяється на ці цілі з ліміту, виділеного для вивчення спортивних ігор, гімнастики, легкої атлетики та інших дисциплін. Програмою передбачено переважне розподіл ігор по роках навчання. При цьому ігри згруповані за ознаками провідного рухової дії.
Номер слайду 3До ігор спортивного характеру належать городки, волейбол, баскетбол, футбол, більшість з них вводяться із старшої групи. Також ігри-естафети, які застосовуються в роботі з дітьми середнього та здебільшого у старшому дошкільному віці. До ігор-атракціонів належать ігри естафетного характеру з елементами змагань (стрибки на одній нозі - другу тримає товариш; закидання м'яча в рухому ціль; перетягування канату, ходьба на низьких ходулях) - "Бій півнів", "Пес". Їх доречно використовувати на заняттях з фізичної культури та спортивних святах у старшому дошкільному віці.Ігри-естафети - це безсюжетні рухливі ігри з правилами, емоційного характеру, які побудовані на елементах змагань в різних основних рухах, часто в складних умовах. Проводяться тільки в старшому дошкільному віці. Найкраще їх проводити в І половину дня, бо це велике навантаження на психіку дітей, які розуміють, що треба виконувати рухи змагаючись. Якщо діти справляються із завданням в процесі змагання, то, значить, вони не просто закріпили основний рух, а цей рух у них перетворився в навичку.
Номер слайду 4Значення рухливих ігор Оздоровче значення ігор:• сприяють гармонійному розвитку форм і функцій організму школяра;• формують правильну поставу;• загартовують організм;• підвищують працездатність;• зміцнюють здоров’я. Освітнє значення ігор:• формують рухові вміння і навички з бігу, стрибків, метання;• розвивають фізичні якості: швидкість, силу, спритність, гнучкість і витривалість;• формують основи знань з фізичної культури і спорту, валеології, народознавства, історії рідного краю і Виховне значення ігор:• виховують моральні та вольові якості учнів;• виховують любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;• виховують любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.
Номер слайду 5Що розвивають рухливі ігри. Фізична культура сприяє розвиткові в людині, поряд з фізичною силою, здоров'ям і гарною поставою, таких прикмет характеру, як фізична вправність, загартованість, почуття честі у змаганні, грі та праці, швидкість, рішучість і обережність, толерантність, товариськість, відвага, динамічність, чесність, силу волі. Рухливі ігри - це ігри метою яких є загальний фізичний розвиток без спеціальної підготовки. Вони побудовані на вільних, різноманітних і простих рухах, пов'язані з включенням у роботу головним чином великих м'язових груп, прості за своїм змістом і правилами. За допомогою ігор у дітей закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги); розвиваються такі важливі фізичні якості, як: швидкість, спритність, витривалість. Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей.
Номер слайду 7Рухлива гра « Біг в обручах»Команди шикуються в колони по одному за загальною лінією старту. У ведучих гравців в руках гімнастичні обручі. Проти кожної команди на відстані 10 м ставиться поворотна стійка. За сигналом викладача, ведучий кожної команди, надіває на себе обруч, біжить до стійки, оббігає її і вертається назад, де за лінією старту до кожного з них приєднується наступний гравець його команди. Він також пролазить в обруч, і вони удвох пробігають той же шлях. Після цього обруч передається наступним гравцям і вони у такому ж порядку (спочатку один, а потім парами), пробігають дистанцію, поки не пройдуть всі останні діти. Перемагає команда, яка перша виконала завдання.
Номер слайду 8Рухлива гра «Біг крізь обруч»Біг крізь обруч. Значення гри: сприяє розвиткові швидкості, спритності, виховує колективізм. На відстані 20-25 см від лінії старту на висоті 5-10 см встановлюють (підвішують або тримають) гімнастичні обручі. За лінією старту шикуються команди. Перший гравець з кожної команди з низького старту за командою "Руш!" пробігає крізь обруч, оббігає прапорець, що знаходиться на відстані 10 м від лінії старту, повертається до наступного гравця і торкається його. Після дотику гравець, котрий перебував у положенні низького старту, розпочинає біг, а попередній гравець стає на лівий фланг команди. Виграє команда, що її гравці першими закінчать гру.
Номер слайду 9Рухлива гра« Біг з перешкодами»Біг з перешкодами. Значення гри: виробляється вміння бігти по своїй доріжці, розвивається швидкість, якості стрибуна. Готують "коридори" як для гри "Біг по коридору". У "коридорах" встановлюють дві перешкоди у вигляді гімнастичних лав чи натягнутих шнурів. Висота перешкод - 35-40 см. Відстань від стартової лінії до першої перешкоди - 5-6 м, до другої - 8-9 м. За командою вчителя гравці, що стоять попереду, пробігають по коридору, перестрибують через перешкоди, оббігають стійки й повертаються назад. Доторкнувшись до наступного гравця, дають йому старт, а самі стають у кінець колони. Перемагає команда, яка першою закінчує біг.
Номер слайду 10Рухлива гра «Малюкбол»Малюкбол – командна гра, яка добре розвиває рухливість учнів, вдосконалює навички з бігу, стрибків, розвиває колективізм та взаємодію, і є першою сходинкою до гри у волейбол. Малюкбол — це адаптований для дітей шкільного віку варіант волейболу, де м’яч не відбивають, а ловлять, затим перекидають на половину поля команди суперника. Сучасна командна гра, яка добре розвиває рухливість учнів, і є першою сходинкою до гри в волейбол. Як і у волейболі, гравці переміщаються по майданчику в наступну зону за годинниковою стрілкою після виграшу подачі. ... Право першої подачі в матчі визначається жеребкуванням, після кожної партії відбувається зміна сторін і першою подає протилежна команда.
Номер слайду 11Рухлива гра «ПАННА»PANNA - це один із видів вуличного футболу, де прокинути м'яч між ніг суперника - цінується вище, ніж гол у ворота. Гра зародилася в Амстердамі. Тут важливе вміння максимально контролювати м'яч, робити всілякі трюки та хитрощі Суперники встають один до одного спиною та затискають між собою м'яч спинами. За сигналом судді, гравці обертаються, гра починається. Гра триває 3 хвилини. Гол зі своєї половини поля не зараховується. Класичний майданчик для гри в панна футбол має круглу форму та обгороджену металевою сіткою, Друг навпроти друга встановлені маленькі ворота, в які просто так не потрапиш.
Номер слайду 13Рухлива гра « Доджбол »Доджбол - це командна гра з м'ячем, у рамках якої потрібно вибивати спортивним снарядом, тобто м'ячем, гравців команди суперника"Доджбол« є цікавою грою, яка розвиває: спритність, сміливість, витривалість, командний дух та здатність критично мислити і приймати правильні рішення. Влучність. Винахідливість. Емоційність. Уважність Більшості з нас відома така дитяча гра з м'ячем, як вибивали. Її використовують на шкільних уроках фізичної культури, для розминки та різноманітності уроку. У всьому світі цю гру називають доджболом. Вона дуже популярна, діти і дорослі люди із задоволенням беруть у ній участь. З доджболу проводяться змагання та чемпіонати, її показують на телеекранах спортивних каналів.І як у будь-якої іншої гри, чи то рухлива, чи спортивна, в неї є своя історія, і свої правила, дотримуватися яких треба обов'язков
Номер слайду 16Рухлива гра « Клас, струнко!»Учитель стоїть обличчям до дітей, які вишикувалися в одну шеренгу. Він подає команди. Команда виконується тільки в тому разі, коли перед нею вчитель говорить слово „клас”. Той, хто помиляється, робить крок уперед, але продовжує грати. Гра триває не більше трьох хвилин. Згідно з правилами гри, крок уперед роблять і ті гравці, які не виконали своєчасно правильної команди.
Номер слайду 17Рухлива гра «Хто швидше»Клас ділиться на дві команди; дівчаток та хлопчиків, які шикуються по росту в одну шеренгу. За сигналом вчителя "Розійдись!" діти рухаються в різні сторони по майдану. За командою "В шеренгу шикуйсь!" діти повинні стати в одну шеренгу по росту, як перед початком уроку. А вчитель відмічає, хто швидше пошикувався, дівчатка чи хлопчики.
Номер слайду 18Рухлива гра «Швидко по місцях»Усі гравці шикуються в одну чи дві колони і витягують руки вперед, злегка торкаючись ними плечей попередніх гравців. За сигналом ведучого: «Розбіглися!» — усі діти розбігаються в різні боки. За другим сигналом: «Швидко по місцях!» — усі мають вишикуватись у початкове положення. Хто з гравців найшвидше стане на своє місце і правильно витягне руки, стає переможцем. Якщо гравців дві колони, то виграє група, що вишикувалася першою. Шикування на початку гри можуть бути найрізноманітніші, залежно від рівня підготовленості дітей, їх можна вишикувати у дві шеренги
Номер слайду 19Рухлива гра «Влучно в ціль»Влучно в ціль»Значення гри: сприяє розвитку влучності, сили кидка. ЗМІСТ ГРИ: Місце для гри окреслюють середніми і лицьовими лініями на середній лінії в ряд ставлять 10 кеглів (5червоного кольору і 5білого). Можна використовувати для гри пластмасові пляшки з-під води. Гравців ділять на дві команди. Кожна з команд розташовується за лицьовими лініями на відстані 6-10м. від кеглів. Усі гравці одержують по малому м’ячику. За сигналом вчителя збивають кеглі, одна команда збиває червоні кеглі, інша-білі. ПРАВИЛА ГРИКидати м’яч можна різними способами, гравці не повинні заходити за свої лінії де стоять їхні команди, збивати треба свої кеглі, а не кеглі іншої команди.
Номер слайду 20Рухлива гра «Вудка»Діти стоять по колу, учитель — в центрі кола. Він тримає в руках шнур (на кінці якого прив'язаний мішечок з піском) або скакалку. Учитель круте мотузку по колу над самою землею, а діти підстрибують уверх, щоб мішечок не зачепив їхніх ніг. сприяє розвитку швидкості, спритність.
Номер слайду 21Рухлива гра «Сто нога » Сприяє розвитку швидкості, витривалості. Команди стоять перед лінією старту, вишукувавшись у колоні по одному. Перши гравці рухаються до поворотного прапорця й назад, спираючись на стопи і долоні. Коли вони повертаються, другі гравці, які набувають такого ж положення й тримаються за щиколотки перших гравців і. т. д.1. Потрібно виконувати все по команді вчителя. 2. Гру проводять у вигляді змагання між двома командами -
Номер слайду 22Рухлива гра «Передача м’яча над головою» Розвиває швидкість, спритність. Учнів розподіляють на 3 - 4 команди. Вони шикуються за лінією старту в колони по 1, паралельно одна одній на відстані витягнутих уперед рук. Капітани кожної команди тримають м’яч. За сигналом капітани передають м’яч над головою гравцям, які стоять позаду, ті передають далі. М’яч передається до кінця колони. Останні гравці, отримавши м’яч, оббігають з правого боку свою колону, стають першими і передають м’яч над головою. І так доти, поки всі учасники не перебіжать із м’ячем. Коли капітан, який починав гру, буде останнім і отримає м’яч, він біжить, стає попереду своєї команди та підніма. М’яч не може котитись по підлозі. Якщо м’яч упав, його піднімають і гра продовжується.
Номер слайду 24Перетягування мотузки. Перетягування мотузки – забавна і весела гра, яка є ще й командним видом спорту. Змагання з перетягування каната зараз досить популярні і вважаються одним з найбільш цікавих командних видів спорту. Не кажучи вже про те, що це хороший спосіб розважитися з друзями. Перетягування канату – гра, яка розвиває не тільки спритність і витривалість, але й виховує командний дух. У ній неможливо розслабитися і грати в півсили, інакше це буде помічено партнерами.
Номер слайду 25РУХЛИВА ГРА « ГОПАК» спортивний майданчик, спортзал. Учнів розподіляють на 2 команди. Кожна команда утворює коло, гравці кладуть руки на плечі своїх товаришів по команді. За сигналом вчителя команди присідають і голосно рахують до 10. команда, яка швидше присяде 10 разів - переможець гри. Гра розвиває: швидкість, силу.
Рухливі ігри у фізичній культуріРухливим іграм відведено значне місце в програмі фізичного виховання загальноосвітньої школи. Протягом дев'яти років (з 1-го по 9-й клас) цей вид фізичних вправ систематично використовують в уроках фізкультури. Найбільше навчального часу виділяється на навчання рухливим іграм в 1-3-х класах. У 4-9-х класах використання рухливих ігор органічно пов'язане з вивченням передбачених програмою спортивних ігор. Заняття школярів старших класів також припускають використання рухливих ігор, і певна частина часу виділяється на ці цілі з ліміту, виділеного для вивчення спортивних ігор, гімнастики, легкої атлетики та інших дисциплін. Програмою передбачено переважне розподіл ігор по роках навчання. При цьому ігри згруповані за ознаками провідного рухової дії.
До ігор спортивного характеру належать городки, волейбол, баскетбол, футбол, більшість з них вводяться із старшої групи. Також ігри-естафети, які застосовуються в роботі з дітьми середнього та здебільшого у старшому дошкільному віці. До ігор-атракціонів належать ігри естафетного характеру з елементами змагань (стрибки на одній нозі - другу тримає товариш; закидання м'яча в рухому ціль; перетягування канату, ходьба на низьких ходулях) - "Бій півнів", "Пес". Їх доречно використовувати на заняттях з фізичної культури та спортивних святах у старшому дошкільному віці.Ігри-естафети - це безсюжетні рухливі ігри з правилами, емоційного характеру, які побудовані на елементах змагань в різних основних рухах, часто в складних умовах. Проводяться тільки в старшому дошкільному віці. Найкраще їх проводити в І половину дня, бо це велике навантаження на психіку дітей, які розуміють, що треба виконувати рухи змагаючись. Якщо діти справляються із завданням в процесі змагання, то, значить, вони не просто закріпили основний рух, а цей рух у них перетворився в навичку.
Значення рухливих ігор Оздоровче значення ігор:• сприяють гармонійному розвитку форм і функцій організму школяра;• формують правильну поставу;• загартовують організм;• підвищують працездатність;• зміцнюють здоров’я. Освітнє значення ігор:• формують рухові вміння і навички з бігу, стрибків, метання;• розвивають фізичні якості: швидкість, силу, спритність, гнучкість і витривалість;• формують основи знань з фізичної культури і спорту, валеології, народознавства, історії рідного краю і Виховне значення ігор:• виховують моральні та вольові якості учнів;• виховують любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;• виховують любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.
Що розвивають рухливі ігри. Фізична культура сприяє розвиткові в людині, поряд з фізичною силою, здоров'ям і гарною поставою, таких прикмет характеру, як фізична вправність, загартованість, почуття честі у змаганні, грі та праці, швидкість, рішучість і обережність, толерантність, товариськість, відвага, динамічність, чесність, силу волі. Рухливі ігри - це ігри метою яких є загальний фізичний розвиток без спеціальної підготовки. Вони побудовані на вільних, різноманітних і простих рухах, пов'язані з включенням у роботу головним чином великих м'язових груп, прості за своїм змістом і правилами. За допомогою ігор у дітей закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги); розвиваються такі важливі фізичні якості, як: швидкість, спритність, витривалість. Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей.
Рухлива гра « Біг в обручах»Команди шикуються в колони по одному за загальною лінією старту. У ведучих гравців в руках гімнастичні обручі. Проти кожної команди на відстані 10 м ставиться поворотна стійка. За сигналом викладача, ведучий кожної команди, надіває на себе обруч, біжить до стійки, оббігає її і вертається назад, де за лінією старту до кожного з них приєднується наступний гравець його команди. Він також пролазить в обруч, і вони удвох пробігають той же шлях. Після цього обруч передається наступним гравцям і вони у такому ж порядку (спочатку один, а потім парами), пробігають дистанцію, поки не пройдуть всі останні діти. Перемагає команда, яка перша виконала завдання.
Рухлива гра «Біг крізь обруч»Біг крізь обруч. Значення гри: сприяє розвиткові швидкості, спритності, виховує колективізм. На відстані 20-25 см від лінії старту на висоті 5-10 см встановлюють (підвішують або тримають) гімнастичні обручі. За лінією старту шикуються команди. Перший гравець з кожної команди з низького старту за командою "Руш!" пробігає крізь обруч, оббігає прапорець, що знаходиться на відстані 10 м від лінії старту, повертається до наступного гравця і торкається його. Після дотику гравець, котрий перебував у положенні низького старту, розпочинає біг, а попередній гравець стає на лівий фланг команди. Виграє команда, що її гравці першими закінчать гру.
Рухлива гра« Біг з перешкодами»Біг з перешкодами. Значення гри: виробляється вміння бігти по своїй доріжці, розвивається швидкість, якості стрибуна. Готують "коридори" як для гри "Біг по коридору". У "коридорах" встановлюють дві перешкоди у вигляді гімнастичних лав чи натягнутих шнурів. Висота перешкод - 35-40 см. Відстань від стартової лінії до першої перешкоди - 5-6 м, до другої - 8-9 м. За командою вчителя гравці, що стоять попереду, пробігають по коридору, перестрибують через перешкоди, оббігають стійки й повертаються назад. Доторкнувшись до наступного гравця, дають йому старт, а самі стають у кінець колони. Перемагає команда, яка першою закінчує біг.
Рухлива гра «Малюкбол»Малюкбол – командна гра, яка добре розвиває рухливість учнів, вдосконалює навички з бігу, стрибків, розвиває колективізм та взаємодію, і є першою сходинкою до гри у волейбол. Малюкбол — це адаптований для дітей шкільного віку варіант волейболу, де м’яч не відбивають, а ловлять, затим перекидають на половину поля команди суперника. Сучасна командна гра, яка добре розвиває рухливість учнів, і є першою сходинкою до гри в волейбол. Як і у волейболі, гравці переміщаються по майданчику в наступну зону за годинниковою стрілкою після виграшу подачі. ... Право першої подачі в матчі визначається жеребкуванням, після кожної партії відбувається зміна сторін і першою подає протилежна команда.
Рухлива гра «ПАННА»PANNA - це один із видів вуличного футболу, де прокинути м'яч між ніг суперника - цінується вище, ніж гол у ворота. Гра зародилася в Амстердамі. Тут важливе вміння максимально контролювати м'яч, робити всілякі трюки та хитрощі Суперники встають один до одного спиною та затискають між собою м'яч спинами. За сигналом судді, гравці обертаються, гра починається. Гра триває 3 хвилини. Гол зі своєї половини поля не зараховується. Класичний майданчик для гри в панна футбол має круглу форму та обгороджену металевою сіткою, Друг навпроти друга встановлені маленькі ворота, в які просто так не потрапиш.
Рухлива гра « Доджбол »Доджбол - це командна гра з м'ячем, у рамках якої потрібно вибивати спортивним снарядом, тобто м'ячем, гравців команди суперника"Доджбол« є цікавою грою, яка розвиває: спритність, сміливість, витривалість, командний дух та здатність критично мислити і приймати правильні рішення. Влучність. Винахідливість. Емоційність. Уважність Більшості з нас відома така дитяча гра з м'ячем, як вибивали. Її використовують на шкільних уроках фізичної культури, для розминки та різноманітності уроку. У всьому світі цю гру називають доджболом. Вона дуже популярна, діти і дорослі люди із задоволенням беруть у ній участь. З доджболу проводяться змагання та чемпіонати, її показують на телеекранах спортивних каналів.І як у будь-якої іншої гри, чи то рухлива, чи спортивна, в неї є своя історія, і свої правила, дотримуватися яких треба обов'язков
Рухлива гра « Клас, струнко!»Учитель стоїть обличчям до дітей, які вишикувалися в одну шеренгу. Він подає команди. Команда виконується тільки в тому разі, коли перед нею вчитель говорить слово „клас”. Той, хто помиляється, робить крок уперед, але продовжує грати. Гра триває не більше трьох хвилин. Згідно з правилами гри, крок уперед роблять і ті гравці, які не виконали своєчасно правильної команди.
Рухлива гра «Хто швидше»Клас ділиться на дві команди; дівчаток та хлопчиків, які шикуються по росту в одну шеренгу. За сигналом вчителя "Розійдись!" діти рухаються в різні сторони по майдану. За командою "В шеренгу шикуйсь!" діти повинні стати в одну шеренгу по росту, як перед початком уроку. А вчитель відмічає, хто швидше пошикувався, дівчатка чи хлопчики.
Рухлива гра «Швидко по місцях»Усі гравці шикуються в одну чи дві колони і витягують руки вперед, злегка торкаючись ними плечей попередніх гравців. За сигналом ведучого: «Розбіглися!» — усі діти розбігаються в різні боки. За другим сигналом: «Швидко по місцях!» — усі мають вишикуватись у початкове положення. Хто з гравців найшвидше стане на своє місце і правильно витягне руки, стає переможцем. Якщо гравців дві колони, то виграє група, що вишикувалася першою. Шикування на початку гри можуть бути найрізноманітніші, залежно від рівня підготовленості дітей, їх можна вишикувати у дві шеренги
Рухлива гра «Влучно в ціль»Влучно в ціль»Значення гри: сприяє розвитку влучності, сили кидка. ЗМІСТ ГРИ: Місце для гри окреслюють середніми і лицьовими лініями на середній лінії в ряд ставлять 10 кеглів (5червоного кольору і 5білого). Можна використовувати для гри пластмасові пляшки з-під води. Гравців ділять на дві команди. Кожна з команд розташовується за лицьовими лініями на відстані 6-10м. від кеглів. Усі гравці одержують по малому м’ячику. За сигналом вчителя збивають кеглі, одна команда збиває червоні кеглі, інша-білі. ПРАВИЛА ГРИКидати м’яч можна різними способами, гравці не повинні заходити за свої лінії де стоять їхні команди, збивати треба свої кеглі, а не кеглі іншої команди.
Рухлива гра «Вудка»Діти стоять по колу, учитель — в центрі кола. Він тримає в руках шнур (на кінці якого прив'язаний мішечок з піском) або скакалку. Учитель круте мотузку по колу над самою землею, а діти підстрибують уверх, щоб мішечок не зачепив їхніх ніг. сприяє розвитку швидкості, спритність.
Рухлива гра «Сто нога » Сприяє розвитку швидкості, витривалості. Команди стоять перед лінією старту, вишукувавшись у колоні по одному. Перши гравці рухаються до поворотного прапорця й назад, спираючись на стопи і долоні. Коли вони повертаються, другі гравці, які набувають такого ж положення й тримаються за щиколотки перших гравців і. т. д.1. Потрібно виконувати все по команді вчителя. 2. Гру проводять у вигляді змагання між двома командами -
Рухлива гра «Передача м’яча над головою» Розвиває швидкість, спритність. Учнів розподіляють на 3 - 4 команди. Вони шикуються за лінією старту в колони по 1, паралельно одна одній на відстані витягнутих уперед рук. Капітани кожної команди тримають м’яч. За сигналом капітани передають м’яч над головою гравцям, які стоять позаду, ті передають далі. М’яч передається до кінця колони. Останні гравці, отримавши м’яч, оббігають з правого боку свою колону, стають першими і передають м’яч над головою. І так доти, поки всі учасники не перебіжать із м’ячем. Коли капітан, який починав гру, буде останнім і отримає м’яч, він біжить, стає попереду своєї команди та підніма. М’яч не може котитись по підлозі. Якщо м’яч упав, його піднімають і гра продовжується.
Перетягування мотузки. Перетягування мотузки – забавна і весела гра, яка є ще й командним видом спорту. Змагання з перетягування каната зараз досить популярні і вважаються одним з найбільш цікавих командних видів спорту. Не кажучи вже про те, що це хороший спосіб розважитися з друзями. Перетягування канату – гра, яка розвиває не тільки спритність і витривалість, але й виховує командний дух. У ній неможливо розслабитися і грати в півсили, інакше це буде помічено партнерами.
РУХЛИВА ГРА « ГОПАК» спортивний майданчик, спортзал. Учнів розподіляють на 2 команди. Кожна команда утворює коло, гравці кладуть руки на плечі своїх товаришів по команді. За сигналом вчителя команди присідають і голосно рахують до 10. команда, яка швидше присяде 10 разів - переможець гри. Гра розвиває: швидкість, силу.
16.09.25
Швидкість- Визначення:Здатність виконувати рух за мінімальний час або швидко реагувати на подразники.
- Розвиток:Швидкість розвивається за допомогою короткотривалих, але інтенсивних вправ, наприклад, бігу на короткі дистанції або спринтерських впра
- Визначення:Здатність виконувати рух за мінімальний час або швидко реагувати на подразники.
- Розвиток:Швидкість розвивається за допомогою короткотривалих, але інтенсивних вправ, наприклад, бігу на короткі дистанції або спринтерських впра
12.05.25.
біг на короткі дистанції (або спринтерський біг)Короткі дистанції – це біг на 30м, 60м, 100м, 200м, 400м. Перед виконанням спринтерського бігу в розминку обов’язково включають виконання спеціальних бігових вправ, наприклад:− біг із високим підніманням стегна;− «дріботливий біг»;− біг із закиданням гомілки назад;− стрибкоподібний біг.
Номер слайду 52) відразу після старту необхідно розвивати максимальну швидкість і підтримувати її до фінішу. Швидкість бігу на короткі дистанції залежить від частоти роботи рук, довжини й частоти кроків. Під час заняття бігом дуже важливо вміти правильно дихати. Ритм дихання – суто індивідуальний. Швидкість бігу впливає на ритм дихання. Вдихати завжди треба через ніс, а видихати через ніс та напіввідкритий рот. Під час великих навантажень можна дихати і через ніс, і через рот.
Номер слайду 8За командою «На старт!» підходять до стартових колодок або лінії старту та приймають положення низького старту (присідають і упираються спочатку однією, а потім другою ногою об колодки; розставивши руки на ширині плеч, ставлять їх перед стартовою лінією, при цьому плечі мають знаходитися над стартовою лінією).
Номер слайду 9За командою «Увага!» плавно випрямляють ноги й частину тіла передають на руки, таз розташований на рівні плечей або трохи вище, руки прямі, голова опущена, погляд спрямований на бігову доріжку. Обов'язково слід зафіксувати це положення, після чого через 1-3 секунди лунає команда «Руш!».
Номер слайду 11За цією командою, спираючись обома ногами на колодки, енергійним рухом рук виштовхують тіло вперед, виносять махову ногу коліном вперед, не піднімаючи високо стопу. Опорна нога, продовжуючи різко розгинатися, посилає тіло вперед. У цьому положенні тулуб ще зберігає горизонтальне положення. Усі рухи виконуються з максимальною швидкістю.
біг на короткі дистанції (або спринтерський біг)Короткі дистанції – це біг на 30м, 60м, 100м, 200м, 400м. Перед виконанням спринтерського бігу в розминку обов’язково включають виконання спеціальних бігових вправ, наприклад:− біг із високим підніманням стегна;− «дріботливий біг»;− біг із закиданням гомілки назад;− стрибкоподібний біг.
2) відразу після старту необхідно розвивати максимальну швидкість і підтримувати її до фінішу. Швидкість бігу на короткі дистанції залежить від частоти роботи рук, довжини й частоти кроків. Під час заняття бігом дуже важливо вміти правильно дихати. Ритм дихання – суто індивідуальний. Швидкість бігу впливає на ритм дихання. Вдихати завжди треба через ніс, а видихати через ніс та напіввідкритий рот. Під час великих навантажень можна дихати і через ніс, і через рот.
За командою «На старт!» підходять до стартових колодок або лінії старту та приймають положення низького старту (присідають і упираються спочатку однією, а потім другою ногою об колодки; розставивши руки на ширині плеч, ставлять їх перед стартовою лінією, при цьому плечі мають знаходитися над стартовою лінією).
За командою «Увага!» плавно випрямляють ноги й частину тіла передають на руки, таз розташований на рівні плечей або трохи вище, руки прямі, голова опущена, погляд спрямований на бігову доріжку. Обов'язково слід зафіксувати це положення, після чого через 1-3 секунди лунає команда «Руш!».
За цією командою, спираючись обома ногами на колодки, енергійним рухом рук виштовхують тіло вперед, виносять махову ногу коліном вперед, не піднімаючи високо стопу. Опорна нога, продовжуючи різко розгинатися, посилає тіло вперед. У цьому положенні тулуб ще зберігає горизонтальне положення. Усі рухи виконуються з максимальною швидкістю.
10.09.25.
Зміст слайдівНомер слайду 3Спортивна ходьба Спортивна ходьба є чергуванням кроків, які повинні виконуватися так, щоб ходок постійно мав контакт із землею. При цьому повинні виконуватися наступні два правила:1) Необхідно, щоб спортсмен постійно здійснював контакт із землею і при цьому не відбувалося видимої для людського ока втрати контакту.2) Винесена вперед нога повинна бути повністю випрямлена (тобто не зігнута в коліні) з моменту першого контакту з землею до проходження вертикалі. Спортивна ходьба від звичайної відрізняється технікою рухів та швидкістю пересування. Розвиває витривалість, берішвидкість, спритність, силу, уміння долати перешкоди. Людмила Оляновська - призерка …(продовжи речення)
Номер слайду 4Біг Бігові види легкої атлетики об'єднують наступні стадіонні дисципліни: спринт (100 м, 200 м і 400 м), біг на середні дистанції (від 800 до 3000 м, в тому числі біг на 3000 м з перешкодами, біг на довгі дистанції (класичні дистанції 5000 м і 10 000 м), бар'єрний біг (100 м, 400 м) і естафета (4 100 м, 4 200 м, 4 400 м, 4 800 м, 4 1500 м). Всі вони проходять на доріжці стадіону. фос Кравець Інесса … (продовжи ..)У результаті занять бігом поліпшується рухливість у суглобах, зміцнюються зв'язки і сухожилля, зменшується нервова напруга, покращується сон, самопочуття, працездатність.
Номер слайду 5Стрибки Стрибки поділяються на вертикальні (стрибок у висоту і стрибок з жердиною) і горизонтальні (стрибок у довжину та потрійний стрибок). Виконання стрибків вимагає узгодженої роботи багатьох м’язів, складної координації рухів, що можливе лише при певному рівні розвитку рухового аналізатора і підготовленості опорно-рухового апарата дитини, сприяє розвитку швидкісно-силових якостей та вибухової сили. флоп Кому належить рекорд 6м. 14см.?
Номер слайду 6Метання Метання – штовхання ядра, метання списа, метання диска і метання молота. У 1896 р. в програму Олімпійських ігор включили метання диска і штовхання ядра; в 1900 р. – метання молота, в 1906 р. – метання списа. Рекорд України — 21.81 м. Встановив його 03.07 2003 на змаганнях у Києві Юрій Білоног — олімпійський чемпіон Афінської Олімпіади, на якій змагання зі штовхання ядра проводилися в Олімпії, на історичному олімпійському стадіоні древності. п. Рекорд України серед жінок — 21.69 м. Його встановила Віта Павлиш на змаганнях у Будапешті 20.08 1998 року. Метання сприяє гармонійному розвитку всієї мускулатури тіла та розвитку швидкісно-силових якостей Вага ядра для штовхання….. кг. Довжина списа для метання_______ м/см
Номер слайду 7Багатоборства. Багатоборства – десятиборство (чоловічий вид) і семиборство (жіночий вид), які проводяться протягом двох днів поспіль у наступному порядку. Десятиборство. Перший день: біг 100 м, стрибок у довжину, штовхання ядра, стрибок у висоту і біг 400 м; другий день: біг 110 м з бар’єрами, метання диска, стрибок з жердиною, метання списа і біг 1500 м. Семиборство. Перший день: біг 100 м з бар’єрами, стрибок у висоту, штовхання ядра, біг 200 м; другий день: стрибок у довжину, метання списа, біг 800 м. Добринська Наталія здобула__________медаль на Олімпіаді в місті_________ в _______ році
Спортивна ходьба Спортивна ходьба є чергуванням кроків, які повинні виконуватися так, щоб ходок постійно мав контакт із землею. При цьому повинні виконуватися наступні два правила:1) Необхідно, щоб спортсмен постійно здійснював контакт із землею і при цьому не відбувалося видимої для людського ока втрати контакту.2) Винесена вперед нога повинна бути повністю випрямлена (тобто не зігнута в коліні) з моменту першого контакту з землею до проходження вертикалі. Спортивна ходьба від звичайної відрізняється технікою рухів та швидкістю пересування. Розвиває витривалість, берішвидкість, спритність, силу, уміння долати перешкоди. Людмила Оляновська - призерка …(продовжи речення)
Біг Бігові види легкої атлетики об'єднують наступні стадіонні дисципліни: спринт (100 м, 200 м і 400 м), біг на середні дистанції (від 800 до 3000 м, в тому числі біг на 3000 м з перешкодами, біг на довгі дистанції (класичні дистанції 5000 м і 10 000 м), бар'єрний біг (100 м, 400 м) і естафета (4 100 м, 4 200 м, 4 400 м, 4 800 м, 4 1500 м). Всі вони проходять на доріжці стадіону. фос Кравець Інесса … (продовжи ..)У результаті занять бігом поліпшується рухливість у суглобах, зміцнюються зв'язки і сухожилля, зменшується нервова напруга, покращується сон, самопочуття, працездатність.
Стрибки Стрибки поділяються на вертикальні (стрибок у висоту і стрибок з жердиною) і горизонтальні (стрибок у довжину та потрійний стрибок). Виконання стрибків вимагає узгодженої роботи багатьох м’язів, складної координації рухів, що можливе лише при певному рівні розвитку рухового аналізатора і підготовленості опорно-рухового апарата дитини, сприяє розвитку швидкісно-силових якостей та вибухової сили. флоп Кому належить рекорд 6м. 14см.?
Метання Метання – штовхання ядра, метання списа, метання диска і метання молота. У 1896 р. в програму Олімпійських ігор включили метання диска і штовхання ядра; в 1900 р. – метання молота, в 1906 р. – метання списа. Рекорд України — 21.81 м. Встановив його 03.07 2003 на змаганнях у Києві Юрій Білоног — олімпійський чемпіон Афінської Олімпіади, на якій змагання зі штовхання ядра проводилися в Олімпії, на історичному олімпійському стадіоні древності. п. Рекорд України серед жінок — 21.69 м. Його встановила Віта Павлиш на змаганнях у Будапешті 20.08 1998 року. Метання сприяє гармонійному розвитку всієї мускулатури тіла та розвитку швидкісно-силових якостей Вага ядра для штовхання….. кг. Довжина списа для метання_______ м/см
Багатоборства. Багатоборства – десятиборство (чоловічий вид) і семиборство (жіночий вид), які проводяться протягом двох днів поспіль у наступному порядку. Десятиборство. Перший день: біг 100 м, стрибок у довжину, штовхання ядра, стрибок у висоту і біг 400 м; другий день: біг 110 м з бар’єрами, метання диска, стрибок з жердиною, метання списа і біг 1500 м. Семиборство. Перший день: біг 100 м з бар’єрами, стрибок у висоту, штовхання ядра, біг 200 м; другий день: стрибок у довжину, метання списа, біг 800 м. Добринська Наталія здобула__________медаль на Олімпіаді в місті_________ в _______ році
09.09.25.
Номер слайду 1жести суддів. Презентація створена на основі Офіційних правил футзалу ФУТЗАЛ
Номер слайду 2ХАРАКТЕРИСТИКА ГРИФутзал (зальний футбол) — спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає. Вперше ФІФА провела свій власний Чемпіонат світу з футболу в закритих приміщеннях в 1989 році в Роттердамі, Голландія.
Номер слайду 4М'ЯЧ Його окружність 62-64 см, вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм. М’яч при падінні з висоти 2 м не повинен мати перший відскок нижче ніж 50 см та вище ніж 65 см. Додаткові м’ячі, які відповідають вимогам можуть бути розміщені навколо майданчика. М’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу.
Номер слайду 5СКЛАД КОМАНДИНа майданчику кожна команда складається з не більше ніж 5 гравців, один з яких є воротарем. В екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника.
Номер слайду 6ІГРОВИЙ ЧАСМатч триває 2 тайми по 20 хвилин ігрового часу. Команду, яка отримує перше володіння м’ячем, визначають жеребом, в присутності двох капітанів. Команди мають право на 1-хвилинну перерву в кожному таймі. Тайм-аути не надаються у додатковий час (2 тайми по 5 хвилин), якщо такий призначений. Гравці мають право на перерву між таймами, яка не повинна перевищувати 15 хвилин. Якщо призначений додатковий час, то перерва між таймами додаткового часу не надається: команди міняються половинами ігрового майданчика, а офіційні представники та запасні гравці змінюють лави.
Номер слайду 7РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
Номер слайду 8ТАЙМ-АУТКоманди мають право на 1-хвилинну перерву в кожному таймі. Офіційні представники команди мають право попросити у третього арбітра або хронометриста, 1-хвилинну перерву, використовуючи надану картку. Команда, яка не використала тайм-аут в першому таймі, має право тільки на 1 тайм-аут у другому таймі. Тайм-аути не надаються у додатковий час, якщо такий призначений.
Номер слайду 9ЗАМІНАКількість замін, які можуть бути використані під час матчу, не обмежена. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього. Запасний виходить на майданчик через зону заміни своєї команди і передає манишку гравцю якого замінює. Замінений гравець може брати подальшу участь в матчі. Гравець чи запасний гравець, який змінює воротаря, повинен одягнути футболку, одного кольору з футболкою воротаря.
Номер слайду 10ПОРУШЕННЯШтрафний та вільний удари, а також 6-метрові удари призначаються у випадку скоєння порушення, коли м'яч перебуває у грі. Штрафний удар призначається, якщо гравець навмисно скоює порушення у вигляді гри рукою, зміщеня воріт, затримки суперника, підніжки або спроби зробити підніжку. Гравець, який симулює травму або робить вигляд, що проти нього вчинено порушення, буде попереджений за неспортивну поведінку. Якщо матч був зупинений в результаті цього порушення, гра поновлюється вільним ударом. Гравець, який винен у серйозному ігровому порушенні, повинен бути вилучений і гра поновлюється штрафним ударом з місця, де відбулося порушення або 6-метровим ударом (якщо порушення відбулося в штрафній площі гравця порушника). Арбітри не повинні припиняти матч, якщо в команді менше трьох гравців.
Номер слайду 11ПОРУШЕННЯПорушення, що заслуговують попередження:- прояв незгоди у вигляді слів або дій;затримку поновлення гри;навмисне зсування воріт;- вихід на майданчик з порушенням процедури заміни;- неспортивну поведінку та провокуючі жести. Порушення, що заслуговують вилучення:отримує друге попередження в одному і тому ж матчі;серйозне ігрове порушення та жорстоку поведінку;- перешкоджає голу або зриває очевидну гольову можливість команди суперника порушенням у вигляді гри рукою або навмисно зміщує чи перевертає ворота.
Номер слайду 12АРБІТРИГру повинні судити 2 арбітри. Їм можуть допомагати асистент арбітра та хронометрист. Арбітри не повинні бути будь-яким чином пов’язані з жодною з команд, що перебувають на майданчику. Судді виконують жеребкування перед початком гри. Забезпечують дотримання Правил гри і контролюють матч у взаємодії з іншими офіційними особами матчу. Призупиняє або припиняє матч через будь-яке зовнішнє втручання. Гравець, який не виконує вказівки арбітра, повинен бути попереджений за неспортивну поведінку.
жести суддів. Презентація створена на основі Офіційних правил футзалу ФУТЗАЛ
ХАРАКТЕРИСТИКА ГРИФутзал (зальний футбол) — спортивна командна гра з м'ячем у залі за участю двох команд, 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від футболу і міні-футболу, гра відбувається на майданчику з твердим покриттям. У футзал грають меньшим за розміром м’ячем із меньшим відскоком, ніж звичайний футбольний м’яч. За правилами футзал нагадує міні-футбол де техніка володіння м’ячем, контроль та передачі в обмеженому просторі. На відміну від футболу кількість замін необмежена і проводяться навіть коли м’яч в грі. У футзалі положення «поза грою» немає. Вперше ФІФА провела свій власний Чемпіонат світу з футболу в закритих приміщеннях в 1989 році в Роттердамі, Голландія.
М'ЯЧ Його окружність 62-64 см, вага 400-440 гр. (4 розмір)Внутрішній тиск - від 0,6 до 0,9 атм. М’яч при падінні з висоти 2 м не повинен мати перший відскок нижче ніж 50 см та вище ніж 65 см. Додаткові м’ячі, які відповідають вимогам можуть бути розміщені навколо майданчика. М’яч повинен мати форму сфери і бути виготовленим зі шкіри або іншого придатного матеріалу.
СКЛАД КОМАНДИНа майданчику кожна команда складається з не більше ніж 5 гравців, один з яких є воротарем. В екіпірування гравця входить футболка з рукавами, шорти (воротарю дозволяються штани), гетри, щитки (під гетрами) і спортивне взуття. Колір і дизайн форми повинні бути однаковими для команди та відрізнятися від форми суперників і арбітрів. Футболки пронумеровані від 1 до 15. Гравці однієї команди не повинні мати однакових номерів. Манишка одягається поверх футболки, щоб відокремити запасного гравця. Манишка повинна відрізнятися по кольору від футболок обидвох команд та манишок суперника.
ІГРОВИЙ ЧАСМатч триває 2 тайми по 20 хвилин ігрового часу. Команду, яка отримує перше володіння м’ячем, визначають жеребом, в присутності двох капітанів. Команди мають право на 1-хвилинну перерву в кожному таймі. Тайм-аути не надаються у додатковий час (2 тайми по 5 хвилин), якщо такий призначений. Гравці мають право на перерву між таймами, яка не повинна перевищувати 15 хвилин. Якщо призначений додатковий час, то перерва між таймами додаткового часу не надається: команди міняються половинами ігрового майданчика, а офіційні представники та запасні гравці змінюють лави.
РЕЗУЛЬТАТ МАТЧУКоманда, яка забила більшу кількість голів протягом матчу є переможцем. Якщо дві команди забивають однакову кількість голів, або не забивають взагалі, матч завершився внічию. Коли Регламент змагань вимагає визначення переможця матчу після нічиєї або двох матчів вдома та на виїзді, для визначення команди переможця передбачені такі процедури:правило забитих м’ячів на виїзді2 рівних тайми додаткового часу, по 5 хвилин.удари з 6-метрової позначки (кожна команда по 5 ударів)Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення.
ТАЙМ-АУТКоманди мають право на 1-хвилинну перерву в кожному таймі. Офіційні представники команди мають право попросити у третього арбітра або хронометриста, 1-хвилинну перерву, використовуючи надану картку. Команда, яка не використала тайм-аут в першому таймі, має право тільки на 1 тайм-аут у другому таймі. Тайм-аути не надаються у додатковий час, якщо такий призначений.
ЗАМІНАКількість замін, які можуть бути використані під час матчу, не обмежена. Заміна може бути виконана в будь-який час, незалежно від того знаходиться м’яч в грі чи – ні, окрім під час тайм-ауту. Арбітрам не потрібно давати дозвіл запасному виходити на майданчик. Запасний виходить на майданчик лише після того, як гравець, який замінюється, зійшов з нього. Запасний виходить на майданчик через зону заміни своєї команди і передає манишку гравцю якого замінює. Замінений гравець може брати подальшу участь в матчі. Гравець чи запасний гравець, який змінює воротаря, повинен одягнути футболку, одного кольору з футболкою воротаря.
ПОРУШЕННЯШтрафний та вільний удари, а також 6-метрові удари призначаються у випадку скоєння порушення, коли м'яч перебуває у грі. Штрафний удар призначається, якщо гравець навмисно скоює порушення у вигляді гри рукою, зміщеня воріт, затримки суперника, підніжки або спроби зробити підніжку. Гравець, який симулює травму або робить вигляд, що проти нього вчинено порушення, буде попереджений за неспортивну поведінку. Якщо матч був зупинений в результаті цього порушення, гра поновлюється вільним ударом. Гравець, який винен у серйозному ігровому порушенні, повинен бути вилучений і гра поновлюється штрафним ударом з місця, де відбулося порушення або 6-метровим ударом (якщо порушення відбулося в штрафній площі гравця порушника). Арбітри не повинні припиняти матч, якщо в команді менше трьох гравців.
ПОРУШЕННЯПорушення, що заслуговують попередження:- прояв незгоди у вигляді слів або дій;затримку поновлення гри;навмисне зсування воріт;- вихід на майданчик з порушенням процедури заміни;- неспортивну поведінку та провокуючі жести. Порушення, що заслуговують вилучення:отримує друге попередження в одному і тому ж матчі;серйозне ігрове порушення та жорстоку поведінку;- перешкоджає голу або зриває очевидну гольову можливість команди суперника порушенням у вигляді гри рукою або навмисно зміщує чи перевертає ворота.
АРБІТРИГру повинні судити 2 арбітри. Їм можуть допомагати асистент арбітра та хронометрист. Арбітри не повинні бути будь-яким чином пов’язані з жодною з команд, що перебувають на майданчику. Судді виконують жеребкування перед початком гри. Забезпечують дотримання Правил гри і контролюють матч у взаємодії з іншими офіційними особами матчу. Призупиняє або припиняє матч через будь-яке зовнішнє втручання. Гравець, який не виконує вказівки арбітра, повинен бути попереджений за неспортивну поведінку.
05.09.25.
Низький старт: Шлях до максимального прискорення1 Етап "На старт!"Спортсмен займає положення на колінах, руки розташовані на лінії старту, пальці утворюють арку. Важливо відчувати опору та бути готовим до наступного етапу.2 Етап "Увага!"Тіло піднімається, коліна відриваються від землі, вага переноситься на руки та передню ногу. Кут нахилу тіла має бути оптимальним для подальшого прискорення.3 Етап "Руш!"Потужний ривок вперед, максимальне прискорення. Важливо синхронізувати рухи рук та ніг для досягнення найкращого результату. Практика та правильна техніка – запорука успіху.
Номер слайду 4Стартові колодки: Ваш інструмент для ідеального старту. Типи колодок. Колодки бувають різних типів, кожен з яких має свої особливості. Важливо обрати ті, які найкраще підходять саме вам. Налаштування. Правильне налаштування колодок – це ключ до ефективного старту. Відстань між колодками та кут нахилу мають бути оптимальними. Безпека. Неправильне налаштування колодок може призвести до травм. Будьте уважні та обережні, щоб уникнути неприємностей.
Номер слайду 5Високий v/s Низький: Що обрати?Вибір між високим та низьким стартом залежить від багатьох факторів, таких як дисципліна, рівень підготовки та фізичні дані атлета. У спринті низький старт є обов'язковим, оскільки він дозволяє досягти максимального прискорення на початку дистанції. Однак, для бігу на середні та довгі дистанції високий старт може бути більш ефективним, оскільки він не вимагає великої кількості енергії та дозволяє зберегти сили на всю дистанцію. Характеристика. Високий старт. Низький старт. Складність. Простий. Складний. Прискорення. Менше. Більше. Дисципліни. Середні та довгі дистанціїСпринт
Номер слайду 6Помилки на старті: Як їх уникнути?Неправильне положення тіла. Слідкуйте за тим, щоб тіло було збалансованим та готовим до ривка. Уникайте зайвого напруження та незручних поз. Недостатнє прискорення. Працюйте над розвитком сили та швидкості ніг. Виконуйте спеціальні вправи для покращення стартової техніки. Відсутність синхронізаціїСинхронізуйте рухи рук та ніг для досягнення максимального прискорення. Тренуйте координацію та відчуття ритму.
Номер слайду 7Вправи для ідеального старту. Пліометричні вправи. Пліометрика розвиває вибухову силу, покращуючи швидкість і координацію. Стрибки на коробку, стрибки в глибину, стрибки зі скакалкою. Вправи з гумовими стрічками. Біг з опором робить ноги сильнішими. Фокусуйтеся на швидкості та силі, щоб отримати максимум користі. Стартові прискорення. Почніть з низького старту і поступово збільшуйте швидкість, щоб наблизитися до максимальної. Відпрацюйте техніку, щоб уникнути травм.
Номер слайду 8Підсумок: Знання – це сила!У цій презентації ми розглянули основи високого та низького стартів у легкій атлетиці. Важливо пам'ятати, що правильна техніка старту – це запорука досягнення високих результатів у спринтерських та бігових дисциплінах. Вдосконалюйте свою техніку, тренуйтеся наполегливо, і ви обов'язково досягнете успіху! Не бійтеся звертатися за порадою до досвідчених тренерів та ділитися своїми знаннями з іншими.
Низький старт: Шлях до максимального прискорення1 Етап "На старт!"Спортсмен займає положення на колінах, руки розташовані на лінії старту, пальці утворюють арку. Важливо відчувати опору та бути готовим до наступного етапу.2 Етап "Увага!"Тіло піднімається, коліна відриваються від землі, вага переноситься на руки та передню ногу. Кут нахилу тіла має бути оптимальним для подальшого прискорення.3 Етап "Руш!"Потужний ривок вперед, максимальне прискорення. Важливо синхронізувати рухи рук та ніг для досягнення найкращого результату. Практика та правильна техніка – запорука успіху.
Стартові колодки: Ваш інструмент для ідеального старту. Типи колодок. Колодки бувають різних типів, кожен з яких має свої особливості. Важливо обрати ті, які найкраще підходять саме вам. Налаштування. Правильне налаштування колодок – це ключ до ефективного старту. Відстань між колодками та кут нахилу мають бути оптимальними. Безпека. Неправильне налаштування колодок може призвести до травм. Будьте уважні та обережні, щоб уникнути неприємностей.
Високий v/s Низький: Що обрати?Вибір між високим та низьким стартом залежить від багатьох факторів, таких як дисципліна, рівень підготовки та фізичні дані атлета. У спринті низький старт є обов'язковим, оскільки він дозволяє досягти максимального прискорення на початку дистанції. Однак, для бігу на середні та довгі дистанції високий старт може бути більш ефективним, оскільки він не вимагає великої кількості енергії та дозволяє зберегти сили на всю дистанцію. Характеристика. Високий старт. Низький старт. Складність. Простий. Складний. Прискорення. Менше. Більше. Дисципліни. Середні та довгі дистанціїСпринт
Помилки на старті: Як їх уникнути?Неправильне положення тіла. Слідкуйте за тим, щоб тіло було збалансованим та готовим до ривка. Уникайте зайвого напруження та незручних поз. Недостатнє прискорення. Працюйте над розвитком сили та швидкості ніг. Виконуйте спеціальні вправи для покращення стартової техніки. Відсутність синхронізаціїСинхронізуйте рухи рук та ніг для досягнення максимального прискорення. Тренуйте координацію та відчуття ритму.
Вправи для ідеального старту. Пліометричні вправи. Пліометрика розвиває вибухову силу, покращуючи швидкість і координацію. Стрибки на коробку, стрибки в глибину, стрибки зі скакалкою. Вправи з гумовими стрічками. Біг з опором робить ноги сильнішими. Фокусуйтеся на швидкості та силі, щоб отримати максимум користі. Стартові прискорення. Почніть з низького старту і поступово збільшуйте швидкість, щоб наблизитися до максимальної. Відпрацюйте техніку, щоб уникнути травм.
Підсумок: Знання – це сила!У цій презентації ми розглянули основи високого та низького стартів у легкій атлетиці. Важливо пам'ятати, що правильна техніка старту – це запорука досягнення високих результатів у спринтерських та бігових дисциплінах. Вдосконалюйте свою техніку, тренуйтеся наполегливо, і ви обов'язково досягнете успіху! Не бійтеся звертатися за порадою до досвідчених тренерів та ділитися своїми знаннями з іншими.
03.09.25.
Номер слайду 2Юрій Сєдих. Метальник молота, радянський спортсмен Юрій Сєдих (виступав за УРСР) у 1986 році на чемпіонаті Європи встановив світовий рекорд - 86,74 м. Подолати цей показник з 1984 року і по теперішній час ніхто не зміг. Чемпіон Олімпійських ігор (1976, 1980)Чемпіон світу (1991)Чемпіон Європи (1978, 1982, 1986)Чемпіон СРСР (1976, 1978-1981)Чемпіон Ігор доброї волі (1986)Срібний призер Олімпійських ігор (1988)Срібний призер Чемпіонату світу (1983)Чемпіон міжнародних змагань Дружба-84
Номер слайду 3Наталія Сєдих (Лісовська)Триразова чемпіонка світу, олімпійська чемпіонка 1988 року. Штовхательниці ядра належить чинний світовий рекорд - 22, 63 м (Москва, 1987 рік). Подружжя Юрій та Наталія Сєдих - єдина сімейна пара, що володіє двома легкоатлетичними рекордами. Чемпіонка Олімпійських ігор 1988 у штовханні ядра. (21,24). Переможниця чемпіонатів світу в приміщенні 1985 і 1987. Чемпіонка Європи в приміщеннях 1992. Призерка змагань на Кубок Світу 1985. Переможниця змагань на Кубок Європи 1985, 1987. Переможниця Гран-Прі IAAF 1987. Переможниця Універсіади 1983,1985. Переможниця Ігор Доброї волі 1986. Переможниця Спартакіади народів СРСР 1983. Чемпіонка СРСР 1985, 1986, 1988. Чемпіонка СРСР у приміщенні 1982, 1983, 1987, 1988.
Номер слайду 4Сергій Бубка. Вище шести метрів у висоту - вперше такий стрибок здійснив саме Сергій Бубка. З 1993 року по 2014 рік український легкоатлет володів світовим рекордом зі стрибків у закритому приміщенні - 6,15 м. До цих пір йому належить рекорд у стрибку з жердиною на відкритій арені – 6, 14 м (встановлений в 1994 році в м. Сестриере в Італії). Олімпійський чемпіон 1988. Чемпіон світу 1983, 1987, 1991, 1993, 1995, 1997. Чемпіон світу у приміщенні 1985, 1987, 1991,1995. Переможець змагань на Кубок світу 1985 р. Чемпіон Європи 1986р. Переможець змагань на Кубок Європи 1985 р. Чемпіон Європи в приміщенні 1985 р. Переможець гран-прі IAAF у стрибках з жердиною. Переможець гран-прі IAAF серед усіх видів 1991 р., 1993р. Чемпіон СРСР 1984р.
Номер слайду 5Сергій Бубкає 35-разовим рекордсменом світу. Він бив рекорди:на літніх змаганнях 17 разів:5.85 м — 1984 р.5.88 м —1984 р.5.90 м —1984 р.5.94 м —1984 р.6.00 м —1985 р.6.01 м —1986 р.6.03 м —1987 р.6.05 м —1988 р.6.06 м —1988 р.6.07 м —1991 р.6.08 м —1991 р.6.09 м —1991 р.6.10 м —1991 р.6.11 м —1992 р.6.12 м —1992 р.6.13 м —1992 р.6.14 м —1994 р.у приміщенні — 18 разів:5.81 м —1984 р.5.82 м —1984 р.5.83 м —1984 р.5.87 м —1986 р.5.92 м —1986 р.5.94 м —1986 р.5.95 м —1986 р.5.96 м —1987 р.5.97 м —1987 р.6.03 м —1989 р.6.05 м —1990 р.6.08 м —1991 р.6.10 м —1991 р.6.11 м —1991 р.6.12 м —1991 р.6.13 м —1992 р.6.14 м —1993 р.6.15 м —1993 р.
Номер слайду 6Інеса Кравецьспеціалізація української легкоатлетки - потрійний стрибок і стрибкиу довжину. Їй належить світовий рекорд у потрійному стрибку (15,50 м), який був встановлений 10 серпня 1995 в Гётеборзі (Швеція) і не побитий дотепер. Чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року у потрійному стрибку. Призерка Олімпійських ігор 1992 року в стрибках у довжину. Чемпіонка світу 1995 року у потрійному стрибку (15,50 м). Дворазова чемпіонка світу у приміщенні (1991, 1993) у потрійному стрибку та дворазова призерка (1993, 2003) у стрибках у довжину. Призерка Чемпіонату Європи 1994 року у потрійному стрибку та стрибках у довжину. Чемпіонка Європи 1992 року у приміщенні у потрійному стрибку та призерка у стрибках у довжину в1994 році. Володар Кубку світу 1994 року.
Номер слайду 7Наталія Добринськаукраїнська легкоатлетка – багатоборка. Володарка світового рекорду у п’ятиборстві, який був встановлений в 2010 році на Чемпіонаті світу в приміщенні у Стамбулі і становить 5013 очок.2004р - Чемпіонат світу, п'ятиборство - 2-е місце.2005р - Чемпіонат Європи, п'ятиборство - 3-емісце.2008р - Пекінська Олімпіада - 1-е місце в семиборстві. 2010р - Чемпіонат Європи, семиборство - 2-е місце.2010р - Чемпіонат світу, п'ятиборство - 2-е місце.2012р - Чемпіонат світу в приміщенні, п’ятиборство – 1-е місце, світовий рекорд. Про п'ятиборство. Багатоборство зимового сезону, що включає змагання з п'яти видів легкої атлетики (біг 60м з бар'єрами, стрибок у висоту, штовхання ядра, стрибок у довжину, біг 800 м) і проводиться в два дні. За кожен вид спортсмени отримують певну кількість очок, що нараховуються або за спеціальними таблицями, або за емпіричними формулами, а потім результати сумуються і визначається переможець.
Номер слайду 8Микола Авілов. Ще один український легкоатлет - багатоборець. На ХХ Олімпійських іграх у Мюнхені атлет переміг у десятиборстві, встановивши світовий рекорд (8454 очки)Чемпіон Олімпійських ігор 1972року убагатоборстві. Бронзовий призер Олімпійських ігор 1976року. Багаторазовий чемпіон СРСР (1972-1976 рр.)Рекордсмен та багаторазовий чемпіон УРСР. Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.
Номер слайду 9Володимир Ященко(1959-1999рр.)Запорізький легкоатлет – стрибун у висоту. Багаторазовий рекордсмен світу. Перший свій світовий рекорд встановив у 18-ти річному віці.1976 рік: 222см – світовий рекорд серед юніорів.1977 рік: 227см – новий світовий рекорд для юніорів; 231см – рекорд Європи. 233см – Світовий рекорд.1978 рік: 232см, 235см – два, поспіль встановлені Світові рекорди для залу. 234см – новий Світовий рекорд. Чотирьохразовий Чемпіон Європи. Багаторазовий переможець міжнародних змагань (чемпіонати світу в ті часи не проводилось)За встановлені рекорди нагороджений «Каравелою Колумба» (італійська нагорода найкращому спортсмену світу)Після отриманої в 1979 році травми переніс серію операцій, але не зміг відновитися до колишнього рівня й вимушений був завершити спортивну кар’єру.
Станьте першим, хто оцінить розробкуВідгук і оцінку можна залишити тільки після завантаження матеріалу
Юрій Сєдих. Метальник молота, радянський спортсмен Юрій Сєдих (виступав за УРСР) у 1986 році на чемпіонаті Європи встановив світовий рекорд - 86,74 м. Подолати цей показник з 1984 року і по теперішній час ніхто не зміг. Чемпіон Олімпійських ігор (1976, 1980)Чемпіон світу (1991)Чемпіон Європи (1978, 1982, 1986)Чемпіон СРСР (1976, 1978-1981)Чемпіон Ігор доброї волі (1986)Срібний призер Олімпійських ігор (1988)Срібний призер Чемпіонату світу (1983)Чемпіон міжнародних змагань Дружба-84
Наталія Сєдих (Лісовська)Триразова чемпіонка світу, олімпійська чемпіонка 1988 року. Штовхательниці ядра належить чинний світовий рекорд - 22, 63 м (Москва, 1987 рік). Подружжя Юрій та Наталія Сєдих - єдина сімейна пара, що володіє двома легкоатлетичними рекордами. Чемпіонка Олімпійських ігор 1988 у штовханні ядра. (21,24). Переможниця чемпіонатів світу в приміщенні 1985 і 1987. Чемпіонка Європи в приміщеннях 1992. Призерка змагань на Кубок Світу 1985. Переможниця змагань на Кубок Європи 1985, 1987. Переможниця Гран-Прі IAAF 1987. Переможниця Універсіади 1983,1985. Переможниця Ігор Доброї волі 1986. Переможниця Спартакіади народів СРСР 1983. Чемпіонка СРСР 1985, 1986, 1988. Чемпіонка СРСР у приміщенні 1982, 1983, 1987, 1988.
Сергій Бубка. Вище шести метрів у висоту - вперше такий стрибок здійснив саме Сергій Бубка. З 1993 року по 2014 рік український легкоатлет володів світовим рекордом зі стрибків у закритому приміщенні - 6,15 м. До цих пір йому належить рекорд у стрибку з жердиною на відкритій арені – 6, 14 м (встановлений в 1994 році в м. Сестриере в Італії). Олімпійський чемпіон 1988. Чемпіон світу 1983, 1987, 1991, 1993, 1995, 1997. Чемпіон світу у приміщенні 1985, 1987, 1991,1995. Переможець змагань на Кубок світу 1985 р. Чемпіон Європи 1986р. Переможець змагань на Кубок Європи 1985 р. Чемпіон Європи в приміщенні 1985 р. Переможець гран-прі IAAF у стрибках з жердиною. Переможець гран-прі IAAF серед усіх видів 1991 р., 1993р. Чемпіон СРСР 1984р.
Сергій Бубкає 35-разовим рекордсменом світу. Він бив рекорди:на літніх змаганнях 17 разів:5.85 м — 1984 р.5.88 м —1984 р.5.90 м —1984 р.5.94 м —1984 р.6.00 м —1985 р.6.01 м —1986 р.6.03 м —1987 р.6.05 м —1988 р.6.06 м —1988 р.6.07 м —1991 р.6.08 м —1991 р.6.09 м —1991 р.6.10 м —1991 р.6.11 м —1992 р.6.12 м —1992 р.6.13 м —1992 р.6.14 м —1994 р.у приміщенні — 18 разів:5.81 м —1984 р.5.82 м —1984 р.5.83 м —1984 р.5.87 м —1986 р.5.92 м —1986 р.5.94 м —1986 р.5.95 м —1986 р.5.96 м —1987 р.5.97 м —1987 р.6.03 м —1989 р.6.05 м —1990 р.6.08 м —1991 р.6.10 м —1991 р.6.11 м —1991 р.6.12 м —1991 р.6.13 м —1992 р.6.14 м —1993 р.6.15 м —1993 р.
Інеса Кравецьспеціалізація української легкоатлетки - потрійний стрибок і стрибкиу довжину. Їй належить світовий рекорд у потрійному стрибку (15,50 м), який був встановлений 10 серпня 1995 в Гётеборзі (Швеція) і не побитий дотепер. Чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року у потрійному стрибку. Призерка Олімпійських ігор 1992 року в стрибках у довжину. Чемпіонка світу 1995 року у потрійному стрибку (15,50 м). Дворазова чемпіонка світу у приміщенні (1991, 1993) у потрійному стрибку та дворазова призерка (1993, 2003) у стрибках у довжину. Призерка Чемпіонату Європи 1994 року у потрійному стрибку та стрибках у довжину. Чемпіонка Європи 1992 року у приміщенні у потрійному стрибку та призерка у стрибках у довжину в1994 році. Володар Кубку світу 1994 року.
Наталія Добринськаукраїнська легкоатлетка – багатоборка. Володарка світового рекорду у п’ятиборстві, який був встановлений в 2010 році на Чемпіонаті світу в приміщенні у Стамбулі і становить 5013 очок.2004р - Чемпіонат світу, п'ятиборство - 2-е місце.2005р - Чемпіонат Європи, п'ятиборство - 3-емісце.2008р - Пекінська Олімпіада - 1-е місце в семиборстві. 2010р - Чемпіонат Європи, семиборство - 2-е місце.2010р - Чемпіонат світу, п'ятиборство - 2-е місце.2012р - Чемпіонат світу в приміщенні, п’ятиборство – 1-е місце, світовий рекорд. Про п'ятиборство. Багатоборство зимового сезону, що включає змагання з п'яти видів легкої атлетики (біг 60м з бар'єрами, стрибок у висоту, штовхання ядра, стрибок у довжину, біг 800 м) і проводиться в два дні. За кожен вид спортсмени отримують певну кількість очок, що нараховуються або за спеціальними таблицями, або за емпіричними формулами, а потім результати сумуються і визначається переможець.
Микола Авілов. Ще один український легкоатлет - багатоборець. На ХХ Олімпійських іграх у Мюнхені атлет переміг у десятиборстві, встановивши світовий рекорд (8454 очки)Чемпіон Олімпійських ігор 1972року убагатоборстві. Бронзовий призер Олімпійських ігор 1976року. Багаторазовий чемпіон СРСР (1972-1976 рр.)Рекордсмен та багаторазовий чемпіон УРСР. Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.
Володимир Ященко(1959-1999рр.)Запорізький легкоатлет – стрибун у висоту. Багаторазовий рекордсмен світу. Перший свій світовий рекорд встановив у 18-ти річному віці.1976 рік: 222см – світовий рекорд серед юніорів.1977 рік: 227см – новий світовий рекорд для юніорів; 231см – рекорд Європи. 233см – Світовий рекорд.1978 рік: 232см, 235см – два, поспіль встановлені Світові рекорди для залу. 234см – новий Світовий рекорд. Чотирьохразовий Чемпіон Європи. Багаторазовий переможець міжнародних змагань (чемпіонати світу в ті часи не проводилось)За встановлені рекорди нагороджений «Каравелою Колумба» (італійська нагорода найкращому спортсмену світу)Після отриманої в 1979 році травми переніс серію операцій, але не зміг відновитися до колишнього рівня й вимушений був завершити спортивну кар’єру.
Відгук і оцінку можна залишити тільки після завантаження матеріалу
02.09.25.
ЛЕГКА АТЛЕТИКА
Історія виникнення легкої атлетики Боротьбу, кулачний бій і взагалі усі вправи, що розвивали силу, греки відносили до важкої атлетики. Ясно, що назва «легка атлетика» сьогодні досить умовна, адже важко назвати, наприклад, біг на довжелезну дистанцію — марафон або метання молота «легкими» фізичними вправами. Найдавнішим змаганням атлетів, безсумнівно, є біг. Разюче, що сьогодні ми знаємо ім`я першого олімпійського чемпіона древньої Греції і дату, коли відбулася ця подія. Це трапилося в 776 р. до н.е. в Олімпії. Переможець був один, тому що атлети змагалися на тих іграх тільки в бігу на одну стадію (приблизно 192 м) — звідси слово «стадіон». Переможця кликали Коріб, здається, він був кухарем з міста-поліса Эліди. В Ермітажі, у Санкт-Петербурзі, можна побачити грецькі і римські пам`ятні медальйони, монети із зображеннями бігунів.
Історія виникнення легкої атлетики Змагалися древні і у метанні диска. Були диски з дерева, каменю, заліза, бронзи, нерідко прикрашалися різьбленням, зображеннями птахів, тварин або сценами спортивних змагань. Вага диска була від 1,25 до 6,63 кг. (Сьогодні диск важить 2 кг для чоловіків і 1 кг для жінок.) Серед болільників іноді дуже цінувалися метателі спису. Їх охоче зображували і скульптори. Сучасна легка атлетика раніше, ніж в інших країнах, почала культивуватися в Англії. Ще у 1837 тут відбулися перші змагання з бігу на дистанцію близько 2 км. Учасниками цього змагання були учні коледжу міста Регбі. Незабаром і в коледжах Ітона, Оксфорда, Кембриджу, Лондона також організуються спортивні змагання. Трохи пізніше в програму змагань включається біг на короткі дистанції, біг з перешкодами і метання ваги, з 1851 включені в програму стрибки в довжину і висоту з розбігу, а з 1864 — метання молота і штовхання ядра. Новий етап почався з проведення щорічних змагань між університетами Оксфорда і Кембриджу. У 1865 був заснований Лондонський атлетичний клуб, що проводив перші чемпіонати країни з легкої атлетики
Історія виникнення легкої атлетики У 1880 р. в Англії була заснована аматорська легкоатлетична асоціація, що одержала права вищого органа з легкої атлетики в межах Британської імперії, а також у її колоніях. У США перший атлетичний клуб з`явився в 1868 у Нью-Йорку. Але, мабуть, центрами розвитку легкої атлетики в Америці в ті роки стали університети. У 1880-90-і рр. легка атлетика як самостійний вид спорту починає культивуватися майже у всіх країнах Європи. Відродження в 1896 Олімпійських ігор сучасності дуже вплинуло на розвиток легкої атлетики. У програму Ігор I Олімпіади в Афінах (1896) були включені 12 видів легкоатлетичних змагань. Майже всі медалі на цих Іграх завоювали американські легкоатлети. Правда, з появою в 1952 на олімпійських іграх збірної СРСР, в американців з`явилися серйозні конкуренти в легкій атлетиці. На Олімпійських іграх в Атланті (1996) 2000 атлетів розігрували 44 комплекти нагород (більше ніж у будь-якому іншому виді спорту). Змагання для жінок з`явилися на олімпійських іграх у 1928, на Іграх 1996 жінки змагалися у 20 видах легкої атлетики, а вже на літньому чемпіонаті світу (1999) і Олімпіаді в Сіднеї (2000) жінки почали змагатися в стрибках з шестом і метанні молота.
Легка атлетика Легка атлетика - вид спорту, що поєднує такі дисципліни як: ходьба, біг, стрибки (у довжину, висоту, потрійний, з шестом), метання (диск, спис, молот, і штовхання ядра) і легкоатлетичні багатоборства. Один з основних і найбільш масових видів спорту. В англомовних країнах легка атлетика поділяється на дві групи змагань: «трекові» і «польові». Кожен вид легкої атлетики має свою історію, свої тріумфи і визначні дати, свої рекорди, свої імена. Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ИААФ) створена в 1912 і об’єднує 210 національних федерацій (2002). Олімпійська програма неодноразово змінювалася. У різний час до неї входили такі дисципліни, як біг 60 м, командний біг 5000 м, біг 2500 і 4000 м з перешкодами, стрибок у довжину з місця, потрійний стрибок з місця, перетягування каната, тріатлон і ін. Допуск на Олімпійські ігри одержують спортсмени, що виконали нормативи Міжнародного олімпійського комітету і Національного Олімпійського Комітету.
ДИСЦИПЛІНИ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ Спринтерський біг: 100 м, 200 м, 400 м. Біг на середні дистанції: 800 м, 1500 м Біг на довгі дистанції: 5000 м, 10000 м. Біг з бар'єрами: 100 м (жінки), 110 м (чоловіки). Біг з перешкодами: 3000 м. Естафетний біг: 4х100 м, 4х400 м. Марафонський біг: 42 км. 195 м. Стрибки: у висоту, в довжину, потрійним, з жердиною. Метання: молоту, списа, диска, штовхання ядра. Спортивна ходьба: 20 км., 50 км. (чоловіки) Семиборство (жінки): 110 м з/б, стрибоки у висоту і довжину, штовхання ядра, 200 м, мет. списа, 800 м. Десятиборство (чоловіки): 100 м, стрибок в довжину, штовхання ядра, стрибок у висоту, 400 м, 110 м з бар'єрами, метання диска, стрибок з жердиною, метання списа, 1500 м.
БІГ Біг -- найпоширеніший вид фізичних вправ, що входить до багатьох видів спорту (наприклад, спортивних ігор). Перед стрибком чи метанням спортсмен звичайно робить розбіг. У легкій атлетиці біг поділяють на гладкий, з перешкодами, естафетний і в природних умовах. Гладкий біг -- це біг по біговій доріжці стадіону (по колу проти годинникової стрілки) на дистанції від 30 до 30 000 м, сюди належать також біг на час -- годину і дві години. Гладкий біг може бути на короткі (до 400 метрів включно), середні (500-2000), довгі (3000-10000) і наддовгі (до 42195м) дистанції. Юнаки можуть змагатися на дистанціях до 5000 м, дівчата -- до 1000 м включно. На дистанції 400 м включно учасники біжать окремими доріжками, на 800 м -- перші два повороти окремими, а решту -- по спільній доріжці, на більші дистанцій -- по спільній доріжці.
СТРИБКИ.МЕТАННЯ Стрибки можна виконувати з місця і з розбігу. Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на два види: через вертикальні перешкоди (у висоту і з жердиною) і через горизонтальні (у довжину і потрійний). Хлопці можуть змагатися з усіх видів стрибків, дівчата -- з стрибків у висоту і довжину. Метання -- це вправи у штовханні і киданні спеціальних спортивних приладів на дальність. Вони характеризуються короткочасними інтенсивними ("вибуховими") зусиллями мязів рук, плечового пояса, тулуба і ніг при їх координованій взаємодії. Метання сприяють гармонічному розвиткові всієї мускулатури тіла.
ПРАВИЛА Старт. Доріжки, по яких повинні стартувати учасники забігу (або місце старту, рахуючи від внутрішньої бровки, якщо спортсмени біжать по одній доріжці), визначають жеребкуванням, -- як правило, заздалегідь. Спортсменам не дозволяється мінятися між собою доріжками чи місцями старту. Для підготовки до старту відводиться до 2-х хвилин, починаючи від чергового забігу. На старті спортсмени не повинні торкатися один одного. На дистанціях до 400 м включно для початку бігу стартер подає дві попередні команди: "На старт!" і "Увага!", а потім дає сигнал початку бігу пострілом або гучною командою "Марш!" і різко опускає прапорця; на решті дистанцій -- "На старт!" і "Марш!".
Стрибки в довжину з місця Одним із видів легкої атлетики є стрибок в довжину з місця. Стрибки в довжину з місця включені в програму спортивних змагань з 1851 року. Стрибок належить до природного і швидкого способу долання перешкод: для нього характерні короткочасні, але максимальні нервово-м’язові зусилля. Стрибки зміцнюють м’язи ніг і тулуба, розвивають такі якості як сила, швидкість, спритність, сміливість, навчають орієнтуватися в просторі, концентрувати зусилля. Звичайно, щоб не отримати ніяких травм – вивихів та переломів, необхідно ретельно тренуватися, весь час самовдосконалюватися. Перед тим як розпочати стрибки в довжину з місця треба зробити розминку не менше 10-15 хвилин, особливо важливі вправи для ніг. Дуже корисно перед стрибком пострибати на скакалці.
Техніка стрибка Вихідне положення: стійка ноги нарізно на ширині плеч. Перед початком стрибка піднімаємо руки в гору, підводимось на носки, а потім опускаємось на напівзігнуті ноги, відводимо руки назад і нахиляємо тулуб вперед. Під час виконання стрибка відштовхуємось двома ногами і робимо водночас змах руками вперед-вгору. У польоті згинаємо ноги в колінах і виносимо їх вперед, а під час приземлення присідаємо і виносимо руки вперед, забезпечуючи тим самим м’яке і стійке приземлення.
ПЕРЕВАГИ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ Заняття легкою атлетикою дуже корисні для организма сучасної людини. Особливо в нашу епоху стресів і малорухливого способу життя. Одне з головних переваг легкої атлетики - доступність для всіх. Незалежно від статі, віку, матеріального положення, фізичної підготовки або статури, кожен може підібрати собі атлетику «на смак». Завдяки цьому, легка атлетика дуже масовий і популярний вид спорту у всьому світі.
ЛЕГКА АТЛЕТИКА В СВІТІ Неолімпійські дисципліни легкої атлетики: Біг по шосе: 10 км., 15 км., 20 км., напівмарафон, 25 км., 30 км., 100 км., добовий біг. Спортивна ходьба по доріжці стадіону: 10 км. і 50 км. (жін.), 30 км. (чол.). Крос: 4 км., 8 км. (жін.), 12 км. (чол.), гірський біг. Екиден (естафетний біг на марафонську дистанцію)
ПОПУЛЯРНІСТЬ ЛЕГКОЇ АТЛЕТТИКИ В СВІТІ У програмі Олімпійських Ігор легка атлетика з великим відривом перевершуємо всі інші види спорту по кількості проданих квитків, рейтингу телетрансляций, часу в ефірі. Наприклад, під час останніх Олімпійських Ігор в Лондоні, на фінал в бігу на 100 метрів у чоловіків виявило бажання купити вхідний квиток (і подало попередні заявки) 6,3 млн. уболівальників. При цьому, трибуни стадіону були готові прийняти тільки 60000.
ЛЕГКА АТЛЕТИКА УКРАЇНИ Легка атлетика України має тривалу і славну історію. Такі легендарні атлети, як Сергій Бубка, Інеса Кравець, Володимир Голубничий, Валерій Борзов, не тільки добре відомі і популярні, але і є кумирами для наслідування у всьому світі. Сучасній українській легкій атлетиці є ким гордитися: Наталія Добринськая, Олександр П’ятниця, Ольга Саладуха. Всі ці легкоатлети, тільки за останні чотири роки, неодноразово піднімалися на вищі ступені п'єдесталів Олімпійських Ігор, Чемпіонатів Світу і Європи, етапів «Золотої Ліги» і Гран-прі.
ВИСНОВОК Таким чином, фізична культура та спорт займають дуже важливе місце в житті людини. Одним із видів спорту є легка атлетика, що поєднує такі дисципліни як: ходьба, біг, стрибки (в довжину, в висоту, потрійний, з шестом), метання (диска, списа, молота), штовхання ядра та легкоатлетичні багатоборства. Це один із найбільш масових видів сорту. Кожен вид легкої атлетики має свою історію, свої тріумфи, свої визначні дати, свої рекорди та свої імена. Одним із видів легкої атлетики є стрибок в довжину з місця, який розвиває у людини силу, швидкість, сміливість. Є досить важливим елементом у фізичному вихованні молоді. Щоб удосконалити свої стрибки у довжину з місця слід досить ретельно тренуватися, дотримуватися техніки стрибка.

Немає коментарів:
Дописати коментар